Номер провадження 2-а/754/105/25
Справа №754/1014/25
Іменем України
27 березня 2025 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2024 постановою інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону полк 2 Управління патрульної поліції в місті Києві, капітаном поліції Романенком А. В. на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, а саме порушення п.31.4 Правил дорожнього руху. Вважає, що Постанова від 20.12.2024 про накладання штрафу в розмірі 340грн за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, постановлена незаконно і необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову серії ЕНА №3695772 від 20.12.2024.
24.01.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03.03.2025 до суду від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліціїнадійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що 20.12.2024 о 11год 20хв в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, позивач ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом «Lincoln МКС», державний номер НОМЕР_1 , у якого встановлені задні покажчики повороту червоного кольору, що не відповідає нормам ДСТУ 3649:2010 п. 6.1.5, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Вказують, що наявність на момент проведення державної реєстрації транспортного засобу «Lincoln МКС» сертифіката відповідності конструкції і технічного стану не підтверджує відповідність технічного стану вищевказаного автомобіля на момент постановлення постанови. На підставі викладеного просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі
Станом на 27.03.2025 закінчились строки для подання додаткових документів/доказів, а відтак, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 242КАС України, регламентує,що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ,ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив такі факти та їх правовідносини.
12.12.2024 ОСОБА_1 придбав транспортний засіб «Lincoln МКС», VIN НОМЕР_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 8041/2024/5051807.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб «Lincoln МКС», державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_2 , зареєстрований 12.12.2024, номер документа НОМЕР_4 , орган що видав ТСЦ 8041. Дата першої реєстрації в Україні 15.03.2024.
20.12.2024 інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону полк 2 Управління патрульної поліції в м. Києві, капітаном поліції Романенком А. В. було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 3695772, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 20.12.2024 о 11год 20хв в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, водій ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом «Lincoln МКС», державний номер НОМЕР_1 у якого встановлені задні покажчики повороту червоного кольору, що не відповідає нормам ДСТУ 3649:2010 п. 6.1.5, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Позивач ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що станом на дату придбання транспортного засобу, будь-яких обмежень щодо експлуатації та технічної невідповідності вказаного транспортного засобу вимогам законодавства в сервісному центрі не встановлено. На момент проведення першої державної реєстрації транспортного засобу в Україні у автомобіля був наявний сертифікат відповідності конструкції і технічного стану.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як убачається з Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 3695772, ОСОБА_1 порушив п. 31.4 ПДР, а саме керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Разом з тим п. 31.4 ПДР містить в собі сім підпунктів з абзацами.
Згідно із п. 31.4 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
31.4.1. Гальмові системи: а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника; б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення: в) порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу; г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою; ґ) не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу; д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16%; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23%; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31%; е) не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні;
31.4.2. Рульове керування: а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: б) є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані; в) зіпсований або відсутній передбачений конструкцією підсилювач рульового керування або рульовий демпфер (на мотоциклах); г) у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.
31.4.3. Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
31.4.4. Склоочисники і склообмивачі вітрового скла: а) не працюють склоочисники;
б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі; 31.4.5. Колеса і шини: а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів; б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу; г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів; ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) - діагональні; д) на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях - шини, відновлені за другим класом ремонту; е) на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту; є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс;
31.4.6. Двигун: а) вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені стандартами норми; б) негерметична паливна система; в) несправна система випускання відпрацьованих газів;
31.4.7. Інші елементи конструкції: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; б) не працює звуковий сигнал; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла; ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори; д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з'єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа; е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі. ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією; з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках; и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки; і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира; ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.
Однак, в оскаржуваній постанові, Інспектором поліції належним чином не вказаний пункт Правил дорожнього руху, який порушив позивач, а лише зазначено, що позивачем порушено п. 31.4 ПДР України.
Вимогами щодо безпечності технічного стану та методами контролювання ДСТУ 3649:2010 підтверджується встановлення єдиних технічних приписів щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації регламентовано кольори вогнів автомобіля.
Згідно вимог ДСТУ 3649:2012 «Колісні транспортні засоби» (що містить вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання) п. 6.1.5 встановлено кількість, колір та наявність ПЗС (прилад зовнішній світовий) на КТЗ (колісний транспортний засіб), які визначають відповідно до таблиці 1.
Так, зокрема: задній покажчик повороту повинен бути жовтий та його кількість визначена: 2 або 4, та Необхідність установлення ПЗС є обов'язковою для всіх категорій.
Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, пункт 10, перша державна реєстрація транспортних засобів в Україні проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану певної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або відомостями Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстру виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. А тому суд немає можливості встановити обставини того, що автомобіль був обладнаний з порушення вимог п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. Оскільки фактично задній покажчик повороту автомобіля позивача є жовто-білого кольору, що вбачається з відео, що долучено до справи відповідачем. А позивач на місці розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення наполягав на тому, що його автомобіль обладнаний у відповідності до всіх правил, норм і стандартів.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Досліджуючи матеріали справи, судом було встановлено відсутність належних та допустимих доказів факту порушення позивачем Правил дорожнього руху 20.12.2024.
При складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором УПП повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при дослідженні справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Також, працівники Національної поліції повинні не забувати, що їх завданням є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону України «Про Національну поліцію»), а ні виконувати лише тільки функцію карального органу, необхідно працювати на довіру громадян України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має гуртуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Відповідно до ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинення порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова - скасуванню.
Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення статей 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме: 605,60грн.
Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», статтями 9, 126, 247, 251, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 262, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 3695772 від 20.12.2024 про адміністративне правопорушення по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 (триста сорок) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу порушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , адреса проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ: 40108646.
Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2025.
Суддя В. В. Бабко