Справа № 404/2306/25
Номер провадження 3/404/779/25
25 березня 2025 року суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «Сучасний Дизайн Плюс» (ЄДРПОУ 31844702), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №505/12/11-28-07-02 від 10.03.2025, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Сучасний Дизайн Плюс», що знаходиться за адресою: вул.Героїв-рятувальників (раніше Волкова), 13В, м.Кропивницький, порушив порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку, в результаті чого занижено значення податку на прибуток за 2018 рік на суму 201960 грн. та значення ПДВ на загальну суму 187000 грн. за грудень 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку за вказані у протоколі звітні періоди не допускав, просив закрити провадження у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правпорушення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення №№505/12/11-28-07-02 від 10.03.2025 долучено такі досліджені під час судового розгляду докази:
- копії копію наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду №50 від 11.04.2013;
- копію акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сучасний Дизайн Плюс» від 10.03.2025.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
За змістом cт.cт.251, 254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як одне із джерел доказів, є офіційним документом, відповідним чином оформленим уповноваженою особою, у якому, серед іншого, зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та фактично є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 37793/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення щодо посадової особи необхідно вказувати не лише факт порушення, але зазначати чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені. Усі вказані ознаки є істотними для розгляду вказаної справи, підлягають доведенню та становлять об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано невиконання яких саме службових обов'язків ОСОБА_1 , мало наслідком порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, тобто конкретно не викладені суть та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, що позбавляє суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення можливості належно оцінити наявні долучені до протоколу матеріали як докази для прийняття законного та обґрунтованого рішення про наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ст.251 КУпАП визначено поняття та джерела доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та акті перевірки, при цьому ОСОБА_1 під час судового розгляду заперечив твердження, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд констатує, що долучена до матеріалів справи копія акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сучасний Дизайн Плюс» містить лише ствердження про виявлення порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, докази на підтвердження якого (копії відповідних податкових декларацій за вказані звітні періоди) при матеріалах справи відсутні. Відтак оскільки вказаний акт за своїм змістом є документом, складеним заінтересованими у розгляді справи службовими особами, він не може бути взятий судом до уваги як достовірний, допустимий та достатній доказ вини особи у вчиненні правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Зважаючи на викладене, вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведено перед судом поза розумним сумнівом сукупністю належних, допустимих та достатніх для встановлення обставин його вчинення доказів.
Відтак, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, витлумачивши усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
На переконання суду саме описання правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення та рапортах поліцейських не може бути беззаперечним доказом його вчинення без наявності будь-яких доказів його вчинення.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно зі ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями КУпАП не визначено повноважень суду щодо зміни кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з однієї статті на іншу статтю КУпАП.
Таким чином, суд розглядає справу в межах тих тверджень про порушення, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, та не може самостійно встановлювати обставини, які не ставляться в провину особі, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, які не доведені достатніми доказами, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення належно не викладені, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі не доведені достатніми доказами, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у його вчиненні, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягається до відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В. Поступайло