Справа № 761/1190/25
Провадження № 22-ц-вп/824/6627/2025
про визначення підсудності справи
26 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., вирішуючи питання щодо визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору неукладеним та визнання дій протиправними,
09 січня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору неукладеним та визнання дій протиправними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2025 року справу № 761/1190/25 було передано для розгляду судді Шевченківського районного суду м. Києва Левицькій Т.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року заявлений головуючою суддею Левицькою Т.В. у справі № 761/1190/25 самовідвід задоволено з тих підстав, що позивачка ОСОБА_1 виконує обов'язки присяжного в Шевченківському районному суді м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради № 5935/5976 від 09 лютого 2023 року.
Розпорядженням голови Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року справу № 761/1190/25 направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
Дослідивши матеріали справи та вимоги позовної заяви, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Водночас положеннями частини першої статті 26 ЦПК України визначено, що підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Згідно із статтею 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно із частини другої статті 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Суд першої інстанції установив, що позивачка ОСОБА_1 є присяжним Шевченківського районного суду м. Києва на підставі рішення Київської міської ради № 5935/5976 від 09 лютого 2023 року «Про затвердження списку присяжних Шевченківського районного суду міста Києва».
Отже, встановленим є факт, що ОСОБА_1 є присяжним та законом на неї покладаються обов'язки судді, визначені пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з вимогами частини шостої статті 31 ЦПК України справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Вирішуючи питання щодо підсудності (територіальної юрисдикції) даної справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Згідно із частиною першою статі 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Підсудність цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції, визначається статтями 26-30 ЦПК України.
За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За цим правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
У той же час законодавець визначив підсудність справ за вибором позивача (альтернативна підсудність), зокрема, частина п'ятнадцята статті 28 ЦПК України передбачає, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачу надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 підкреслив, що суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу надається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
Тобто законодавець передбачив юридичну можливість для особи, яка звертається до суду із позовом немайнового характеру до кількох відповідачів, обрати на власний розсуд, якими правилами територіальної підсудності керуватись при зверненні до суду за захистом своїх прав. У процесуальному законодавстві запроваджено для такої категорії справ правило альтернативної підсудності, що надає право саме позивачу обирати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені або загальними правилами підсудності цивільних справ, або спеціальним правилом альтернативної підсудності.
Таким чином, позови про визнання договору про відступлення права вимоги неукладеним та визнання дій протиправними можуть бути подані за зареєстрованим місцем проживання (перебування) одного з відповідачів за вибором позивача.
При цьому, за змістом частина п'ятнадцятої статті 28 ЦПК України право вибору між судами, яким згідно з правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачу, а суд не вправі обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді, якщо такий вибір не суперечить вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що дотримання прав людини, зокрема права на законного і компетентного суддю, є елементом верховенства права. Зміст права на законного і компетентного суддю, зокрема складають положення про те, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у тому суді і тим суддею, до підсудності якого вона віднесена законом. Суд сам повинен вирішувати, чи підсудна йому справа, що надійшла на його розгляд, не звертаючись до посередництва або вказівок вищого суду. Кожен суд повинен знати закони (jura novit curia).
Для визначення підсудності спору у цій справі підлягає з'ясуванню чи є підстави для визначення підсудності справи саме відповідно до частини п'ятнадцятої статті 28 ЦПК України.
Так, звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 просила визнати договір № 1 про відступлення права вимоги від 19 квітня 2019 року таким, що неукладений, та визнати дії відповідачки ОСОБА_3 щодо подання заяв про заміну сторони виконавчого провадження та щодо подання позову про стягнення боргу протиправними.
Позивачка у позовній заяві посилалась на те, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, а відтак цей позов подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача 2, тобто ОСОБА_3 , - до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с. 6).
Разом з тим, позивачка зазначила у позовній заяві, що відповідачка ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 1).
Суд першої інстанції відповідно до вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України отримав 13 січня 2025 року відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1028621, відповідно до якої ОСОБА_3 починаючи з 27 жовтня 2016 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41).
Враховуючи викладене, відповідно до правил альтернативної підсудності (підсудність за вибором позивача), якими керувалась Штогрін О.С., пред'являючи зазначений позов в суді,зареєстрованим місцем проживання (перебування) одного з відповідачів у даній справі є адреса, яка за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Броварського міськрайонного суду Київської області.
З наведених вище підстав та з урахуванням диспозитивності цивільного судочинстваКиївський апеляційний суд вважає за необхідне визначити Броварський міськрайонний суд Київської області для забезпечення розгляду цивільної справи № 761/1190/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору неукладеним та визнання дій протиправними.
Керуючись статями 23, 26, 28, 31, 32 ЦПК України, суд
Визначити підсудність цивільної справи № 761/1190/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору неукладеним та визнання дій протиправними - Броварському міськрайонному суду Київської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб