5 лютого 2025 року місто Київ
справа № 761/23825/23
провадження № 22-ц/824/2021/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Височанської Н.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідачка - ОСОБА_3
відповідач - Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 ,
на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 3 липня 2024 року, постановлену у складі судді Осаулової А.А.,
У липні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП "Під ключ", Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ "ФК "Нерухомість-Інвст", ПАТ "АБ "Укргазбанк", про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що як стало відомо, 12 квітня 2011 року між ОСОБА_2 , як покупцем, та ПП "Під ключ", як продавцем, було укладено договір №35/284/щ купівлі-продажу майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
26 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ПП "Під ключ" була підписана додаткова угода до договору №35/284/щ купівлі-продажу майнових прав від 12 квітня 2012 року,
відповідно до якої номер квартири було змінено з 284 на 280. В подальшому також було перейменовано вулицю із АДРЕСА_2 .
11 липня 2012 року між ПП "Під ключ" та ОСОБА_2 було підписано Акт приймання-передачі квартири, а 25 липня 2012 року на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1072-С/КІ ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 , яка на дату подання цього позову, є єдиним власником квартири АДРЕСА_3 , вважає, що договір №35/284/щ купівлі-продажу майнових прав, наказ Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1072-С/КІ від 16 липня 2012 року та свідоцтво на право власності від 25 липня 2012 року є незаконними, такими, що порушують її право власності, захищене ст.41 Конституції України.
6 січня 2021 року ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу №33 із ОСОБА_4 , та того ж дня вказану квартиру було передано в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк". Станом на дату подання зустрічного позову, ОСОБА_1 виплачує іпотеку.
До моменту придбання квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 неодноразово здійснювала її огляд та перед покупкою квартири нею було встановлено, що з моменту здачі будинку в експлуатацію квартира не облаштовувалась, ознаки проживання в квартирі інших осіб були відсутні, ремонт не здійснювався. Доступ до квартири надавала попередня власниця - ОСОБА_4 .
В ОСББ "Перлина Нивок" ОСОБА_1 підтвердили факт того, що в квартирі ніхто не зареєстрований, квартира АДРЕСА_3 є власністю ОСОБА_4 і жодна третя особа не має щодо неї будь-яких прав.
Крім того, до моменту укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , її додатково перевіряли працівники ПАТ АБ "Укргазбанк", оскільки на придбання останньої банком видавалися кредитні кошти і квартира виступає забезпеченням їх повернення за договором іпотеки від 6 січня 2021 року.
Під час оформлення права власності на вказану квартиру, відсутність прав третіх осіб чи обтяжень також перевірялись приватним нотаріусом. Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_3 за будь-якими особами, крім ОСОБА_4 , зареєстроване ніколи не було, тому про існування будь-яких прав чи претензій ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_1 не знала та не могла знати. Вперше про існування майнових претензій ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 позивачу стало відомо із позовної заяви останнього, з якою він звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/29274/22.
Позивач ОСОБА_6 є єдиним законним власником квартири АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 обґрунтовує своє право на квартиру АДРЕСА_3 договором купівлі - продажу майнових прав №35/284/щ від 12 квітня 2011 року, за яким він придбав спірну квартиру у Приватного підприємства "Під ключ".
Разом із тим вказаний договір купівлі-продажу №35/284/щ фактично є недійсним, оскільки Приватне підприємство «Під ключ» не мало права продавати будь-які майнові права і укладати подібні договори. Вказане, зокрема, було встановлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №04/01/5026/1089/2011, де суд касаційної інстанції підтвердив той факт, що «...реалізація житлових та нежитлових приміщень у житловому комплексі по АДРЕСА_4 , могла здійснюватись виключно через фонд фінансування будівництва, і Управління державної охорони України (замовник) та КП "Житомирбудзамовник" (забудовник), а, тим більше, ПП "Під ключ" (генеральний підрядник) не могли придбати майнові права на об'єкти нерухомості інакше як через фонд фінансування будівництва і лише за умови здійснення інвестування».
Відтак при укладені договору купівлі-продажу майнових прав №35/284/щ від 12 квітня 2011 року ПП "Під Ключ" не мало відповідного статусу по відношенню до квартири АДРЕСА_3 , і тим більше власне повноважень останнього реалізувати (продавати) відповідне житлове приміщення.
Таким чином, ПП «Під ключ» не могло продати ОСОБА_2 спірну квартиру АДРЕСА_3 , а він, відповідно, набути будь-яких майнових прав на останню, що дає підстави стверджувати про фальсифікацію та підробку документів, на підставі яких в подальшому було видано свідоцтво на право власності від 25 липня 2012 року.
Про вказане також свідчить і той факт, що на вказаному Свідоцтві відсутня відмітка про державну реєстрацію його в КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації», а також до нього не надано витяг про державну реєстрацію. Станом на 2012 рік державну реєстрацію права власності здійснювало КП КМР "Київське бюро технічної інвентаризації" відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом МЮУ 7 лютого 2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 липня 2010 року N 1692/5).
Беручи до уваги, що моментом виникнення майнових прав, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке ОСОБА_2 на спірну квартиру у встановленому законом та договором порядку не набуте, його існуючі майнові претензії та вимоги щодо визнання його власником квартири АДРЕСА_3 не ґрунтуються на законі, порушують права та інтереси ОСОБА_1 .
Для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво.
Просила визнати недійсним договір №35/284/щ купівлі-продажу майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 ), укладеного між ОСОБА_2 та ПП "Під ключ" від 12 квітня 2011 року. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1072-С/КІ від 16 липня 2012 року та видане на його підставі ОСОБА_2 свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_6 від 25 липня 2012 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 12 липня 2023 року відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 3 липня 2024 задоволено клопотання представника позивача Льовочкіної В.М. , закрито провадження у справі №761/23825/23-ц в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПП "Під ключ" про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності.
Продовжено розгляд справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА), треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ "ФК "Нерухомість-інвест", ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності.
Не погоджуючись з ухвалою суду про закриття провадження у справі, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПП "Під ключ" про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності, відповідачка ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ПП "Під ключ", та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що така є незаконною та необґрунтованою, не відповідає вимогам ЦПК України та фактичним обставинам справи.
Суд неправильно застосував положення п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки законодавець зазначив, що у разі припинення юридичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні відносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження у справі, а не в частині позовних вимог до однієї зі сторін, як визначено в оспорюваній ухвалі суду.
Суд першої інстанції, ухваливши 3 липня 2024 року судове рішення про закриття провадження у справі лише в частині позовних вимог до ПП " Під ключ", порушив не тільки вимоги закону, але й законні права та інтереси відповідачів у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які інвестували у квартиру АДРЕСА_3 свої особисті та спільні подружні кошти у розмірі 1000000 грн., і які в подальшому будуть позбавлені можливості захистити свої права шляхом пред'явлення позову про відшкодування завданої шкоди, у разі прийняття судом негативного рішення.
Основною позовною вимогою є вимога про визнання недійсним договору купівлі- продажу майнових прав, а тому у разі закриття провадження в частині основної позовної вимоги закриттю підлягають і інші позовні вимоги, які витікають з основної вимоги, а саме: про визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності, підставою для видачі яких слугував саме договір 35/284/щ від 12 квітня 2011 року купівлі-продажу майнових прав.
В судове засідання не з'явился ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , представники Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ «ФК «Нерухомість-Інвест», про місце, день і час судового засідання були повідомлені шляхом направлення повідомлення на їх поштові адреси. Судові повідомлення, направлені на адреси ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Льовочкіна В.М. подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій одночасно заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Представник АБ «Укргазбанк» - Гладіліна О.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог з підстав, передбачених п.7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги пред'явлені, зокрема, і до ПП "Під ключ", цивільна правоздатність якого припинена, інформація щодо правонаступників відсутня.
Оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із наступного.
Установлено, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП "Під ключ", Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ "ФК "Нерухомість-Інвст", ПАТ "АБ "Укргазбанк" про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14 березня 2024 року внесено запис про припинення юридичної особи ПП «Під ключ», інформація про правонаступників відсутня.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
За таких обставин, з часу внесення до реєстру відповідного запису про припинення юридичної особи вона втрачає цивільну та цивільну процесуальну правоздатність.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах, де таке правонаступництво допускається, у разі припинення юридичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що припинення відбулося після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі, і якщо припинення проведене шляхом її реорганізації, а не ліквідації, яка не передбачає правонаступництва.
Встановивши, що цивільна правоздатність юридичної особи ПП «Під ключ» припинена, інформація щодо правонаступників підприємства в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Під ключ» про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування наказу та свідоцтва про право власності на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що положеннями п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачена можливість закрити провадження у справі, а не в частині позовних вимог до однієї із сторін, є безпідставними, оскільки ПП «Під ключ» було одним із відповідачем у справі, до якого були заявлені позивачем вимоги, з часу внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про його припинення, ПП «Під ключ» втратило цивільну процесуальну дієздатність і відповідно не може мати статус відповідача. За таких обставин висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі лише в частині позовних вимог до ПП «Під ключ» є правильним і не суперечить процесуальному закону та не порушує прав інших відповідачів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 3 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 27 березня 2025 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус