Справа № 382/2283/24 Головуючий у суді І інстанції Нарольський М.М.
Провадження № 33/824/1543/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
17 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Коноваленко Єлизавети Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнуто з нього 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2024 року о 18 год. 07 хв. в м. Яготин, по вул. Вокзальна громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz GL 350 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погодившись з вказаною постановою, 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, згідно якої провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що суд першої інстанції проігнорував, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
Зокрема, з наявного у справі відеозапису достеменно вбачається, що категоричної відмови від проходження огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Час відеозапису 00:38 відображає, що ОСОБА_1 зайшов до заправки БРСМ взяти каву, після виходу з приміщення працівник поліції повідомив, «….будемо складати протокол, оскільки ви відмовилися….», натомість ОСОБА_1 нічого працівнику поліції не говорив.
З відеозапису, достеменно вбачається, що інспектором поліції, не було належним чином запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, що свідчить про порушення працівниками поліції положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
При цьому, відеозаписом з місця подій не зафіксовано також обставин складання письмового направлення на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, яке міститься в матеріалах справи, як доказ (а.с. 3), та пред'явлення вказаного документа ОСОБА_1 .
Відеозапис не містить даних про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, зокрема, можливого огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я в разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатом такого огляду.
Таким чином, наявні у матеріалах справи докази не доводять поза розумним сумнівом, той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Звертає увагу, що визнання факту вживання алкогольних напоїв не свідчить про те, що граничний рівень алкоголю в крові є перевищеним.
Також вказує, що наявний у матеріалах справи відеозапис з місця подій (місця зупинки транспортного засобу) не відображає будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, а навпаки відображає стійку ходу ОСОБА_1 не порушену його рухову сферу та мовну здатність, стан свідомості - орієнтований, поведінка врівноважена.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Коноваленко Є.О. підтримала вимоги апеляційної скарги та просила задовольнити її, вважаючи судове рішення незаконним і необґрунтованим.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, а тому суд дійшов висновку, що його неявка відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п. п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 834627 від 17 грудня 2024 року вбачається, що 17 грудня 2024 року о 18 год. 07 хв. в м. Яготин, по вул. Вокзальна громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz GL 350 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі.
Як убачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, працівниками поліції було зупинено автомобіль «Mercedes-Benz GL 350 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та повідомлено, що його зупинено у зв'язку з надходженням повідомленням, що за кермом водій в алкогольному сп'янінні.
Під час розмови ОСОБА_1 не надавав працівникам поліції документи для встановлення особи, крім того у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння.
Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, на що він дав відповідь, що вживав.
За результатом дослідження зазначеного відеозапису встановлено та чітко вбачається, що працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, або проїхати у медичний заклад до лікаря нарколога.
Перемовини ОСОБА_1 та працівників поліції продовжувалися приблизно годину, конкретну згоду чи відмову на пропозицію працівників поліції пройти огляд ОСОБА_1 не висловлював. Протягом всього спілкування ходив біля автомобіля, заходив на заправку, говорив по телефону ухиляючись від надання відповіді.
Також ОСОБА_1 розповідав працівникам поліції, що у нього десять років тому померла донька тому він і випив, розповідав свою історію та просив війти в його положення та відпустити, або довезти його додому.
Працівники поліції відповідні дії ОСОБА_1 розцінили як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 834627 від 17 грудня 2024 року та зачитано ОСОБА_1 суть правопорушення і його зміст, водій від підпису відмовився.
Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
До того ж, інформація, яка міститься на відеозапису, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того матеріали даного провадження також містить:
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- розписку ОСОБА_2 , яка підтверджує факт передання транспортного засобу;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксована не в автоматичному режимі серія ББА № 703181.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан такого сп'яніння. Тобто, правопорушення є закінченим з моменту такої відмови.
Отже, наявність чи відсутність в організмі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не змінює склад правопорушення і не може бути підставою для закриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі уповноваженому на проведення огляду на стан сп'яніння є безпідставним та спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до відеозапису, що міститься в матеріалах справи водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та в закладі охорони здоров'я та роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду у виді складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 не заперечував.
Крім того, матеріали справи також містять направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, що також підтверджує те, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я.
Посилання на те, що він не відмовлявся від проходження огляду спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому вбачається, що ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкогольні напої, а на запитання працівників поліції, щодо проходження огляду, ухилявся від відповіді протягом тривалого часу.
Вина останнього підтверджується наявними в матеріалами справи доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння створює загрозу життю та здоров'ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп'яніння, а відтак і відповідальності за це.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
За таких обставин постанова Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв'язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб