26 лютого 2025 року м. Київ
Справа №760/18126/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/223/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Усатової І.А. 20 квітня 2023 року в м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У липні 2018 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
§ розірвати договір №19/09/17 від 19 вересня 2017 року про виготовлення кухонних меблів, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ;
§ стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг у розмірі 166210,00 грн, пеню в розмірі 17170,68 грн;
§ зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 забрати (вивезти) кухонні меблі з місця їх доставки за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19 вересня 2017 року між позивачем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №19/19/17 на виготовлення кухонних меблів. На виконання умов договору №19/09/17 відповідачем 19 вересня 2017 року та 27 вересня 2017 року отримана попередня оплата в сумі 86900,00 грн, з яких 55000,00 грн готівка, 31900,00 грн, матеріали, що оплачені замовником, та 2000,00 доларів США, що складає 52760,00 грн (по курсу НБУ, станом на 27 вересня 2017 року). Тобто всього, станом на 27 вересня 2017 року позивачем сплачено 139660,00 грн. Одержання відповідачем коштів підтверджується Специфікацію до Договору №19/09/17, що підписана сторонами.
Окрім того, позивачем 10 листопада 2017 року додатково, в рахунок, передоплати кухонних меблів, були передані кошти в сумі 1000,00 доларів США, що складає 26550,00 грн (по курсу НБУ станом на 10 листопада 2017 року). Отримання коштів у сумі 1000,00 доларів США підтверджується розпискою відповідача від 10 листопада 2017 року. Таким чином позивачем було сплачено відповідачу за кухонні меблі 166210,00 грн.
Враховуючи дату внесення попередньої оплати (27 вересня 2017 року), відповідач повинен був здійснити поставку кухонних меблів 08 листопада 2017 року. Однак, у визначений термін відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав. Фактично меблі для кухні були поставлені відповідачем 26 лютого 2018 року, тобто, відповідачем порушено термін поставки, визначений Договором №19/09/17. До того ж під час поставки меблів для кухні позивачем було виявлено недоліки в продукції, про що було заявлено усно відповідачу представником позивача.
В подальшому, 07 березня 2018 року відповідачу був направлений лист про те, що під час приймання продукції були виявлені недоліки та проведення у зв'язку з цим експертизи. Також, про виявлені недоліки було зазначено в листі від 14 березня 2018 року.
18 березня 2018 року позивачем отримано від відповідача лист вих. № 1603/01/18 від 16 березня 2018 року, як відповідь на листи позивача, в якому було визнано, що при виконанні замовлення по виготовленню меблів була поставлена продукція з наявними недоліками.
Відповідно до Висновку експерта № ED-1725-6-969.18 від 22 березня 2018 року експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, а саме набір меблів для кухні, на меблях кв. АДРЕСА_2 наявні дефекти, а саме: не відповідність розмірів замовленню, невідповідність кольору, потертість та подряпини поверхні фасадів та кромків, наявність зайвих отворів, відсутність заглушок, сколи кутів, відсутня стільниця, при відкритті механізму присутні сторонні звуки (потріскування). Виявлені дефекти (недоліки) є слідством неякісного виконання робіт по виготовленню, монтажу, зборки. Меблі не відповідають вимогам ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови». Відповідно до Закону України «Про захист прав споживача» виявлені недоліки є істотними недоліками. Надані на дослідження набір меблів для кухні с товаром неналежної якості. Усунення частини виявлених недоліків технічно не можливе та економічно не доцільне. До Висновку долучені фотографії меблів з виявленими недоліками.
У зв'язку з виявленими явними недоліками в продукції, що була поставлена відповідачем, позивач відмовився від прийняття меблів для кухні, від Договору № 19/09/17 і вимагав протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги повернути 55000,00 грн, 3000,00 доларів США готівкою та 31900,00 грн у вигляді матеріалів, про що поінформував відповідача листом від 14 травня 2018 року. Проте ні у визначений вимогою строк, ні станом на день подачі позовної заяви відповідач вимоги по поверненню передоплати не виконав, кухонні меблі не вивіз.
Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 166210,00 грн. Окрім того, відповідно до п.6.3 Договору №19/09/17 у разі порушення строків виконання робіт, обумовлених договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожний день прострочення.
За таких обставин позивач вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату пені за період з 08 листопада 2017 року по 26 лютого 2018 року згідно розрахунку в сумі 17170,68 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу - задоволено.
Розірвано договір №19/09/17 від 19 вересня 2017 року про виготовлення кухонних меблів, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основний борг у розмірі 166210,00 грн, пеню в розмірі 17170,68 грн.
Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 забрати (вивезти) кухонні меблі згідно з переліком, визначеним висновком експертного товарознавчого дослідження рухомого майна №ED-1725-6-969.18 від 22 березня 2018 року, з місця їх доставки за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1833,80 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Не погодився із вказаним рішенням суду відповідач, ним подана апеляційна скарга, в якій він зазначає про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи у зв'язку з неповним їх з'ясуванням, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач вказує на те, що з тексту оскаржуваного рішення вбачається, що в правове обґрунтування своєї позиції, судом було застосовано норми законодавства, які регулюють договірні зобов'язання сторін, які виникають під час укладення між ними договору купівлі - продажу. Натомість укладений між сторонами Договір №19/09/17 від 19 вересня 2017 року містить всі істотні умови договорів підряду, і до цих правовідносин слід застосовувати саме норми, які регулюють відносини між підрядником і замовником. Основною різницею між договором підряду і договором купівлі - продажу є те, що на момент укладення договору купівлі - продажу відповідний товар (предмет договору) вже існує, підряднику ж для досягнення певного результату слід виготовити певний виріб, здійснити монтаж, тож у нашому випадку замовлення було індивідуальне.
Також вказує на те, що основним доказом недоліків виготовленій продукції є наявне у матеріалах справи виготовлене на замовлення позивача товарознавче дослідження рухомого майна, а саме меблів (Висновок №ED-1725-6-969.18 від 22 березня 2018 року), у мотивувальній частині якого зазначено, що не завершений, не змонтований виріб має істотні недоліки, не відповідає вимогам ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням». Загальні технічні умови». Аналіз Висновку товарознавчого дослідження дає підстави визначити, що більшість істотних недоліків у виробах, про які в ньому йдеться, пов'язана з тим, що роботи з монтажу та доставки частин меблів не були завершені. Жоден з виробів не має готовності 100%, тобто роботи по жодному з артикулів відповідачем не були закінчені. При цьому щодо виявлених недоліків експертом пропонується спосіб його виправлення, в тому числі - шляхом виготовлення виконавцем нових деталей. У Висновку експерта зазначено, шо на момент здійснення дослідження майно не перебувало у використанні і знаходилось у частково розібраному вигляді (виріб відсутній або виріб не зібраний- не завершений, не змонтований) однак здійснювали експертизу саме меблів як готового результату виконаних відповідачем робіт.
З урахуванням того, що роботи з монтажу та доставки частин меблів не були завершені і жоден з виробів не мав готовності 100%, тобто роботи по жодному з артикулів відповідачем не були закінчені, стверджувати про існування істотних недоліків товару, як недоліків, які роблять неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення - є передчасним і неприпустимим.
Також, в матеріалах справи, містяться листування між позивачем (його довіреними особами) та відповідачем, в яких одна сторона (замовник) наполягає на наявності недоліків виготовленій продукції, а інша сторона (підрядник), висловлює готовність їх усунути.
Відповідач також зазначає, що твердження суду про те, що мало місце прострочення підрядником, не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами, а саме листуванням між сторонами.
Також, судом не досліджено факт не допуску відповідача ОСОБА_1 до монтажу доставлених меблів, тобто відповідач був позбавлений можливості закінчити роботу саме з вини позивача, який не допускав виконавця до квартири, в якій мав здійснюватися монтаж виготовлених меблів.
Що стосується вимоги замовника, про стягнення пені, яке знайшло своє відображення у рішенні суду, то відповідач вказує на те, що строки виконання робіт не були порушені саме з вини відповідача, так як сам позивач відкладав строк початку виконання робіт.
Таким чином, суд першої інстанції формально поставився до розгляду питання про розірвання договору в односторонньому порядку, не повністю з'ясував фактичні обставини, що мають значення для справи та не в повній мірі врахував що між сторонами був укладений саме договір підряду, який має своє регулювання в ЦК України.
Відповідач також вказує, що суд першої інстанції здійснив порушення норм процесуального права, так як при ухваленні рішення, здійснив переоцінку обставин справи та вийшов за межі повноважень. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено подання такої заяви як уточнення позовних вимог. Фактично, у даному випадку, після судових дебатів та виходу судді у нарадчу кімнату, відбулися зміни предмету позову, які можливі лише на певній стадії судового розгляду.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи наведені в апеляційній скарзі безпідставними, та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. За таких обставин просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також вказує на те, що очікуваний розмір судових витрат, які понесла і планує понести позивач за розгляд справи в суді апеляційної інстанції становить 10000,00 грн. Докази понесення вказаних витрат будуть надані до суду пізніше.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бондарчук І.О. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили про її задоволення.
Представник позивача - адвокат Шпортило Я.І. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що 19 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір №19/19/17, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 , підрядник, за дорученням ОСОБА_2 , як замовника, зобов'язався виконати наступні роботи:
- розробка проекту замовлення та виготовлення меблів з власних матеріалів. Комплектація, кількість, вартість і технічні характеристики меблів вказуються в Специфікації (Додаток № 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною даного Договору;
- поставка, монтаж та установка меблів на умовах DDP (Інкотермс в редакції 2000 р.) за адресою замовника ( АДРЕСА_1 ), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Розділом 2 Договору № 19/09/17 визначено, що підрядник зобов'язується у повному об'ємі, належним чином і у відповідності з умовами даного Договору виконати роботи протягом 30 робочих днів з дня перерахування замовником 70% вартості робіт згідно до п.3.2 Договору. Виконання робіт підтверджується підписанням сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт. Строки виконання робіт можуть бути змінені за погодженням із замовником, шляхом укладення додаткової угод до договору.
Пунктами 3.1., 3.2 Договору №19/09/17 встановлено, що загальна вартість робіт по даному Договору визначається у специфікації. Замовник здійснює передплату в розмірі 70% від вартості робіт при підписанні даного Договору або протягом 3 (трьох) днів після підписання даного Договору.
Відповідно до п.4.1.1 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи якісно, у строки та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.4.2.2-4.2.4 договору, замовник зобов'язується своєчасно та у відповідності з умовами даного Договору здійснювати оплату робіт; забезпечити необхідні умови та можливість підключення до джерел електроживлення обладнання підрядника, необхідного для виконання робіт, а також безперешкодний доступ спеціалістів підрядника до місця виконання робіт; прийняти виконані підрядником роботи в строк, визначений договором; в разі виявлення при прийнятті замовником робіт допущених у роботі недоліків і відступів від умов договору, негайно заявити про них підрядникові; підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт в погоджений строк.
Пунктом 4.2.3. Договору № 19/09/17 передбачено, що у разі виявлення при прийнятті замовником робіт допущених у роботі недоліків і відступів від умов договору, негайно заявити про них підрядникові.
Пунктом 4.3.3. Договору № 19/09/17 встановлено, що замовник не має право відмовитись від прийняття виконаних робіт інакше як при умові їх невідповідності замовленню і неможливості використання за призначенням /т.1 а.с.8-10/.
У Специфікації до Договору №19/09/17 визначено, що виробом є кухня, корпус ДСП E0 Egger U999 ST2, колір чорний, також детально наведено все її облаштування, загальна вартість робіт визначена у розмірі 195000,00 грн, передоплата - 139900,00 грн, з яких 108000,00 грн готівковими коштами та 31900,00 грн матеріалами, сплаченими замовником /т.1 а.с.11-14,33-38/.
В розписці від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 вказав, що отримав 1000,00 доларів США передоплати за меблі /т.1 а.с.15/.
В електронному листі від 18 листопада 2017 року ОСОБА_3 повідомляє відповідача про вартість зразків шпону «330 Є», а відповідач вказує на необхідність коштів /т.1 а.с.119/.
Електронний лист від 09 грудня 2017 року, відправником якого вказано ОСОБА_4 , містить загальну інформацію щодо проведення ремонтних робіт /т.1 а.с.111/.
Електронний лист від 10 січня 2017 року, відправником якого вказано ОСОБА_4 , містить інформацію про те, що вони займаються підбором вбудованої техніки та у разі необхідності одночасного встановлення, просить призупинити виготовлення кухні та виготовляти інші меблі /т.1 а.с.110/.
З електронного листа відправленого з електронної пошти ОСОБА_5 17 лютого 2018 року вбачається, що між сторонами обговорювались питання щодо деталей кухонних меблів /т. а.с.107-109/.
В листі від 18 лютого 2018 року містить вкладення креслень кухні /т.1 а.с.104-106/.
Наявний в матеріалах справи скріншот мобільного додатку містить інформацію щодо здійснення поставки 24 лютого 2018 року, проте не містить конкретних даних щодо відправника та отримувача /т.1 а.с.103/.
Матеріали справи містять копії накладних, які були надані стороною відповідача, на придбання у ПП «Виробничо-комерційна фірма «Меблеві технології» певних товарів: від 19 лютого 2018 року на загальну суму 16700,67 грн; від 29 січня 2018 року на суму 25513,7 грн; від 30 січня 2018 року на суму 26928,28 грн; від 02 лютого 2018 року на суму 3044,04 грн, від 21 лютого 2018 року на суму 1798,88 грн /т.1 а.с.112-118, 174-176,178/.
В заяві від 07 березня 2018 року представник позивача повідомив відповідача, що 26 лютого 2018 року під час приймання продукції за Договором № 19/09/17 від 19 вересня 2017 року були виявлені істотні недоліки та у зв'язку з цим проводиться експертиза з встановлення повного переліку недоліків для подальшого визначення можливості її використання. Також вказано на умови щодо подальшого виконання іншого Договору №22/01/18 від 22 січня 2018 року /т.1 а.с.16,30-31,96/.
Також, про виявлені недоліки було зазначено в листі від 14 березня 2018 року, з якого вбачається, що 26 лютого 2018 року був виявлений брак поставленої відповідачем за договором №19/09/17 від 19 вересня 2017 року продукції, про що відповідача було повідомлено в усній формі, в письмовій формі звернення було направлене 07 березня 2018 року /т.1 а.с.17,32,95/.
У відповіді від 16 березня 2018 року відповідач, за результатом розгляду заяв позивача, від 07 березня 2018 року та 14 березня 2018 року, вказав на обставини укладення з позивачем Договору № 19/09/17 від 19 вересня 2017 року та Договору № 22/01/18 від 22 січня 2018 року щодо виконання робіт з розробки проєкту, виготовлення, поставки, монтажу та установки меблів. Також відповідач вказав на те, що 24 лютого 2018 року на виконання умов вказаних договорів, за адресою позивача було здійснено постачання першої частини меблевих заготовок та комплектів здійснення монтажу. 26 лютого 2018 року він прибув за адресою позивача, маючи намір приступити до монтажу та установки меблів, однак представник позивача ОСОБА_4 не допустила його до виконання робіт, мотивуючи тим, що меблеві заготовки є неналежної якості. Згодом він отримав 140 фотографій 7 частин меблевих установок, за результатами перегляду яких складається стійке враження великої кількості меблів, що мають надзвичайно багато істотних недоліків, але вважає це враження цілком хибним. Зазначає, що меблеві заготовки та комплекти дійсно мали окремі недоліки, переважна частина яких повинна бути повністю усунута у ході монтажу. Разом з цим вказує, що виготовлення і повна заміна окрема деталей, усунення недоліків на яких є недоцільно з огляду на специфічні вимоги та побажання замовника щодо якості продукції, потребувала близько 2-3 годин робочого часу, без врахування часу транспортування. Таким чином, вважає, що у випадку якщо б представник позивача не втрутився у процес збирання та монтажу меблів, а лише вказав на можливу наявність окремих недоліків, він міг якісно та повністю їх усунути і здійснити монтаж та установку меблів протягом 26-28 лютого 2018 року. Також у цьому листі відповідачем наведений детальний аналіз всіх проведених зустрічей та вимог позивача та у підсумку вказано, що вказаний лист містить брехливу інформацію, принижує його честь і гідність, має на меті ввести в оману щодо фактичних домовленостей сторін, а будь-які посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» та інші нормативно-правові акти нікчемними /т.1 а.с.18-23,89-94/.
Матеріали справи також містять копії електронних листів сторін у справі, з яких вбачається, що позивачем та/або його представниками були висунуті вимоги щодо усунення виявлених недоліків виготовленої продукції та висловлені відповідачем заперечення /т.1 а.с.24-29,97-102/.
Відповідно до Висновку експерта № ED-1725-6-969.18 від 22 березня 2018 року експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, а саме набір меблів для кухні, на меблях кв. АДРЕСА_2 наявні дефекти, а саме: не відповідність розмірів замовленню, невідповідність кольору, потертість та подряпини поверхні фасадів та кромків, наявність зайвих отворів, відсутність заглушок, сколи кутів, відсутня стільниця, при відкритті механізму присутні сторонні звуки (потріскування). Виявлені дефекти (недоліки) є слідством неякісного виконання робіт по виготовленню, монтажу, зборки. Меблі не відповідають вимогам ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови». Відповідно до Закону України «Про захист прав споживача» виявлені недоліки є істотними недоліками. Надані на дослідження набір меблів для кухні с товаром неналежної якості. Усунення частини виявлених недоліків технічно не можливе та економічно не доцільне. До Висновку долучені фотографії меблів з виявленими недоліками /т.1 а.с.41-56, т.2 а.с.1-15/.
В листі від 14 травня 2018 року ОСОБА_2 висунув ОСОБА_1 вимогу повернути йому сплачений аванс в розмірі 55000 грн, 3000 доларів США готівкою та 31900 грн у вигляді матеріалів, вивезти кухонні меблі, поставка яких здійснена відповідно до Договору 19/09/17 та специфікації від 19 вересня 2017 року, з приміщення їх доставки /т.1 а.с.39-39а/. Вказаний лист був направлений засобами поштового зв'язку і за даними поштового відділення вручений ОСОБА_1 23 травня 2018 року /т.1 а.с.40/.
Судом першої інстанції були допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проте їх свідчення не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки не є такими, що могли б вплинути на правильне вирішення спору, апеляційна скарга не містить доводів на спростовування цього висновку суду, тому апеляційний суд не вбачає доцільності здійснення оцінки цих доказів.
Також в судовому засіданні суду першої інстанції надав пояснення експерт ОСОБА_8 , яким був складений Висновок № ED-1725-6-969.18 від 22 березня 2018 року, що вбачається з протоколу судового засідання від 11 жовтня 2019 року /т.1 а.с.223-224/.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.204 ЦК України визначена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Положеннями ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно зі ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Положеннями ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Права замовника під час виконання роботи визначені положеннями ст. 849 ЦК України, зокрема у ч.3 цієї статті визначено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Положеннями ч.2 ст. 852 ЦК України визначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи визначена положеннями ст. 858 ЦК України і, зокрема, ч.3 цієї статті визначено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Також ч.5 цієї статті вказано, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно з ч.ч.4,6 ст. 10 цього Закону за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
З наведених обставин справи вбачається, що 19 вересня 2017 року між сторонами у справі був укладений договір №19/19/17, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 , як підрядник, за дорученням ОСОБА_2 , як замовника, зобов'язався виконати наступні роботи: розробка проекту замовлення та виготовлення меблів з власних матеріалів, поставка, монтаж та установка меблів за адресою замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Позивач та суд першої інстанції визначили характер спірних правовідносин, як таких, що походять з договору купівлі-продажу. Відповідач заперечуючи, вказує, що спірні правовідносини походять з договору підряду.
Вирішуючи вказане питання апеляційний суд виходить з такого.
Дійсно положення ст. 656 ЦК України не обмежують предмет договору купівлі-продажу лише товаром, який є у продавця на момент укладення договору. Правовий режим предмета договору купівлі-продажу поширюється також і на товар, який буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Виходячи з положень ст. 837 ЦК України зміст договору підряду становлять права та обов'язки його сторін. Зокрема, підрядник зобов'язується виконати певну роботу, а замовник повинен надати завдання щодо її виконання, прийняти роботу та оплатити її.
Зміст ч.2 ст. 837 ЦК України вказує на те, що предметом договору підряду може бути будь-яка робота, у процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику.
В теорії цивільного права вказується на те, що в договорі підряду робота та її результат звичайно відокремлені у часі (спочатку виконується робота, а потім виникає її результат), однак вони тісно пов'язані між собою і складають єдиний предмет договору підряду. Робота, що виконується, передбачає певний результат, досягти якого неможливо без роботи, що передує.
Єдність роботи та її результату є основною ознакою предмету договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів, зокрема, від договору купівлі-продажу та договору надання послуг. Проведення такого відмежування є дуже важливим, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може суттєво порушити права сторін.
За договором купівлі-продажу продавець може передавати за плату покупцеві певні матеріальні об'єкти. У результаті виконання договору підряду також можуть створюватись певні матеріальні об'єкти, які передаються замовникові за плату. Проте у договорі підряду важливим є те, що матеріальні предмети виникають в результаті роботи, умови виконання якої обумовлюються сторонами. Відтак, належність виконання зобов'язань, що виникають з договору підряду, залежить не тільки від передачі матеріального результату, а й від виконання самої роботи відповідно до умов договору. В договорі купівлі-продажу не встановлюється умова щодо виконання роботи із створення об'єкту.
А отже хоча закон не розкриває змісту робіт, які можуть виконуватися за договором підряду, однак предмет договору підряду становить індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і здається у вигляді, придатному для оцінки.
З укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що його предметом було саме виконання відповідачем певних робіт з власних матеріалів, в результаті яких позивач мав отримати меблі для кухні та оплати ці роботи. Тобто предмет договору становить індивідуалізований результат праці відповідача, який набуває певної матеріалізованої форми, при цьому робота виконується з матеріалів відповідача і здається у вигляді, придатному для оцінки позивачу. А отже спірний договір має всі ознаки договору підряду. До того ж в договорі статус сторін визначений як замовник та підрядник, що також вказує на ознаки договору підряду.
Враховуючи наведене слід погодитись з доводами апеляційної скарги відповідача щодо неправильного визначення судом першої інстанції характеру спірних правовідносин.
Сторонами у справі визнано, що фактично меблі для кухні були поставлені відповідачем 26 лютого 2018 року. Проте виходячи з умов договору та дати внесення попередньої оплати (27 вересня 2017 року), відповідач повинен був здійснити поставку кухонних меблів 08 листопада 2017 року. Доводи відповідача про те, що саме позивач просив про відстрочення поставки не підтверджуються належними доказами, оскільки наявне щодо цього питання листування не свідчить саме про узгодження між сторонами іншої дати поставки продукції.
Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що у разі порушення строків виконання робіт, обумовлених договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожний день прострочення. Позивачем визначений період нарахування пені з 08 листопада 2017 року по 26 лютого 2018 року та сума в розмірі 17170,68 грн. Вказане не спростовано стороною відповідача.
Наведеними вище положеннями законодавства визначено, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Сторонами у справі визнано, що на виконання умов договору №19/09/17, відповідачем були постановлені меблі позивачу у його квартиру, проте ним виявлені недоліки.
Стороною позивача був наданий висновок експертного товарознавчого дослідження, згідно з яким набір меблів для кухні, виконаний відповідачем на замовлення позивача має дефекти, які є наслідком неякісного виконання робіт по виготовленню, монтажу, зборки. Меблі не відповідають вимогам ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови.» та є товаром неналежної якості. Виявлені недоліки визначені істотними недоліками, усунення частини виявлених недоліків визнано технічно не можливим та економічно не доцільним.
Вказаний висновок, як доказ у справі не спростований стороною відповідача. Крім того з наданого сторонами у справі листування вбачається, що відповідачем фактично визнавались наявні недоліки та пропонувалось їх усунення в процесі монтажу меблів. Проте позивач заперечував проти цього, що є його правом.
Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування. Однією з характерних особливостей договору підряду є те, що за ним підрядник виконує роботи на свій ризик. Він звільняється від відповідальності лише у разі якщо доведе, що недоліки виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. Таких доказів в ході розгляду справи суду представлено не було.
Положеннями чинного законодавства також визначено право замовника вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків. А отже вимоги позивача про розірвання договору з відповідачем та відшкодування шкоди слід визнати обґрунтованими.
Позивачем на підставі укладеного сторонами Договору № 19/09/17 було здійснено передоплату за кухонні меблі в сумі 166210,00 грн. Відповідач в ході розгляду справи не заперечував обставин щодо здійснення передоплати за вироби визначені у специфікації. Ним були висловлені заперечення лише щодо суми 1000 доларів США згідно з розпискою від 10 листопада 2017 року, оскільки такі кошти були передані як оплата за інший товар (партію меблів зі шпону). Проте вказане не знайшло свого підтвердження відповідними доказами. А наявне в матеріалах справи електронне листування містить посилання на іншу суму щодо шпону. Відтак, суд вважає такі доводи безпідставними та необґрунтованими, а факт передачі позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 1000 доларів США в рахунок передоплати кухонних меблів за договором №19/09/17 - не спростованим.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
В порядку ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч.4 ст.376 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дослідив всі обставини справи, зробив вірний висновок про задоволення заявлених позовних, проте невірно визначив характер спірних правовідносин, що стало наслідком невірного застосування норм матеріального права, а отже доводи апеляційної скарги відповідача слід визнати такими, що знайшли своє підтвердження частково. Вказане у свою чергу дає підстави апеляційному суду змінити рішення суду першої інстанції, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року - змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 26 березня 2025 року.