27 березня 2025 року справа № 580/653/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства “Інфоресурс» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10), Державного підприємства “Інфоресурс» (03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 3) в якому просить:
-визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/10088-24 від 11.12.2024 “Про розгляд звернення» у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_2 ;
-зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_2 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує";
-судові витрати стягнути за рахунок відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО), у якій зазначено про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, зі змістом якої позивач не погоджується, вважаючи, що така довідка порушує його законне право на отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Міністерство освіти і науки України подало до суду відзив, в якому зазначило, що довідка формується за даними ЄДЕБО та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, та на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, формувати висновок щодо того чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту». Звертає увагу, що документ про вищу освіту свідчить не лише про здобуття вищої освіти певного рівня, але й про присудження особі відповідної освітньої кваліфікації та набуття права на здобуття освіти на наступному рівні вищої освіти. Таким чином, у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено “Ні, порушує».
Державне підприємство “Інфоресурс» подало до суду відзив, в якому зазначило, що відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ІV Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО. Враховуючи зазначене, власником ЄДЕБО є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Державне підприємство лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у які просив не враховувати відзив відповідача напозов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2012 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Одеського національного політехнічного університету та відрахований 02.05.2019.
В зв'язку з тим, що навчання не завершене, позивач диплом не отримав.
Вищий навчальний заклад Львівський Торговельно-економічний університет 26.11.2024 сформував довідку №533572 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , в якій зазначено, що поточне здобуття освіти “бакалавр» за спеціальністю “241 Готельно-ресторання справа» порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Міністерство освіти і науки України листом надало відповідь, в якому повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО, оскільки згідно з інформацією в ЄДЕБО, позивач у 2023 році повторно зарахований на навчання за освітнім ступенем “бакалавр», саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено “Ні, порушує».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до Указу Президента України від 30.09.2010 № 926 “Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 752, затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Відповідно до абзацу 1 пункту 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України “Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі Закон № 2145-VIII).
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України “Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі Закон № 1556-VII), вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Відповідно до абзаців 1-5 частини першої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Системний аналіз наведених норм права також дає підстави для висновку, що особа, яка вдруге навчається на тому самому рівні освіти незалежно від причин відрахування, не може вважатися такою, що здобуває наступний рівень освіти.
Як встановлено судом, позивач у 2012 році був зарахований на навчання за освітнім ступенем “бакалавр» з якого його відраховано, у 2023 році зарахований на навчання за освітнім ступенем “бакалавр».
Отже, позивач є таким, що не перейшов на вищий рівень освіти (наприклад, освітньо-науковий/освітньо-творчий), а намагається здобути той самий рівень.
Суд зазначає, що після першого зарахування на навчання для здобуття освіти відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти.
У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку, а тому наявні порушення послідовності здобуття освіти, що відображено у довідці від 26.11.2024 №533572 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
У даному випадку позивач не завершив навчання на рівні освіти “бакалавр», тому повторний вступ на той самий рівень не відповідає вимогам закону щодо послідовності.
Враховуючи, що судом встановлено порушення позивачем послідовності здобуття освіти, підстави для внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» відсутні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР