Ухвала від 25.03.2025 по справі 480/1947/25

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2025 року Справа № 480/1947/25

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кролевецького районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кролевецького районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області , в якому просить:

1. Визнати протиправним наказ керівника апарату Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос про встановлення у 2024 році надбавки для вислуги років державної служби в розмірі 30 відсотків головному спеціалісту суду (по роботі з персоналом) Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 та скасувати наказ керівника апарату Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби ОСОБА_1 - в розмірі 30 відсотків посадового окладу.

2. Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Кролевецького районного суду Сумської області від 03.02.2023 року №09к-ос починаючи з 25 січня 2024 року, із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів

Також відповідно до п.2 ч. 1 ст. 371 КАС України просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Даний позов надійшов до суду 04.03.2025 (відповідно до відмітки на поштовому конверті АТ "Укрпошта").

Водночас з позовною заявою позивачка просить поновити їй строк звернення до суду. Своє клопотання мотивує тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введенно на території України воєнний стан строком на 30 діб, який продовжується відповідними указами і триває по теперішній час. У 2024 році і по цей час місто Кролевець, Конотопського району, Сумської області, в якому зареєстрована та мешкає позивачка, зазнає постійних ракетно-авіаційних ударів та загроз БПЛА зі сторони російської федерації, що призводить до руйнації крично-важливої інфрасткуртури міста. Відповідно у зв'язку з цими подіями у місті Кролевець постійно лунає оповіщення сигналу "Повітряна тривога" та застовосуються графіки аварійних відключень світла.

Також зауважує, що має на утриманні малолітню дитину і як мати сумслінно виконує свої батьківські обов'язки, особливо під час сигналу оповіщення "Повітряна тривога" виконує встановлені заходи безпеки для збереження свого життя і здоров'я та її дитини.

Тому вважає, що пропустила строк звернення до суду з поважних причин і просить його поновити.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про поновленя строку звернення до суду позивачу з ции позовом, суд повідомляє наступне.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Відтак суд встановив, що, звернувшись до суду з вимогою про визнання протиправним наказу керівника апарату Кролевецького районного суду Сумської області від 21 лютого 2024 року №07 к-ос, позивачка пропустила місячний строк звернення до суду.

Також нормами ст. 122 КАС України не врегулювано питання щодо строків звернення до суду у разі порушення питання щодо оплати праці після звільнення, а отже суд застосовує норми трудового законодавства у цих спірних правовідносинах.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак підпунктом 18 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі по тексту - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Розділу Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, звернувшись до суду 04.03.2025 з вимогою про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі, починаючи з 25 січня 2024 року позивачка пропустила тримісячний строк звернення до суду.

Суд звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.

Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.01.2025 у справі №480/11349/23.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відтак, аргументи ж про введення в Україні воєнного стану могли б бути визнані у розглядуваному випадку доречними та такими, що підтверджують існування об'єктивних причин, які дійсно перешкоджали можливості вчинити дії задля своєчасного звернення до суду для захисту своїх прав, за умови доведеності конкретних умов і обставин, які стали на заваді реалізації відповідного права належними і допустимими доказами.

Воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі виникнення загрози нападу.

Воєнні дії - організоване застосування військ, сил і засобів для воєнних операцій на суші, на морі, в повітрі, в космосі - в стратегічному й оперативному вимірах. Залежно від можливостей збройних сил, мети і характеру їх дій, ведуться у формі кампаній, операцій, битв, ударів, боїв, систематичних бойових дій. Стосуються також усіх видів пересування військ (сил флоту) і комплексів що забезпечують виконання цих заходів. Передбачають відбиття атакувальних дій противника, захист власних військ (сил флоту) і об'єктів що ними прикриваються, та знищення (розгром) ворога (з інтернет-сайту "Wikipedia").

Відтак, посилання позивачки на ракетно-авіаційні удари, ударів БПЛА, постійні сигнали "Увага, повітряна тривога" є наслідком воєнних дій, які проводяться під час оголошення воєного стану.

Також суд зауважує, що місце проживання, дозвілля та роботи позивачки (Кролевецька громада Шосткинського району Сумської області) відповідно до даних Міністерства розвитку громад та територій України не відноситься до території можливих бойових дій або території активних бойових дій.

Отже, посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів на їх підтвердження. Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи позивача є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.

Щодо посилання позивача на утримання малолітньої особи як поважної підстави пропуску строку звернення до суду, суд зазначає.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України).

Згідно Законом України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Таким чином, обов'язок піклуватися про дитину виникає у обох батьків, а також не залежнить від введення на території України воєнного стану.

Суд зауважує, що сумарна кількість днів перебування позивачки на лікарному становить 18 днів (відповідно до наявних в матеріалах справи листків непрацездатності), а звернулася до суду більше ніж через 9 місяців з дня виникнення спірних правовідносин. А відтак, посилання заявниці, що строк звернення до суду пропущений через тимчасову втрату працездатності, є необгрунтованим.

Також суд звертає увагу, розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу (аб. 2 ч. 5 ст. 18 КАС Укарїни).

Відповідно до відомостей, наданих з програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)», вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вимкнення електроенергії у 2024-2025 рр. у Сумській області мало тимчасовий характер, так само як і зачинення відділеннь АТ "Укрпошти", тому суд не бере до уваги дану підставу як поважну причину пропуску строку звернення до суду, оскільки позивачка мала можливість у найближчий час (після увімкнення світла або відновлення роботи поштових відділень тощо) звернутися до суду за захистом своїх прав.

В адміністративному судочинстві чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду та здійснення інших процесуальних дій, що є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього відповідно має бути також виконано умови щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Відтак, позивачем не додано до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами доказів поважності причин пропуску такого строку та не доведено поважності причин, що унеможливлювали позивача вчасно звернутися до суду з дотримання процесульних строків для вчасного захисту прав позивача.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивачки про поновлення стороку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кролевецького районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Осіпова

Попередній документ
126164681
Наступний документ
126164683
Інформація про рішення:
№ рішення: 126164682
№ справи: 480/1947/25
Дата рішення: 25.03.2025
Дата публікації: 31.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (07.04.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії