Провадження № 2/734/20/25 Справа № 734/355/23
іменем України
19 березня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Бузунко О.А.,
за участю секретаря судового засідання Шапки О. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів:
Чернігівської обласної прокуратури - Крупини Л. Г., Великохатньої С.М.,
Територіального Управління Державного Бюро Розслідувань, розташованого у місті Києві, - Ковальової А. Г.,
Державної казначейської служби України - Мойсеєнко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Чернігівської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідуван, розташованого у м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету України моральне відшкодування у розмірі 259 213,00 гривень шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України здійснити у встановленому порядку безспірне списання вказаних коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
Позов мотивований тим, що у період 2016-2020 року службовими та посадовими особами правоохоронних органів Чернігівської області при розслідуванні вчинених проти позивача злочинів систематично не виконувались службові обов?язки, вчинялись незаконні дії та бездіяльність. Вказаними протиправними діями та бездіяльністю у період 2016-2020 року позивачу було заподіяно істотну моральну шкоду, яка була присуджена до стягнення рішенням Бобровицького районного суду від 20.10.2021 у цивільній справі № 734/1098/20. За станом на час звернення до суду (03 лютого 2023 року) вказане рішення суду у справі № 734/1098/20 Державною казначейською службою України залишається не виконаним, внаслідок чого позивача повторно позбавлено можливості отримати грошове відшкодування за протиправні дії правоохоронних органів. З метою виконання вказаного рішення суду позивач був змушений звертатися до різних інстанції з проханням вжиття заходів для виконання рішення суду. З огляду на невиконання рішення Бобровицького районного суду від 20.10.2021 у цивільній справі № 734/1098/20 протягом тривалого часу позивачу заподіяна моральна шкода.
Крім того, позивач вказує, що під час досудового розслідування кримінальних проваджень № 12015270130000837, 12016270130000008, 42020271180000162, 12017270130000807, 420022270000000033 йому чинилися перешкоди у реалізації прав, передбачених нормами кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування по деяких кримінальних провадженнях триває дуже довгий проміжок часу, є неефективним та безрезультатним, що в свою чергу порушує права позивача, оскільки стороною обвинувачення не зібрано жодних доказів, які б дали можливість встановити істину у кримінальних провадженнях та забезпечити належний захист позивача як потерпілої особи. З метою сприяння досудовому розслідуванню, позивач, як потерпілий, подавав численні клопотання до органів досудового розслідування та прокуратури про виконання слідчих дій, однак вони нехтувалися посадовими особами через несумлінне виконання обов'язків. Позивачем неодноразово оскаржувалися до суду рішення, дії та бездіяльність службових осіб, які здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях, і всі подані численні скарги були задоволені ухвалами слідчих суддів.
Позивач вважає таку тривалу бездіяльність органів досудового розслідування незаконною, такою, що завдає йому значної моральної шкоди, яка виражається у сильних душевних стражданнях, оскільки держава в особі органів досудового розслідування та прокуратури не може захистити його порушені права.
Кримінальне провадження № 12017270130000807 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, було з обвинувальним актом направлено до суду, обвинуваченого було виправдано судом першої інстанції, оскільки стороною обвинувачення не надано достатньо доказів для підтвердження вини обвинуваченого. Вирок суду першої інстанції був скасований апеляційним судом, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позивач вважає таку бездіяльність органів досудового розслідування (ненадання суду доказів) також незаконною, такою, що завдає йому значної моральної шкоди, яка виражається у сильних душевних стражданнях, оскільки його порушені права залишаються незахищеними.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути на його користь 259 213.00 гривень як відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб органів, що проводять досудове розслідування, прокуратури та Державної казначейської служби України /а.с. 1-40, т. 1/.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2023 року провадження у справі було відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 травня 2023 року було замінено неналежного відповідача - Державне бюро розслідувань на належного відповідача - Територіальне управління Державного бюро розслідувань в м. Києві (далі - ТУ ДБР) /а.с. 1, т. 4/.
В судових засіданнях позивачем було підтримано вимоги позовної заяви та додатково надано математичний розрахунок розміру компенсації моральної шкоди в розмірі 324 000,00 грн. /а.с. 11-15, т. 7/. Позивачеві було роз'яснено, що така зміна розміру позовної вимоги можлива лише шляхом подання відповідної заяви про збільшення позовних вимог на відповідній стадії процесу.
Представником ТУ ДБР було надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернення позивача до ТУ ДБР віддалені у часі від первинної шкідливої події (безпосереднього факту крадіжки та умисного середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також невиконання рішення суду) низкою проміжних фактів, із яких деякі є самостійною ланкою причинного ланцюга, не пов'язаного з відносинами, що склалися у позивача з ТУ ДБР. Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою, яка виразилась в певного роду моральних стражданнях, та діями з боку слідчого під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні№ 420022270000000033 /а.с. 53-70, т. 4/.
В судовому засіданні представник ТУ ДБР Ковальова А. Г. підтримала позицію, викладену у відзиві, та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. ОСОБА_2 поінформовано суд (з наданням відповідних доказів) про закриття кримінального провадження № 420022270000000033.
Позивачем було надіслано відповідь на відзив ТУ ДБР, де він зазначив, що незгода представників відповідачів із зазначеними в позовній заяві обставинами ґрунтується виключно на офіційній для них забороні визнавати об'єктивну реальність та неправильному розумінні своїх службових обов'язків, тому заперечення не можуть заслуговувати на увагу /а.с. 219-223, т. 4/.
Представником Чернігівської обласної прокуратури було надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для відшкодування шкоди. З огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів незаконності рішень, дій чи бездіяльності органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, прокуратури, недоведеність факту заподіяння шкоди позивачу та причинного зв?язку між ними, необґрунтованість розміру моральної шкоди та підстав для її стягнення, представник прокуратури у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити /а.с. 224-232, т. 3/.
В судовому засіданні представники Чернігівської обласної прокуратури Крупина Л. Г. та ОСОБА_3 підтримали позицію, викладену у відзиві, та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представником Державної казначейської служби України було надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не надано доказів, які свідчили про визнання незаконними дій чи бездіяльності відповідачів, та які підтверджували завдання відповідачами моральної шкоди позивачеві, не наведено мотивів обґрунтування її розміру та підстав, які призвели заподіяння душевних страждань позивачеві у зв'язку з незаконними діями та бездіяльністю відповідачів і призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому представник Державної казначейської служби України просить відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 147-153, т. 3/.
В судовому засіданні представником Державної казначейської служби Мойсеєнко Я.С. України було підтримано позицію, викладену у відзиві та поінформовано суд (з наданням відповідних доказів) про виконання рішення Бобровицького районного суду від 20.10.2021 у цивільній справі № 734/1098/20.
Позивачем було надіслано відповідь на відзив, де він зазначив, що зазначене відповідачем відповідачем не відповідає дійсності оскільки приєднаним до справи висновком експертів № 2772/20-25/118-126/21-25 ще до 2021 року було встановлено негативний вплив ситуації та обставин протиправної поведінки відповідачів на моє фінансове становище, та встановлено відповідний причинно-наслідковий зв?язок із неможливістю розвивати сферу своєї діяльності, тобто підприємницьку діяльність. Після чого у 2021 році судовим рішенням у справі № 734/1098/20 було доведено, що обставини подальшої протиправної діяльності відповідачів, які мали місце після проведеної експертизи, є ідентичними тим що раніше досліджувались експертом, про що зазначено у вказаному судовому рішенні на 15 та 16 сторінках (копію якого приєднано до справи) - а.с. 188, т. 3.
Представником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області було подано відзив на позову заяву, в якому зазначено, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження майнової шкоди у розмірі 259 213 грн. Позивач в позовній заяві посилається на те, що у період 2016-2020 року службовими та посадовими особами правоохоронних органів Чернігівської області при розслідуванні вчинених проти позивача злочинів систематично не виконувались службові обов?язки, вчинялись незаконні дії та бездіяльність, через що в 2021 році позивач вимушений був закрити свою підприємницьку діяльність, після чого він не в змозі був сплачувати комунальні послуги. Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами та не підтвердив, які саме моральної втрати призвели до порушення його нормальних життєвих зв?язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя та негативні явища, які сталися, на його думку, внаслідок неправомірних дій держслужбовців, в тому числі працівників поліції (як зазначає сам позивач). Із заявленого позову та додатків, як доказів на підтвердження позовних вимог, взагалі немає обставин, доказів та відповідних законних посилань, що підтверджують заявлену позивачем суму у 259 213 грн. Така сума позовних вимог є необґрунтована. Головне управління Національної поліції в Чернігівській області просило відмовити в задоволенні позовних вимог /а.с. 98-104, т. 3/.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи допитаний як свідок, дав суду показання, що у період 2020-2024 років у нього подвоїлися глибокі відчуття несправедливості, обурення, невдоволення та значно примножилась злість, ненависть, презирство та зневага до працівників поліції та прокуратури, оскільки посадові особи вказаних органів постійно допускали та допускають бездіяльність при розслідуванні кримінальних проваджень, в яких він є потерпілим. Сотні його скарг, адресованих прокуратурі області, ГУНП в Чернігівській області та до суду не принесли жодної користі розслідуванню. Це в нього викликало відчуття повної безнадійності. Службові особи своїми незаконними діями фактично змусили його припинити підприємницьку діяльність, оскільки він весь свій вільний час повинен витрачати на захист своїх прав як потерпілого, що категорично відмовлялися робити працівники правоохоронних органів. З огляду на це він повністю припинив стосунки та взаємовідносини з оточуючими, в сім'ї, на роботі та дозвіллі, позбавився можливості реалізовуватися та реалізовувати свої здібності, що також спричинило і шкоду його здоров'ю. В 2023 році у нього через незаконні дії та бездіяльність відповідачів почалося безсоння, головні болі, погіршився зір. У період 2021-2024 років його почала цілодобово тривожити 9-річна бездіяльність, спрямована проти нього.
В кримінальному провадженні, яке перебуває наразі на розгляді в суді, він також був змушений оскаржувати бездіяльність прокуратури, оскільки працівники поліції та прокуратури не забезпечували явку свідків в судові засідання, відмовлялися вживати заходи стосовно доведення обвинувачення. Розуміння, що кримінальне провадження триває так довго - п'ять років, а правоохоронні органи не сприяють доведенню вини обвинуваченого, у позивача викликало відчуття повної безнадійності. У кримінальному провадженні № 42020271180000162 працівниками правоохоронних органів проявлена повна бездіяльність, що також негативно вплинуло на стан його здоров'я.
В кримінальному провадженні № 420022270000000033 відбулося фактичне покривання службових злочинів слідчим ТУ ДБР, яким виносилися незаконні рішення, які скасовувалися за скаргами позивача. Також вказане кримінальне провадження закривалося, що ним було успішно оскаржено в судовому порядку. Неправомірні дії та бездіяльність у вказаному кримінальному провадженні працівників ТУ ДБР примножили та загострили обурення позивача, невдоволення, злість, ненависть та спричинило відчуття повної і остаточної безнадії. Ці події нанесли позивачу шкоду здоров'ю, викликали безсоння та головні болі.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області було виконано лише через два роки, коли від суми, присудженої згаданим рішенням, залишилася лише фактично половина через інфляційні процеси. Після виплати коштів він навіть не отримав радості, оскільки усвідомлював, що 9 років його життя витрачено на поїздки по судах та правоохоронних органах, на оскарження незаконних дій та бездіяльності та пов'язані з цим шалені матеріальні витрати, втрачене здоров'я, зруйноване життя та інші негативні наслідки є неспівмірними з розміром відшкодування, яке він отримав.
До 2021 року наслідки протиправних дій стосовно нього він сприймав не так гостро, оскільки на той час в нього ще була можливість відволікатися на підприємницьку діяльність, спілкуватися з покупцями, знайомими та колегами по роботі. Однак з 2021 року ситуація значно погіршилася, у нього цілодобового вся увагу була сконцентрована виключно на триваючих проти нього правопорушеннях, на невиконанні рішення суду, на інших негативних наслідках та подіях. Все це забирало вдвічі більше енергії, ніж раніше, він постійно почувається втомленим та виснаженим.
Свідок ОСОБА_4 , рідна сестра позивача, повідомила суду, що останнім часом ОСОБА_1 став замкненим, тривожним, значно менше приділяє уваги спілкуванню з родиною. Вказаний стан ОСОБА_1 пов'язаний з тими крадіжками, які були вчинені в 2015-2016 роках, та пов'язані з цим подальшими подіями.
Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що він раніше знав ОСОБА_1 як свого колегу, з яким було приємно поспілкуватися. Однак в 2021 році ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність і з того часу мало з ким спілкується.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 6 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному
та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази
не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність
і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним
у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Особа має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов'язання щодо проведення ефективного та незалежного розслідування злочину.
Розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані. Критеріями оцінки ефективності розслідування є адекватність дій, проведених органом досудового розслідування, своєчасність розслідування та незалежність слідства.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. 1173, 1174 ЦК України).
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність держави за дії чи бездіяльність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності наявність вини посадових осіб та органів державної влади не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності та доказування інших елементів складу цивільного правопорушення.
Необхідною підставою для притягнення держави до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) органу державної влади, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).
Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (див. mutatis mutandis 67 рішення Європейського суду з прав людини від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v France); 35 рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови, наприклад, про встановлення позадоговірної відповідальності з боку держави.
Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.
У постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.
Питання щодо відшкодування шкоди, завданої особі надмірною тривалістю досудового розслідування кримінального провадження, були досліджені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 362/15/16-ц (провадження № 61-5805св20), від 21 липня 2021 року в справі № 646/7015/19 (провадження № 61-1452св21), від 01 грудня 2021 року в справі № 308/14232/18 (провадження № 61-10961св20), від 23 лютого 2022 року в справі № 646/5368/19 (провадження № 61-15330св21).
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналіз положень ст. 23, 1174 ЦК України свідчить про те, що моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової особи при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою і при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з розслідуванням та розглядом кримінальних проваджень № 12015270130000837, 12016270130000008, 12017270130000807, 420022270000000033, 42020271180000162.
З матеріалів справи вбачається, що органами досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальні провадження № 12015270130000837, 12016270130000008, 12017270130000807, 420022270000000033, 42020271180000162 /а.с. 168-170, 190 т. 1, а.с. 70, т. 2/.
В рамках кримінального провадження № 12015270130000837 від 28 листопада 2015 року (досудове розслідування в якому розпочато за фактом проникнення до кіоску по торгівлі технікою, що належить ОСОБА_1 , звідки здійснено крадіжку належного йому майна, з кваліфікацією дій за ч. 3 ст. 185 КК України) прийняті процесуальні рішення, проведені слідчі дії тощо:
- 28 листопада 2015 року внесено відомості до ЄРДР /а.с. 168, т. 1/;
- 29 лютого 2016 року рапорт старшого оперуповноваженого СКР Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про здійснені заходи /а.с. 171-177, т. 1/;
- 29 січня 2019 року постанова заступника прокурора Чернігівської області про доручення здійсненна досудового розслідування іншому слідчому підрозділу в межах одного розділу /а.с. 181, т. 1/;
- 05 листопада 2021 року процесуальним керівником - прокурором Ніжинської окружної прокуратури надано вказівки начальнику СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області стосовно необхідності організації виконання у повному обсязі усіх попередніх вказівок і дано нові /а.с. 186-187, т. 1/;
- 02 грудня 2021 року постанова старшого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про доручення здійснення розслідування іншому органу досудового розслідування /а.с. 244-245, т. 1/;
- 22 грудня 2021 року ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова, якими скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Соломахи Є.С. задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Чернігівській області Соломаху Є.С. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.12.2021 року та 07.12.2021, в порядку та строки, визначені ст. 110, 220 КПК України /а.с. 24-29, т. 2/;
- 31 січня 2022 року та 01 лютого 2022 року поінформовано ОСОБА_1 , що 14.12.2021 прокурором надано письмові вказівки слідчому, а 31.01.2022 прокурором надано повторні письмові вказівки слідчому; з метою усунення порушень, виявлених під час досудового розслідування, та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності 31.01.2022 Чернігівською окружною прокуратурою скеровано відповідну вимогу до ГУНП в Чернігівській області /а.с. 57, 60-61, т. 2/;
- 23 лютого 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ЧРУП ГУНП в Чернігівській області задоволено та зобов'язати слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Чернігівській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08 лютого 2022 року /а.с. 72-74, т. 2/;
- 27 червня 2022 року поінформовано ОСОБА_1 , що 14.12.2021, 31.01.2022, 27.06.2022 прокурором надано письмові вказівки слідчому; процесуальним керівником органу досудового розслідування ініційовано відсторонення слідчого Соломахи Є.С. від здійснення досудового розслідування /а.с. 79-80, т. 2/;
- 08 липня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів про залишення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Чернігівської окружної прокуратури без розгляду за його заявою /а.с. 110, т. 2/;
- 08 липня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів про залишення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Чернігівської окружної прокуратури без розгляду за його заявою /а.с. 111, т. 2/;
- 12 липня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у не розгляді клопотання від 18.06.2022 задоволено, зобов'язано слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.06.2022 /а.с. 114-116, т.2/;
- 28 вересня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у не розгляді клопотання від 29.08.2022, задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.08.2022 в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України /а.с.155-157, т.2/;
- 07 жовтня 2022 року поінформовано ОСОБА_1 про те, що прокурором 31.01.2022 та 27.06.2022 надано повторні письмові вказівки слідчому, які не були виконаній в повній мірі, з огляду на що 30.06.2022 слідчого Соломаху Є.С. відсторонено від здійснення досудового розслідування; 16.09.2022 стан досудового розслідування було заслухано на оперативній нараді /а.с. 168-169, т. 2/;
- 24 лютого 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Кудін Ю.К. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.02.2023 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України /а.с.31, т. 3/;
- 25 квітня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Чернігівської окружної прокуратури задоволено та зобов'язано уповноваженого прокурора Чернігівської окружної прокуратури повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 03.04.2023 на порушення розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування та надати на неї відповідь у вигляді вмотивованої постанови за результатами її розгляду /а.с.114-115, т.3/;
- 10 травня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні задоволено, постанову першого заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Сидоренка О.В. від 27.04.2023 щодо недотримання розумних строків досудового розслідування скасовано, зобов'язано керівника Чернігівської окружної прокуратури розглянути скаргу Пекура В.Ю. від 03.04.2023 в порядку та строки, передбачені ст. 308 КПК України /а.с. 190-191, т.3/;
- 12 червня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Кудін Ю. К. від 26.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні задоволено та скасовано постанову слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Кудін Ю. К. від 26.05.2023 про відмову в задоволенні клопотання /а.с.32-33, т.4/;
- 20 червня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою заяву ОСОБА_1 про відвід прокурора Сірика І. В. задоволено, відведено прокурора Чернігівської окружної прокуратури Сірика І. В. від участі в кримінальному провадженні /а.с. 217, т. 4/;
- 11 червня 2023 року проведено огляд DVD-диску, наданого представником ПрАТ «ВФ Україна» /а.с. 87, т. 6/;
- 28 березня 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Чернігівської окружної прокуратури Донець Ю. Ю., яка полягає у не розгляді клопотання в порушення вимог ст. 220 КПК України, залишено без розгляду за заявою скаржника, оскільки порушене в ній питання вирішено /а.с. 102, т. 6/;
- 15 липня 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо нездійснення ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк, задоволено, зобов'язано слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2024 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України /а.с. 200«а»-201, т.6/;
- 08 листопада 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Вакуловської М. В. від 06 серпня 2024 року про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні задоволено, скасовано постанову слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Вакуловської М. В. від 06.08.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні /а.с.151 т. 7/.
Отже, рамках кримінального провадження № 12015270130000837 від 28 листопада 2015 року, за період з 20 жовтня 2021 року:
- шість разів зобов'язано слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області вчинити певні процесуальні дії (ухвали слідчих суддів від 22 грудня 2021 року, 23 лютого 2022 року, 12 липня 2022 року, 28 вересня 2022 року, 24 лютого 2023 року, 15 липня 2024 року);
- двічі прокурором давалися вказівки, в тому числі і повторно з причин невиконання попередніх;
- двічі було зобов'язано прокурора вчинити процесуальні дії (ухвали слідчих суддів від 25 квітня та 10 травня 2023 року);
- двічі скасовано постанови слідчого про часткову відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 (ухвали слідчих суддів від 12 червня 2023 року та 08 листопада 2024 року),
- відведено прокурора Чернігівської окружної прокуратури Сірика І.В. (ухвала слідчого судді від 20 червня 2023 року);
- відсторонено слідчого Соломаху Є.С.;
- проведено огляд диску.
В рамках кримінального провадження № 12016270130000008 від 04 січня 2016 року (досудове розслідування в якому розпочато за фактом крадіжки мобільних телефонів з приміщення тимчасової споруди, належної ОСОБА_1 , з кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України) прийняті процесуальні рішення, проведені слідчі дії тощо:
- 04 січня 2016 року внесено відомості до ЄРДР /а.с. 169, т. 1/;
- 29 січня 2019 року постанова заступника прокурора Чернігівської області про доручення здійснення досудового розслідування іншому слідчому підрозділу в межах одного органу, відповідно до якої швидке та повне досудове розслідування у кримінальному провадженні не забезпечено, тому здійснення подальшого досудового розслідування доручено слідчим слідчого відділення Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області /а.с. 182, т. 1/;
- 05 листопада 2021 року Ніжинською обласною прокуратурою були надані вказівки по кримінальному провадженню /а.с. 188, т.1/;
- 02 грудня 2021 року постанова першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, відповідно до якої виконання вимог КПК щодо швидкого, повного та неупередженого проведення досудового розслідування не забезпечено; доручено здійснення досудового розслідування слідчому відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області /а.с. 246-247, т.1/;
- 23 грудня 2021 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у не розгляді клопотання, задоволено та зобов'язано слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, уповноваженого на здійснення кримінального провадження, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.12.2021 та повідомити заявника про результати його розгляду /а.с. 30-31, т. 2/;
- 29 грудня 2021 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у не розгляді клопотання, задоволено та зобов'язано слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, уповноваженого на здійснення кримінального провадження розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.12.2021 та повідомити заявника про результати його розгляду /а.с.35-37, т.2/;
- 31 січня 2022 року поінформовано ОСОБА_1 про те, що 14.12.2021 прокурором було надано письмові вказівки слідчому, які не виконані; 31.01.2022 прокурором надано повторні вказівки; з метою усунення порушень та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності 31.01.2022 Чернігівською окружною прокуратурою скеровано відповідну вимогу до ГУНП в Чернігівській області /а.с. 58-59, т. 2/;
- 23 лютого 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області щодо нездійснення ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк, задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Соломаху Є. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2022 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України /а.с. 75, т. 2/;
- 27 червня 2022 року ОСОБА_1 за підписом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надано відповідь, відповідно до якої 14.12.2021 прокурором були надані письмові вказівки слідчому, 31.01.2022, 27.06.2022 прокурором надані повторні письмові вказівки слідчому; з метою усунення порушень та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності 27.06.2022 Чернігівською окружною прокуратурою скеровано відповідну вимогу до ГУНП в Чернігівській області; процесуальним керівником перед керівником органу досудового розслідування ініційовано відсторонення слідчого Соломахи Є.С. від здійснення досудового розслідування /а.с. 77-78, т. 2/;
- 08 липня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ЧРУП ГУНП в Чернігівській області задоволено, зобов'язано слідчого ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, невідкладно надати потерпілому ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали кримінального провадження /а. с. 109, т. 2/;
- 08 липня 2022 року ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якими скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника та прокурора Чернігівської окружної прокуратури залишено без розгляду за заявою ОСОБА_1 в зв'язку з фактичним задоволенням скарги /а.с. 112-113, т. 2/;
- 19 вересня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області щодо нездійснення ним процесуальних дій, задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Пантюха Я. В. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.08.2022 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України /а.с.153, т.2/;
- 07 жовтня 2022 року поінформовано ОСОБА_1 про те, що прокурором 31.01.2022 та 27.06.2022 надано повторні письмові вказівки слідчому, які не були виконаній в повній мірі, з огляду на що 30.06.2022 слідчого Соломаху Є.С. відсторонено від здійснення досудового розслідування; 16.09.2022 стан досудового розслідування було заслухано на оперативній нараді /а.с. 170-171, т. 2/;
- 23 лютого 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області задоволен та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Кудін Ю. К. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.02.2023 в порядку та строки передбачені ст. 220 КПК України /а.с. 30-31, т. 3/;
- 19 квітня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Чернігівської окружної прокуратури щодо не розгляду його скарги про визнання протиправними дій щодо недотримання розумних строків досудових розслідувань задоволено та зобов'язано керівника Чернігівської окружної прокуратури розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні в порядку та строки, передбачені ст. 308 КПК України /а.с.112-113, т. 3/;
- 09 червня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Кудін Ю. К. про відмову у задоволенні клопотання від 26.05.2023 у кримінальному провадженні, задоволено та скасовано постанову слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Кудін Ю. К. про відмову у задоволенні клопотання від 26.05.2023 у кримінальному провадженні /а.с. 31, т. 4/;
- 19 червня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою заяву ОСОБА_1 про відвід прокурора Сірика І. В. задоволено та відведено прокурора Чернігівської окружної прокуратури Сірика І. В. від участі у кримінальному провадженні /а.с. 216, т.4/;
- 15 липня 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо нездійснення ним процесуальних дій задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Вакуловську М. В. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2024 в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України /а.с.201«а»-202, т. 6/;
- 24 жовтня 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у не розгляді клопотання в порушення вимог ст. 220 КПК, залишено без розгляду за заявою скаржника, оскільки питання, порушене в скарзі, вирішено /а.с. 149«а», т.7/;
- 08 листопада 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Вакуловської М. В. від 06 серпня 2024 року про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні задоволено та скасовано постанову слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Вакуловської М.В. від 06.08.2024 про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12016270130000008 від 04.01.2016 /а.с. 150, т.7/.
Отже, рамках кримінального провадження № 12016270130000008 від 28 листопада 2015 року, за період з 20 жовтня 2021 року:
- сім разів зобов'язано слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області вчинити певні процесуальні дії (ухвали слідчих суддів від 23 грудня 2021 року, 39 грудня 2021 року, 23 лютого 2022 року, 08 липня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 23 червня 2023 року, 15 липня 2024 року);
- тричі прокурором давалися вказівки, в тому числі і повторно з причин невиконання попередніх;
- зобов'язано прокурора вчинити процесуальні дії (ухвала слідчого судді від 19 квітня 2023 року);
- двічі скасовано постанови слідчого про часткову відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 (ухвали слідчих суддів від 09 червня 2023 року та 08 листопада 2024 року),
- відведено прокурора Чернігівської окружної прокуратури Сірика І.В. (ухвала слідчого судді від 19 червня 2023 року).
В рамках кримінальних проваджень № 12015270130000837, № 12016270130000008, прийняті процесуальні рішення/документи:
- 18 лютого 2021 року ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Чернігівської обласної прокуратури про зобов'язання певних дій задоволено та зобов'язано уповноважених осіб Чернігівської обласної прокуратури розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2021 щодо здійснення досудових розслідувань згідно з вимогами ст. 220 КПК України /а.с.183, т. 1/;
- 20 жовтня 2021 року ухвала слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого РВП ГУНП в Чернігівській області, задоволено та зобов?язано слідчого СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 серпня 2021 року про ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень, яке направлено Ніжинському РВП ГУНП в Чернігівській області 04 серпня 2021 року, в порядку та строки, передбачені ст.220 КПК України /а.с. 224-225, т. 1/;
- 29 листопада 2021 року заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури поінформовано Пекура В.Ю. про те, що досудове розслідування в кримінальних провадженнях здійснюється неефективно; вказівки прокурора не виконані; прокурорами ініціювалося питання про відсторонення слідчих, проте вони відсторонені не були; до ГУНП в Чернігівській області 22.03.2021 та 24.11.2021 скеровано вимоги про усунення порушень; за результатами службового розслідування від 22.03.2021 слідчого притягнуто до дисциплінарної відповідальності /а.с. 238, т. 1/;
- 28 грудня 2021 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова, якою скаргу Пекура на бездіяльність слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Соломахи Є.С. щодо нездійснення ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк, задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чернігівського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Чернігівській області Соломаху Є.С. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.12.2021 в порядку та строки, визначені ст.ст. 110, 220 КПК України /а.с. 32-34, т. 2/;
- 30 червня 2022 року лист за підписом прокурора Чернігівської обласної прокуратури на ім'я т.в.о. начальника СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області з прохання відсторонити слідчого Соломаху Є. С. від проведення досудового розслідування кримінальних проваджень та призначення іншого слідчого, оскільки слідчим Соломахою Є. С. не виконуються вказівки прокурора та без відповіді залишаються клопотання потерпілого /а.с. 81-82, т. 2/;
- 02 вересня 2022 року поінформовано ОСОБА_1 про те, з метою ефективного здійснення досудового розслідування прокурором надано письмові вказівки слідчому, а також з метою усунення порушень кримінального процесуального законодавства, виявлених в ході вивчення матеріалів кримінальних проваджень, та притягнення до відповідальності осіб, які їх допустили, 31 серпня 2022 року до ГУНП в Чернігівській області скеровано відповідний лист /а.с.151-152, т. 2/;
- 13 жовтня 2022 року за підписом першого заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури на ім'я заступника начальника ГУПН в Чернігівській області скеровано запит, в якому, зокрема, міститься інформація про те, що за станом на 13 жовтня 2022 року ефективне здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях не забезпечено /а.с. 183-188, т. 2/;
- 16 жовтня 2022 року та 05 грудня 2022 року листи-повідомлення за підписом начальника слідчого управління ГУНП в Чернігівській області першому заступнику керівника Чернігівської окружної прокуратури, з яких вбачається, що під час розслідування кримінальних проваджень №12015270130000837, №12016270130000008 слідчим СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Соломахою Є. С. в розумні строки не проведено слідчі (розшукові) дії в повному обсязі, не виконано письмові вказівки прокурора. Слідчим ОСОБА_6 не вжито достатніх заходів, спрямованих на виконання письмових вказівок прокурора у кримінальних провадженнях. За порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов?язків, що виразилось у недотриманні вимог ст. ст. 2, 9, 28, ч. 4 ст. 40 КПК України під час розслідування у кримінальних провадженнях № 12015270130000837, 120162701300000008, слідчі СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягали б притягненню до дисциплінарної відповідальності, але наказом ЧРУП від 19.09.2022 №310 їм оголошено догану та попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни. За порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилося у недотриманні вимог ч. 1 ст. 39 КПК України, нездійсненні належного контролю за роботою слідчих, т.в.о. заступника начальника Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області - начальника СВ Тимофєєва О.М. попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни /а.с. 189-191, 219-221, т. 2/;
- 07 грудня 2022 року відповідь ОСОБА_1 за підписом керівника Чернігівської окружної прокуратури, відповідно до якої з метою усунення порушень кримінального процесуального законодавства в частині невиконання слідчими ухвал Деснянського районного суду міста Чернігова, та притягнення до відповідальності осіб, які їх допустили, Чернігівською окружною прокуратурою 31.08.2022 скеровано відповідний лист до ГУНП в Чернігівській області. За результатами його розгляду встановлено факти порушення службової дисципліни та неналежного виконання слідчими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вимог ст. 2, 9, 28, 4.4 ст. 40 КПК України. Слідчих попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни, оскільки наказом ЧРУП ГУНИ в області від 19.09.2022 №310 їх вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Стан досудового розслідування та процесуального керівництва зазначених кримінальних провадженнях 05.12.2022 обговорено на оперативній нараді з визначенням обсягу необхідних слідчих дій. За фактами триваючих порушень слідчими ЧРУП ГУНП в області вимог КПК України до ГУНП в Чернігівській області скеровано лист /а.с.217-218, т. 2/;
- 23 травня 2023 року повідомлення за підписом начальника Слідчого управління ГУНП в Чернігівській області на ім'я керівника Чернігівської окружної прокуратури стосовно розгляду листа про усунення порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час розслідування кримінальних проваджень №№ 12016270130000008, 12015270130000837, з якого вбачається, що за порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов?язків, що виразилось у порушенні вимог ч. 1 ст. 39 КПК України під час розслідування слідчими кримінальних проваджень заступник начальника Чернігівського районного УП ГУНП в Чернігівській області - начальник СВ Тимофєєва ОМ. підлягала б притягненню до дисциплінарної відповідальності, але наказом ГУНП від 12.05.2023 №825 їй оголошено зауваження і попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни /а.с. 27, т. 4/;
- 11 липня 2023 року відповідь за підписом виконуючого обов'язки керівника Чернігівської окружної прокуратури, адресований ОСОБА_1 , зі змісту якого встановлено, що за результатами розгляду листа Чернігівської окружної прокуратури від 18.04.2023 та проведення слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області відповідного службового розслідування 23.05.2023 неналежне виконання службових обов?язків начальником слідчого відділу, тимчасовим виконувачем обов?язків начальника відділення слідчого відділу та слідчими Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області знайшли своє підтвердження з застосуванням до останніх відповідних заходів впливу /а.с.53, т.5/;
- 27 вересня 2023 року повідомлення Чернігівської окружної прокуратури про розгляд скарги ОСОБА_1 від 24 вересня 2023 року, відповідно до якого за фактами систематичного порушення вимог ч. 4 ст. 40 КПК України щодо обов'язкового виконання вказівок прокурора, ігнорування вимог ст. 2, 9, 28 КПК України, 24 липня 2023 року Чернігівською окружною прокуратурою скеровано лист до СУ ГУНП в Чернігівській області з вимогою вжиття невідкладних заходів з усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, яким такі порушення допущені. За результатами розгляду листа слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНІ в Чернігівській області Кудін Ю.К. та т.в.о. заступника начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області - начальника СВ Ужищенка Р.В. попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни /а.с.111, т.5/;
- 25 березня 2024 року повідомлення ГУНП в Чернігівській області Пекуру В. Ю. про те, що досудове розслідування по кримінальних провадженнях № 12015270130000837, № 12016270130000008 триває /а.с. 93 а, т.6/;
- 02 травня 2024 року повідомлення Чернігівської окружної прокуратури Пекуру В.Ю. про надання письмових вказівок слідчому в рамках кримінальних проваджень /а.с.94, т. 6/;
- 06 листопада 2024 року повідомлення Чернігівської окружної прокуратури, з якого вбачається, що в рамках кримінальних проваджень № 12015270130000837, № 12016270130000008 надання письмових вказівок слідчому щодо встановлення номерів мобільних телефонів певних осіб, витребування дактокарт тощо. З вказаного повідомлення також вбачається, що в рамках кримінального провадження була 28 серпня 2024 року була проведена експертиза відеозапису /а.с. 154а-155, т. 7/;
- 12 листопада 2024 року повідомлення Чернігівської окружної прокуратури про розгляд звернення ОСОБА_1 за фактами порушення слідчою ОСОБА_8 вимог КПК України в частині неналежного розгляду клопотань, поданих в порядку ст. 220 КПК України, та інших, виявлених прокурором порушень кримінального процесуального законодавства України, що призвело до необхідності звернення ОСОБА_1 до слідчого судді Деснянського районного суду для поновлення конституційних прав, до ГУНП в Чернігівській області скеровано лист щодо вирішення питання про проведення службового розслідування за вказаними фактами та про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб /а.с.155а-156, т. 7/.
Отже, в рамках кримінальних проваджень № 12015270130000837, № 12016270130000008:
- двічі зобов'язано слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області вчинити певні процесуальні дії (ухвали слідчих суддів від 20 жовтня 2021 року, 28 грудня 2021 року);
- чотири рази прокурором давалися вказівки, в тому числі і повторно з причин невиконання попередніх;
- вісім разів Чернігівською окружною прокуратурою порушувалося питання про притягнення осіб, винних за порушення службової дисципліни, до відповідальності, проведення службового розслідування та акцентовано увагу на незабезпеченні ефективного розслідування кримінальних проваджень.
Як убачається з матеріалів справи, за станом на час розгляду справи в суді тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015270130000837 становить 9 років і 3 місяці, у кримінальному провадженні 12016270130000008 - 9 років і 2 місяці. За цей час винні особи до кримінальної відповідальності не притягнуті, кримінальні провадження з обвинувальними актами на розгляд до суду не направлені. З урахуванням неодноразових вказівок слідчих суддів та прокурорів слідчі не виконали усі необхідні дії для всебічного, повного, неупередженого досудового розслідування кримінальних проваджень та якнайшвидшого прийняття законного та неупередженого процесуального рішення за результатами кримінальних проваджень. В рамках кримінальних проваджень № 12015270130000837, № 12016270130000008 загалом п'ятнадцять разів було зобов'язано слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області вчинити певні процесуальні дії; дев'ять разів прокурором давалися вказівки, в тому числі і повторно з причин невиконання попередніх; тричі було зобов'язано прокурора вчинити процесуальні дії; чотири рази скасовано постанови слідчого про часткову відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 , вісім разів Чернігівською окружною прокуратурою порушувалося питання про притягнення осіб, винних за порушення службової дисципліни, до відповідальності, проведення службового розслідування та акцентовано увагу на незабезпеченні ефективного розслідування кримінальних проваджень, відведено прокурора Чернігівської окружної прокуратури Сірика І.В., відсторонено слідчого ОСОБА_7 .
Наведені обставини свідчить про відсутність належного контролю та нагляду за досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні керівництвом прокуратури (незважаючи на надані вказівки) та відомчого контролю керівництвом органу досудового розслідування.
Суд погоджується з обґрунтованістю позову ОСОБА_1 в частині наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено надмірну тривалість досудового розслідування кримінальних проваджень № 12015270130000837 від 28 листопада 2015 року, № 12016270130000008 від 04 січня 2016 року, що мало негативні наслідки для позивача. Суд вважає доведеним факт заподіяння ОСОБА_1 моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідачів, що є підставою для відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.
Окремо судом взято до уваги той факт, що позивач вже звертався до суду про відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування в рамках кримінальних проваджень № 12015270130000837, № 12016270130000008. Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2021 року стягнуто на користь позивача суму в розмірі 186 000,00 гривень в якості компенсації за заподіяну моральну шкоди. В період з 20 жовтня 2021 року по час винесення цього рішення розслідування кримінальних проваджень триває, незважаючи на те, що судами вже неодноразово зверталася увага на неефективність розгляду кримінальних проваджень. Позивачем надано ряд процесуальних документів на підтвердження неефективного розслідування кримінальних проваджень, в той час як відповідачами такий факт не спростовано і не надано суду доказів на підтвердження ефективного здійснення досудового розслідування або хоча б копій документів на підтвердження здійснення хоча б якихось дій, починаючи з 20 жовтня 2021 року. Так само відповідачами не було заявлено клопотання про огляд в судовому засіданні матеріалів кримінальних проваджень задля підтвердження того, що досудове розслідування здійснювалося.
У зв'язку з тривалістю кримінальних проваджень ОСОБА_1 був змушений відвідувати органи досудового розслідування та суду, звертатися з відповідними заявами й клопотаннями, що не входило до його звичайної діяльності та призвело до моральних страждань.
За таких обставин суд враховує, що систематичність наведених дій та надмірна тривалість кримінальних проваджень призвели до моральних страждань ОСОБА_1 . Зазначені обставини не були спростовані відповідачами.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд зазначає, що у справі відсутні докази на підтвердження такої глибини душевних страждань та немайнових втрат потерпілої особи, які заслуговують на відшкодування у розмірі 259 213,00 грн, а тому вважає, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, справедливості, ОСОБА_1 підлягає моральна шкода в розмірі 150 000.00 грн.
У пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц (провадження 3 14-538цс19) зазначено, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував глибину фізичних та душевних страждань, завданих ОСОБА_1 , а також вимоги розумності та справедливості й дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 150 000.00 грн.
В рамках кримінального провадження № 420022270000000033 від 18 лютого 2022 року (досудове розслідування в якому розпочато за фактом можливого привласнення службовими особами Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області під час досудового розслідування кримінальних проваджень № 12015270130000837, 12016270130000008 мобільних телефонів та іншої електроніки, що є предметами крадіжки, внаслідок чого ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду, з кваліфікацією дій за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364 КК України; кримінальні провадження № 420022270000000033, 420022270000000034, 420022270000000035 об'єднані в одне провадження - № 420022270000000033 - а.с. 69, т.2) прийняті процесуальні рішення, проведені слідчі дії тощо:
- 18 лютого 2022 року внесено відомості до ЄРДР /а.с. 70, т. 2/;
- 01 червня 2022 року слідчим П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 поінформовано керівника про неможливість допиту свідків /а.с. 95, т. 3/;
- 07 червня 2022 року ОСОБА_1 поінформовано про задоволення його клопотання про залучення до участі в справі як потерпілого /а.с. 100, т. 3/;
- 07 червня 2022 року потерпілого ОСОБА_1 поінформовано про задоволення його клопотання про допит як потерпілого /а.с. 97, т. 3/;
- 16 червня 2022 року допит потерпілого ОСОБА_1 /а.с. 92, т. 2/;
- 01 липня 2022 року слідчим П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 поінформовано ОСОБА_1 про задоволення його клопотання про допит свідків /а.с. 119-122, т. 3/;
- 20 липня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Касьяненко Я. М. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, задоволено, зобов'язано Чернігівське РУП ГУНП в Чернігівській області надати слідчому тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, - до матеріалів кримінального провадження № 12015270130000837, 12016270130000008 /а.с. 118, т. 2/;
- 28 серпня 2022 року проведено опитування ОСОБА_10 /а.с. 147, т. 2/;
- 10 жовтня 2022 року ОСОБА_1 за підписом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надано відповідь, відповідно до якої слідство здійснюється без порушення принципу розумності строків /а.с. 175-176, т. 2/;
- 30 жовтня 2022 року ОСОБА_1 за підписом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надано відповідь, з якої вбачається, що прокурором 19 жовтня 2022 року слідчому надано письмові вказівки /а.с. 182, т. 2/;
- 15 листопада 2022 року постанова слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 про доручення проведення слідчих дій у порядку ст. 40 КПК України - допит свідків /а.с. 152, т. 4/;
- 24 листопада 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо нездійснення ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк, залишено без розгляду за заявою ОСОБА_1 /а.с. 155, т. 4/;
- 28 листопада 2022 року ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Касьяненко Я. М. про відмову в задоволенні клопотання від 24 жовтня 2022 року та 03 листопада 2022 року, повернуто як такі, що подані після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України /а.с. 201, 206, т. 2/;
- 07 червня 2022 року повідомлення ОСОБА_1 про задоволення його клопотання про проведення допиту свідка в кримінальному провадженні №420022270000000034 /а.с. 96, т.4/;
- 07 червня 2022 року повідомлення ОСОБА_1 про задоволення його клопотання про проведення допиту як потерпілого в кримінальному провадженні №420022270000000035 /а.с. 98, т.4/;
- 07 червня 2022 року повідомлення ОСОБА_1 про задоволення його клопотання про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні №420022270000000034 /а.с. 99, т.4/;
- 07 листопада 2022 року постанова слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та тимчасовий доступ до речей і документів /а.с. 145-147, т. 4/;
- 02 грудня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, яка постановлена за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , якою постанову слідчого п'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Касьяненко Я. М. (про відмову в задоволенні клопотання від 03 листопада 2022 року про допит свідків) скасовано і зобов'язано повторно розглянути клопотання /а.с. 208, т. 2/;
- 07 листопада 2022 року постанова слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Касьяненко Я. М., якою було відмовлено у додатковому допиті ОСОБА_1 у якості потерпілого /а.с. 148-150, т. 4/;
- 02 грудня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, постановлена за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , якою постанову слідчого п'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Касьяненко Я. М. про відмову в задоволенні клопотання від 07 листопада 2022 року про додатковий допит у якості потерпілого і зобов'язано повторно допитати ОСОБА_1 в якості потерпілого /а.с. 208, т. 2/;
- 02 грудня 2022 року додатково допитано потерпілого ОСОБА_1 /а.с. 212-216, т. 2/;
- 07 грудня 2022 року постанова слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 , якою відмовлено у допиті свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , а також отримання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження, в іншій частині клопотання задоволено /а.с. 161, т. 4/;
- 25 грудня 2022 року постанова слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 , відповідно до якої відмовлено у допиті свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , додаткового допиту ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , а також отримання тимчасового доступу до електронного реєстру матеріалів кримінальних проваджень, в іншій частині клопотання задоволено /а.с. 176-179, т. 4/;
- 29 грудня 2022 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, постановлена за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, якою скаргу задоволено частково та зобов'язано слідчого п'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його клопотання від 07 грудня 2022 року про проведення слідчих дій (допит свідків) /а.с. 229, т. 2/;
- 06 січня 2023 року постанова слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 , згідно з якою відмовлено у допиті ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , додаткового допиту ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , а також отримання тимчасового доступу до електронного реєстру матеріалів кримінальних проваджень, в іншій частині клопотання задоволено /а.с. 188-191, т. 4/;
- 10 лютого 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Касьяненко Я. М. про часткову відмову у задоволенні клопотання від 07.12.2022 року у кримінальному провадження скасовано /а.с. 29, т. 3/;
- 24 лютого 2023 року постанова Чернігівської обласної прокуратури про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування /а.с. 199, т. 4/;
- 24 лютого 2023 року ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігів, відповідно до якої зобов'язано уповноваженого прокурора Чернігівської обласної прокуратури повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на порушення розумних строків у кримінальному провадженні №420022270000000033 /а.с. 32, т. 3/;
- 26 квітня 2023 року додатково допитано потерпілого ОСОБА_1 /а.с. 116-119, т. 2/;
- 08 червня 2023 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, з якої вбачається, що постановою слідчого П'ятого СВ (з дислокацією м. Чернігів) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9 від 30 квітня 2023 року кримінальне провадження провадження закрито в частині розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України /а.с. 28, т. 4/;
- 17 квітня 2024 року ухвала колегії суддів Чернігівського апеляційного суду, з якої вбачається, що 30 листопада 2023 року постановою слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Касьяненко Я. М. закрито кримінальне провадження № 420022270000000033 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; вказана постанова була оскаржена ОСОБА_1 до Деснянського районного суду м. Чернігів; в задоволенні скарги було відмолено ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів 20 березня 2024 року; в подальшому ОСОБА_1 було оскаржено вказану ухвалу слідчого судді, яка згаданою ухвалою колегії суддів Чернігівського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року було залишено без змін /а.с. 80-83, т. 6/.
З наведеного суд робить висновок, що відомості про кримінальне провадження № 420022270000000033 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2022 року, а 30 листопада 2023 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; під час досудового розслідування неодноразово було допитано ОСОБА_1 , опитано/допитано певних осіб, отримано тимчасовий доступ до речей і документів, надані письмові вказівки прокурором тощо.
Сам факт винесення слідчими суддями Деснянського районного суду м. Чернігів та Новозаводського районного суду м. Чернігів процесуальних ухвал, якими за результатами розгляду скарги позивача було зобов'язано слідчого п'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, вчинити певні дії, не тягне наслідок цивільно-правового характеру й не може бути доказом того, що бездіяльність відповідача заподіяла позивачу моральну шкоду, що підлягає відшкодуванню у відповідності до ст. 23, 1167, 1174 ЦК України. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, унаслідок якого постановлені зазначені позивачем ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача та притягнення його до цивільно-правової відповідальності, враховуючи те, що було проведено ряд слідчих дій, з огляду на що було досягнуто кінцевого результату в кримінальному провадженні.
Ухвали слідчих суддів свідчать про реалізацію ОСОБА_1 права на оскарження дій слідчого, передбаченого ст. 24, 303 КПК України, що само по собі підтверджує факт поновлення ймовірно порушених законних інтересів в судовому порядку, адже в подальшому були виконані ті дії, які вказані в ухвалах слідчих суддів, що вже свідчить про отримання позивачем достатньої сатисфакції.
Відтак, сама по собі реалізація ОСОБА_1 права, визначеного КПК України, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, враховуючи, що органом досудового розслідування було проведено ряд слідчих дій в рамках кримінального провадження № 420022270000000033, в результаті чого було здобуто достатньо даних для закриття кримінального провадження.
Отже, в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими.
В рамках кримінального провадження № 42020271180000162 від 18 грудня 2021 року (досудове розслідування в якому розпочато за фактом висловлювання на адресу ОСОБА_1 погроз щодо його життя з кваліфікацією за ч. 2 ст. 129 КК України) прийняті процесуальні рішення, проведені слідчі дії тощо:
- 18 грудня 2020 року внесено відомості до ЄРДР /а.с. 190, т. 1/;
- 08 вересня 2021 року ухвала слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову від 18 серпня 2021 року старшого слідчого СВ ВП №1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Руденко О.О. про закриття кримінального провадження, відомості про яке 18 грудня 2020 року внесені до ЄРДР, задоволено, постанову про закриття кримінального провадження № 42020271180000162 скасовано /а.с. 195-197, т. 1/;
- 24 вересня 2021 року допитано потерпілого ОСОБА_1 /а.с. 198-202, т. 1/;
- 06 жовтня 2021 року лист за підписом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, з якого вбачається, що в рамках кримінального провадження слідчому надані письмові вказівки, досудове розслідування триває, підстав для доручення проведення досудового розслідування іншому підрозділу не встановлено /а.с. 206-207, т. 1/.
Як вбачається з викладеного вище, в рамках кримінального провадження № 42020271180000162 позивачем надано певні процесуальні документи, останній з яких датований 2021 роком. Більше позивачем будь-яких даних стосовно кримінального провадження № 42020271180000162 суду не надано. В позовній заяві позивач обмежився твердженням про те, що після скасування постанови про закриття кримінального провадження (вересень 2021 року) жодного процесуального документа та жодної інформації про результат досудового розслідування йому не надходило. Однак ненадходження позивачу жодної інформації не дає підстави дійти висновку, що органи досудового розслідування допустили бездіяльність або діяли протиправно в рамках вказаного кримінального провадження. Під час розгляду справи позивачем таких доказів суду не надано і судом не здобуто.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено заподіяння моральної шкоди позивачу при розслідувані кримінального провадження № 42020271180000162.
В рамках кримінального провадження № 42024000000000751 від 31 травня 2024 року прийняті процесуальні рішення:
- 09 липня 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією в м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо нездійснення ним процесуальних дій, - розгляду заяви ОСОБА_1 /про залучення його до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілого/, задоволено та зобов'язано слідчого розглянути заяву ОСОБА_1 повідомити заявника про наслідки її розгляду у відповідності до вимог КПК України /а.с.202«а»-203, т.6/.
В рамках кримінального провадження № 42024000000000750 від 31 травня 2024 року прийняті процесуальні рішення:
- 22 липня 2024 року ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігів, якою скаргу Пекура на постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про відмову у задоволенні клопотання про залучення його до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілого задоволено частково, постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Касьяненка Я. від 05.07.2024 у кримінальному провадженні скасовано /а.с.203 «а»-204, т. 6/.
Клопотання про приєднання вказаних ухвал подано позивачем 29 липня 2024 року /а.с. 199, т. 2/. З позовом до суду позивач звернувся 03 лютого 2023 року стосовно відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому діями/бездіяльністю правоохоронних органів в рамках кримінальних проваджень № 12015270130000837, 12016270130000008, 12017270130000807, 420022270000000033, 42020271180000162.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що кримінальні провадження № 42024000000000750, № 42024000000000751 розпочаті після його звернення до суду з цим позовом, проте безпосередньо пов'язані з діями/бездіяльністю правоохоронних органів в рамках кримінальних проваджень, в межах яких він звернувся до суду про відшкодування йому заподіяної моральної шкоди.
У порушення приписів ч. 3 ст. 12, ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 не доведено будь-який зв'язок кримінальних проваджень № 42024000000000751, 42024000000000750 з кримінальними провадженнями 12015270130000837, 12016270130000008, 12017270130000807, 420022270000000033, 42020271180000162.
Зі змісту вказаних ухвал неможливо встановити за якими фактами були внесені відомості до ЄРДР, а позивачем витяги з ЄРДР суду не надано.
Отже, позивачем не доведено, що відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому діями/бездіяльністю правоохоронних органів в рамках кримінальних проваджень № 42024000000000750, № 42024000000000751, входить до предмета спору.
В рамках кримінального провадження № 12017270130000807 від 08 листопада 2017 року (за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 та з подальшою перекваліфікацією на ч. 1 ст. 122 КК України) прийняті процесуальні рішення, проведені слідчі дії тощо:
- 08 листопада 2017 року внесено відомості до ЄРДР /а.с. 170, т. 1/;
- 05 червня 2018 року постанова заступника прокурора Чернігівської області про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, з якої вбачається, що вказане кримінальне провадження розслідувалося слідчим відділенням Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП; досудове розслідування здійснювалося неефективно, відповідно, постановлено доручити здійснення подальшого розслідування кримінального провадження слідчим слідчого відділення Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області /а.с. 178, т. 1/;
- 07 червня 2018 року постанова керівника Ніжинської місцевої прокуратури про зміну групи прокурорів /а.с. 179, т. 1/;
- 09 грудня 2021 року керівником Ніжинської окружної прокуратури поінформовано ОСОБА_1 про встановлення необхідності допиту свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 /а.с. 242, т. 1/;
- 17 жовтня 2022 року вироком Козелецького районного суду Чернігівської області, відповідно до якого ОСОБА_30 визнано невинуватим за ч. 1 ст. 122 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду - справа № 734/47/19 /а.с. 192-200, т. 2/;
- 13 лютого 2025 року внесено відомості до ЄРДР (номер кримінального провадження 42025000000000136) з кваліфікацією - ч. 1 ст. 364 КК України; з викладених у витязі обставин вбачається, що заява подана з огляду на те, що в період 08 листопада 2017 року по 18 листопада 2024 року у ході досудового слідства у кримінальному провадженні окремі службові особи органу досудового слідства та органів прокуратури Чернігівської області, зловживаючи службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, умисно забезпечили уникнення кримінальної відповідальності громадянику ОСОБА_31 /а.с. 231, т. 7/;
- 21 лютого 2025 року керівником Ніжинської окружної прокуратури поінформовано Пекура В.Ю. про те, що судовий розгляд кримінального провадження № 12017270130000807 триває /а.с. 234, т. 7/.
В судовому засіданні ОСОБА_1 було повідомлено, що вирок Козелецького районного суду Чернігівської області скасований судом апеляційної інстанції, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру, ухвалою Чернігівського апеляційного суду, постановленою 15 травня 2023 року, вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_32 скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції, який триває і за станом на час розгляду цієї справи, що також вбачається з листа за підписом керівника Ніжинської окружної прокуратури від 21 лютого 2025 року.
Оцінка діям/бездіяльності працівників правоохоронних органів в рамках кримінального провадження № 12017270130000807 в період до 20 жовтня 2021 року була надана Бобровицьким районним судом Чернігівської області. В період з 20 жовтня 2021 року справам перебуває на розгляді в суді (з 2019 року), рішення в рамках кримінального провадження за станом на час розгляду цієї справи не прийнято. Стороною позивача не надано суду будь-яких доказів та підтвердження факту бездіяльності та неефективності, за переконанням позивача, органу досудового розслідування в рамках цього кримінального провадження в період з 20 жовтня 2021 року. До постановлення вироку в кримінальному провадженні № 12017270130000807, який набрав законної сили, стверджувати про бездіяльність чи неефективну діяльність органу досудового розслідування, прокуратури, починаючи з періоду 20 жовтня 2021 року, суд не вбачає підстав.
Отже, в рамках вказаного кримінального провадження позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди неправомірними/протиправними діями/бездіяльність органу досудового розслідування під час розгляду кримінального провадження в суді. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення інформації стосовно кримінального провадження № 42025000000000136 свідчить лише про факт внесення інформації до реєстру, в результаті чого правоохоронні органи розпочали досудове розслідування і за відсутності результатів розслідування у рамках вказаного провадження, не дає підстави суду стверджувати про допущені порушення посадовими особами правоохоронних органів під час досудового розслідування чи судового розгляду в кримінальному провадженні № 12017270130000807.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної несвоєчасним виконанням рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області по справі № 734/1098/20.
29 липня 2022 року та 11 серпня 2022 року за підписом в.о. директора Юридичного департаменту Державної Казначейської служби України на ім'я Пекура В.Ю. надано інформацію, з якої вбачається, що з 02 травня 2022 року на виконанні у Казначействі за КПКВК 3504030 перебуває виконавчий лист Бобровицького районного суду Чернігівської області по справі № 734/1098/20; безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження рішень; за станом на 11 серпня 2022 року на виконанні у Казначействі перебувають виконавчі документи на загальну суму 218,63 млн грн., які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа по справі № 734/1098/20; бюджетом на поточний рік за КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн грн.; Казначейство постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності передбачення достатнього обсягу коштів /а.с. 126-128, 137-138, т 2/.
02 червня 2022 року, 06 липня 2022 року, 05 серпня 2022 року, 01 грудня 2022 року. 07 лютого 2022 року, 18 квітня 2023 року Державна казначейська служба України зверталася до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030 у 2022 та 2023 роках /а.с. 165-170, т. 3/.
22 червня 2022 року за підписом Державного секретаря Міністерства фінансів України Державній казначейській службі України надано відповідь, що збільшення бюджетних призначень за бюджетними програмами КПКВК 3504030 є недоцільним у період воєнного стану /а.с. 171, т. 3/.
09 грудня 2022 року за підписом Державного секретаря Міністерства фінансів України Державній казначейській службі України надано відповідь, що питання збільшення бюджетних призначень для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету /а.с. 173, т. 3/.
30 жовтня 2023 року Пекуру В.Ю. Державною казначейською службою України було перераховано суму в розмірі 186 000,00 грн на виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області по справі № 734/1098/20 /а.с. 35, т. 7/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
За ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2021 року позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 186 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи те, що згідно із судовим рішенням грошові кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» виконання такого судового рішення покладається на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, встановлено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок).
Для забезпечення безспірного списання коштів з державного бюджету згідно з п. 35 Порядку в казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Відповідно до п. 39 Порядку в разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п. 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
Як встановлено судом, Державна казначейська служба України зверталася до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030 у 2022 та 2023 роках, однак вказане не мало бажаного результату. Разом з тим, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області все таки було виконано, хоча і з запізненням. Факт виконання рішення суду за станом на час розгляду справи в суді суд вважає достатньою сатисфакцією. Доводи позивача про те, що кошти були знецінені, судом до уваги не беруться, оскільки в такому випадку законодавчо передбачені інші механізми захисту прав.
У відзиві на позовну заяву представник Державної казначейської служби України посилалася на те, що Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов'язаннями і є окремим учасником цивільних відносин; при цьому Держава Україна також є самостійним учасником цивільних відносин. Представником позивача акцентовано увагу, що Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану Позивачу діями інших суб'єктів, тобто, Держави Україна.
З вказаного приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України). З огляду на цей припис шкоду, завдану органом державної влади чи його посадовими і службовими особами, відшкодовує саме держава.
За змістом ч. 2 ст. 2 ЦК України одним із учасників цивільних відносин є держава Україна. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України). За змістом ст. 173 ЦК України, яка має назву «Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад», у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави за спеціальними дорученнями можуть виступати органи державної влади.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками та набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка самої держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу (постанови від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 34), від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 (пункт 8.5), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 37)).
Відтак, неправильним є розмежовувати відповідальність держави як боржника у деліктних правовідносинах щодо відшкодування завданої нею шкоди у розмірі, підтвердженому в рішенні суду, та відповідальність органу державної влади, який це рішення виконує.
Органи державної влади, зокрема і Державна казначейська служба України, є частиною апарату держави, виконує виключно її завдання та функції, представляє державу у правовідносинах, для участі в яких наділена відповідними повноваженнями та належними державі матеріальними засобами, зокрема і коштами.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 38)).
Тому те, що позивач вказав відповідачем за вимогами про відшкодування моральної шкоди за прострочення виконання рішення суду, яким підтверджене грошове зобов'язання держави з відшкодування завданої нею шкоди, конкретний орган державної влади - Державна казначейська служба України - не означає, що у спірних правовідносинах суб'єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган).
Інакше кажучи, у спірних правовідносинах органи держави є представниками її інтересів як боржника за судовим рішенням про відшкодування завданої нею ж шкоди, а не суб'єктами владних повноважень, які здійснюють щодо позивача публічно-владні управлінські функції (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 39). Специфіка відносин із виконання судових рішень полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб'єкт, який уповноважив на виконання відповідного рішення щодо себе певний орган влади, що діє від імені держави-боржника.
Позивач в позовній заяві просить стягнути на його користь кошти з Державного бюджету України шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України здійснити безспірне списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
З вказаного приводу суд вважає за необхідне вказати наступне.
Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ст. 174 ЦК України). Це правило стосується як договірної, так і позадоговірної відповідальності держави. З огляду на те, що саме держава наділяє її органи майном, зокрема коштами, ці органи не мають власного майна. Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі незалежно від того, на якому казначейському рахунку вони обліковуються. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати цих коштів є держава Україна, тому суд стягує відповідні суми саме з Державного бюджету України, а не з конкретних рахунків органу державної влади, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду: від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (пункти 6.16, 6.21, 7.1-7.2), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 4, 36), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 71)).
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 07 жовтня 2020 року у справі № 569/12383/17 (провадження № 61-12864св19), від 08 вересня 2021 року у справі № 751/7182/19 (провадження № 61-12426св20), від 11 жовтня 2023 року у справі № 201/1611/22 (провадження № 61-6247св23), від 18 жовтня 2023 року у справі № 705/4489/20 (провадження № 61-2214св23) та інших.
Керуючись ст. 12, 13, 80, 81 ЦПК України, ст. 23, 1174, 1173, 1176 ЦК України,
позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Чернігівської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Головне управління Національної поліції в Чернігівській області: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів.
Чернігівська обласна прокуратура: вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві: вул. О. Теліги, 8, м. Київ.
Державна казначейська служба України: вул. Бастіонна, 6, м.Київ.
Повний текст рішення складений 27 березня 2025 року.
Суддя Олена БУЗУНКО