Справа №: 465/2088/25
3/465/1327/25
27.03.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 07.03.2025 о 18:30 год. у м. Львові на вул. Героїв Майдану, 8, керувючи транспортним засобом Audi A5, д. н. з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу в русі т/з Renault Zoe д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 16.11 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265138 від 07.03.2025, схему місця дорожньо - транспортної пригоди, пояснення учасників дорожньо - транспортної пригоди, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ст. 124 КУпАП кваліфіковані правильно.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: визнання вини та щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З. М. Коліщук