Справа № 452/356/25
Провадження № 1-кп/452/224/2025
27 березня 2025 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025142290000004 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, тимчасово не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 09 січня 2025 року біля 21:00 год. перебуваючи в приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту із своєю співмешканкою ОСОБА_5 , застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства згідно статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс декілька ударів долонею правої руки по обличчі та тулубі ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа, синця на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, синця на передній поверхні правого плеча в середній третині, синця в ділянці правого променево-запясного суглобу, синця на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, а саме кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності. Із потерпілою ОСОБА_5 він спільно проживав та перебував у фактичних шлюбних відносинах, у них є спільна дитина. Числа, вказаного у обвинувальному акті, він та потерпіла перебували по місцю проживання. Між ними виник конфлікт, в результаті якого він спричинив потерпілій тілесні ушкодження. Перед потерпілою він вибачався за свої дії, кається у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що обвинувачений є її співмешканцем, у них є спільна дитина. Обвинувачений їй погрожує, ображає нецензурними словами. Щодо вчинених ним дій, які викладені у обвинувальному акті, вона йому пробачає, однак хоче щоб він поніс відповідальність і зрозумів, що вчинив недобре. Щодо міри покарання, просить застосувати громадські роботи.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Суд доходить висновку, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак у відповідності до вимог ст. 89 КК України, судимість погашена та він є таким, що не має судимості.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Аналізуючи вищенаведені докази, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 3 (три) місяці обмежувальні заходи, передбачені п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у виді:
- заборони наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства ( ОСОБА_5 ), може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
- заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства ( ОСОБА_5 ), інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направлення для проходження програми для кривдників.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя