Справа №: 452/173/25
Іменем України
27 березня 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Галин В.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
15.01.2025 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області із Самбірського РВП ГУНП у Львівській області надійшли адміністративні матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 220054 від 13.01.2025 року зазначено, що 13.01.2025 року о 16.30 год. в с. Стрілковичі, вул.Польова, 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест відмовився, а також від проходження медичного огляду в КНП СМР «Самбірська ЦЛ», чим порушив чим порушив п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що 13.01.2025р. він керував транспортним засобом Фольксваген Транспортер, д.н.з. НОМЕР_1 . На польовій дорозі (яка веде до каплиці Св. Барбари) поза межами населеного пункту (що суперечить зазначеному в протоколі: «...с. Стрілковичі, вул. Польова, 2»), без будь - якої причини, він був зупинений працівниками поліції, яким на їхню вимогу показав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_2 . У ході огляду документів, без будь-яких на те підстав, поліцейським, який назвався ОСОБА_3 , йому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння. Жодних алкогольних напоїв як в цей день, так і на передодні він не вживав, оскільки проходив в цей час амбулаторне лікування із застосуванням антибіотиків, про що пояснив поліцейському. Також, він не відмовляючись проходити відповідний тест, жартома запитав, «а чи варто його освідувати на стан алкогольного сп'яніння, якщо він не вживав алкогольних напоїв?». Поліцейський не роз'яснюючи йому його прав та обов'язків, «з задоволенням» повідомив., що відносно нього, тобто ОСОБА_1 , буде складено протокол за те, «що він роз'яснив». Тобто, даний поліцейський не повідомив йому: ні причину зупинки, ні про його права та обов'язки, зокрема і про ризики за відмову від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, а наспівуючи якусь мелодію, як виявилося заходився складати протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №220054. Побачивши, що згаданий вище поліцейський відійшов від нього і щось нажимав в планшеті, він підійшов до нього з поясненнями, що він не вживав алкоголь і готовий пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, однак останній повідомив, що вже все... Він наговорив на протокол. Тобто, поліцейському ОСОБА_4 , не було цікаво, чи він розуміє, що за відмову проходити тест на стан алкогольного сп'яніння (якої фактично він не вчиняв), та скориставшись його жартом та необізнаністю із законом, невідкладно склав протокол про порушення п.2.5 ПДР. Інший поліцейський, який назвав себе ОСОБА_5 , підійовши перепитав колегу з приводу роз'яснення йому його прав та обов'язків, на що останній відповів, що нібито він наговорив достатньо, а тому складає протокол.
Насправді, ОСОБА_1 не розумів значення відмови від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння. Він не відмовлявся проходити такий тест як на місці, так і в лікарні. Однак, жодних роз'яснень з цього приводу він не отримав. Більше того, йому не було надано можливості дати пояснення, які мали б бути занесені до протоколу про адміністративне правопорушення, лише формально було вказано на необхідність поставити підписи в протоколі та акті. Також, підписуючи за вказівкою поліцейського протокол, він помітивши графу «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначив: «нема підстав», тобто нема підстав для притягнення його до відповідальності.
Отже, ОСОБА_1 зазначає, що поліцейський склав протокол, не у зв'язку з фактичною відмовою його пройти тест на стан алкогольного сп'яніння чи керування ним ТЗ в стані алкогольного сп'яніння, а скориставшись його необізнаністю - «безпорадністю» в той момент, фактично не встановив чи буде він проходити тест на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, просить суд провадження в справі про адміністративне правопорушення, розпочате за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - закрити.
На розгляд справи в суд ОСОБА_1 не прибув, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, тому суд розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів. Будучи допитаним у попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 посилався на викладене у письмових поясненнях.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, слід дійти такого висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.п. а) п. 2.9 Постанови передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 220054 від 13.01.2025 року зазначено, що 13.01.2025 року о 16.30 год. в с. Стрілковичі, вул.Польова, 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест відмовився, а також від проходження медичного огляду в КНП СМР «Самбірська ЦЛ», чим порушив чим порушив п. 2.5 ПДР.
Що стосується наведеного протоколу та порядку його складення, слід зазначити, що в цьому протоколі зазначено невірне місце вчинення адміністративного правопорушення та складення протоколу. Як вбачається з відео, долученого до матеріалів адміністративного провадження, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, фактично такий протокол складається поліцейським - Воробель І, а з протоколу вбачається, що він складений та підписаний поліцейським Пазак А., який не брав участі в освідуванні ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 12. Р.1 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.
Що стосується відеодоказу, то у п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п.5 розділу II Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом III цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
При огляді долученого до протоколу диску із відеозаписами встановлено, що до матеріалів справи долучений диск з відеозаписами, про який не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, як і не зазначено пристрій на який здійснювався такий запис. На такому диску наявні 5 монтованих уривків відео, що також суперечить вище зазначеному.
Із правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, відомо, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії АР № 451556 від 31 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
При цьому, безпідставними є доводи скаржника про те, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, оскільки частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис».
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Отже, враховуючи наявні в справі матеріали: відео (яке є недопустимим доказом з урахуванням зазначеного вище), протокол серії ЕПР1 №220054 (який складений/підписаний не тим поліцейським, який брав участь у складенні такого документу та освідуванні ОСОБА_6 та не містить точного місця його складення), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (який невідомо кого стосується, так як суперечить наявному в матеріалах справи відео), направлення на огляд (яке невідомо коли складалося і як вбачається з відео не вручалося ОСОБА_7 ), рапорту (який не є належним та допустимим доказом, оскільки такий документ стосується лише позиції тільки поліцейського, як заінтересованої особи.
Також слід зазначити, що відповідно до п.4 Р. IV. «Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Як вбачається із даних відеозапису, на час складення протоколу поліцейськими, ОСОБА_1 було позбавлено можливості: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Отже, у повному обсязі права йому роз'яснені не були.
Як зазначено у п.4 Рішення Конституційного Суду України N 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року по справі N 1-34/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62).
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, в справі не встановлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би беззастережно вказував на наявність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не підтверджується, ні протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №220054 від 13.01.2025 року, ні долученими до нього документами.
Відтак, беручи до уваги викладені обставини, суд доходить висновку, що клопотання, заявлене ОСОБА_1 у поданому до суду письмовому поясненні, є обґрунтоване та підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази у справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.247, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанову складено 27.03.2025 року.
Суддя