ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19640/24
провадження № 2/753/3780/25
27 березня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить:
- стягнути заборгованість за кредитним договором № 494773383 у розмірі 46 708,20 грн.
Відповідно до протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.
На запит суду щодо зареєстрованого місця проживання відповідача 04.12.2024 надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 494773383.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
21.12.2020 додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників № 157 від 26.0.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 494773383.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Згідно з п. 2.1 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 4.1 договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій в додатку до цього договору.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК 2ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46 708,20 грн, з яких:
- 11 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
- 35 708,20 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором після відступлення позивачу права грошової вимоги за договором.
З моменту отримання права вимоги до відповідача (21.10.2022) позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою від 17.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.02.2025 представник відповідача - адвокат Ільющенко Ю.А. подав відзив на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначає таке.
1. 26.08.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 не було укладено кредитного договору № 494773383.
2. Кредитний договір № 494773383 від 26.08.2021 не може вважатися укладеним, через те, що він не містить підписи обох сторін.
3. Належних і допустимих доказів отримання ОСОБА_2 грошових коштів на підставі так званого кредитного договору № 494773383 від 26.08.2021 позивачем не надано.
4. Копія документа під назвою платіжне доручення № 479be3b4-f9d0-4fbe-97d0- f1548eae8dcf є особистим документом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Вказаний документ містить графу у правому нижньому куті - «проведено банком 26.08.2021 Підпис банку». Жодного підпису або печатки банку вказаний документ не містить.
5. Додаткова угода № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 20218 року не може бути самостійним документом, про що зазначено у 8.4 угоди. Позивачем не було надано суду копії відповідного первинного (основного) договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 20218 року.
6. У відповідності до п. 2.1 так званої додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 20218 року, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. При цьому відповідного доказу у виді Реєстру боржників яким підтверджувались би якісь зобов'язання з боку ОСОБА_2 не надано.
7. Копія витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 не може бути належним і допустимим доказом у справі. Вказаний документ створений одноособово представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» Кудіной А.В. Підписи з боку представників ТОВ «Таліон Плюс» відсутні.
Вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо наявності певних правовідносин між первісним кредитором в особі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , так і не надано належних і допустимих доказів щодо переходу прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» щодо так званого договору кредитної лінії № 494773383 від 26.08.2021.
Крім цього позивачем не було надано належних і допустимих доказів щодо щодо переходу прав вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо так званого договору кредитної лінії № 494773383 від 26.08.2021.
Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.02.2025, зареєстрований за вх. № 7769/25.
Відповідь на відзив позивач не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, норми права, які застосував суд, та мотиви, з яких виходив суд.
26.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали договір кредитної лінії № 494773383.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Сторони погодили, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 4.4 договору).
Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV35S9P 26.08.2021. Одноразовий ідентифікатор відправлено на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний відповідачем у розділі «Реквізити сторін» (а.с.8).
Твердження представника відповідача про неукладення та непідписання відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є необґрунтованими, оскільки договір підписано одноразовим ідентифікатором
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладенні кредитного договору сторони досягли згоди щодо предмету та строку дії договору, порядку його укладення.
Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього, Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11 000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 25.09.2021.
Кредитна лінія надається строком на 30 днів, тобто до 25.09.2021. Сторони погодили, що цей строк може бути продовжений (п. 1.7, 1.8 договору).
Крім того, сторони погодили розмір процентної ставки.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже, при підписанні кредитного договору відповідач була повністю ознайомлена із умовами договору кредитної лінії № 494773383 від 26.08.2021.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову вказав, що належних і допустимих доказів отримання ОСОБА_2 грошових коштів на підставі так званого кредитного договору № 494773383 від 26.08.2021 позивачем не надано.
Разом із тим, суд вважає такі твердження необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з платіжним дорученням від 26.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на картку НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 11 000,00 грн; призначення платежу «Переказ коштів згідно договору № 494773383 від 26.08.2021, ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с.9).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Надана позивачем платіжна інструкція містить призначення платежу та дату проведення платежу банком платника «АТ «Таскомбанк» - «26.08.2021».
Отже, позивач довів факт зарахування 26.08.2021 коштів відповідачу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у розмірі 11 000,00 грн за умовам договору кредитної лінії № 494773383.
Позивач зазначає, що отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором № 494773383 на підставі договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022. Загальний розмір заборгованості становить 46 708,20 грн, з яких:
- 11 000,00 грн - заборгованість по основному боргу;
- 35 708,20 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.13-15).
Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача зазначив, що позивач не надав доказів переходу права вимоги до відповідача від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс».
Суд погоджується з такими твердженнями представника відповідача з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач додав до позову додатку угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який укладено між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор), згідно з якою договір факторингу викладено в новій редакції (а.с.10-12).
За умовами договору (розділ «Порядок відступлення права вимоги») сторони погодили, зокрема таке.
Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром пава вимоги.
Разом із тим, позивач не надав копію реєстру прав вимоги, який засвідчує передачу прав вимоги до відповідача за кредитним договором №494773383 первісним кредитором до ТОВ «Таліон плюс».
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки позивач не надав доказів переходу права вимоги за кредитним договором №494773383 від первісного кредитора - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ «Таліон плюс», з клопотанням про витребування таких доказів позивач до суду не звертався, позов ні вимоги є недоведеними, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись нормами ст. 81, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова