Справа № 308/3771/25
27 березня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
та обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/3771/25, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2202407000000071 від 21.05.2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працюючої продавцем, вдови, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України,-
ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи обізнаною про здійснення рф збройної агресії проти України, будучи прихильницею окупаційної політики, здійснюваної рф щодо України та підтримуючи ідеологічну основу так званого «русского мира», маючи у своєму розпорядженні, загальнодоступний обліковий запис в соціальній мережі «Одноклассники» під назвою « ОСОБА_6 », (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 усвідомлюючи, що поширені нею матеріали формують певні ідеї погляди серед широкого кола осіб, поширила з єдиним умислом публікації, у яких містяться виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, а також заперечення тимчасової окупації частини території України.
Так, ОСОБА_5 , використовуючи сторінку в соціальній мережі «Одноклассники» під назвою « ОСОБА_6 », (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, за допомогою власного мобільного телефону марки Samsung Galaxy J 6 (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) з єдиним умислом, з 22.08.2022 по 29.08.2022 поширила наступні публікації:
- ІНФОРМАЦІЯ_3 користувач « ОСОБА_6 » на власній сторінці в російській соціальній мережі «Одноклассники» поширила публікацію з проросійської пропагандистської спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 У зазначеному текстовому матеріалі, з посиланням на виступ прес-служби МЗС Росії, міститься вживання типового маркера російської пропаганди «киевский режим» для позначення чинної влади в Україні обвинувачення її у зумисному нанесенні обстрілів по Запорізькій АЕС з метою недопущення місії МАГАТЕ на зазначений об'єкт, констатуючи що ракетні удари, котрі ЗСУ наносять по станції, потенційно можуть пошкодити резервуари відпрацьованого ядерного палива. Таким чином, у зазначеному текстовому матеріалі, міститься твердження, що Україна зумисне атакує власну цивільну ядерну інфраструктуру, потенційно прагне спровокувати трагедію, чим створює загрозу для міжнародної безпеки, тим самим перекласти відповідальність за власні злочини на українську сторону. Згідно п. 2.3 висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи № 47 від 08.01.2025 року в даній публікації містяться висловлювання із ознаками заперечення збройної агресії російської федерації проти України.
- ІНФОРМАЦІЯ_3 користувач « ОСОБА_6 » на власній сторінці в російській соціальній мережі «Одноклассники» поширила публікацію з проросійської пропагандистської спільноти « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 У вказаному дописі містяться однозначні та категоричні висловлювання, направлені на дискредитацію бійців полку «Азов», що стали на захист країни у повномасштабній війні, позиціювання їх як військових злочинців, жорстоких, немилосердних, лютих осіб, що втратили свої людські риси, не гідні бути людьми через свої жахливі вчинки. А отже, демонізується образ захисника України, ідентифікується як ворог всередині держави, з котрим необхідно боротись, тим самим легітимізується військова агресія на території України як така, що покликана боротись із цими, націоналістами/ військовими злочинцями тощо в Україні.
Окрім цього, характеристика квазідержавного утворення на тимчасово окупованій частині Донецької області України «ДНР» як повноцінної республіки, з власним міністерством закордонних справ. А вказівка на те, що правосуддя над «військовими злочинцями» полку «Азов» бу де здійснювати «міжнародний трибунал» із залученням міжнародної спільноти, позиціонує це невизнане квазідержавне утворення на території У країни («ДНР») повноцінною європейською країною, рівнозначним партнером на міжнародній політичній арені тощо. Зазначене, за своєю суттю, є повним запереченням того, що ця територія - окупована Російською Федерацією частина України. Згідно п. 3 висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи № 47 від 08.01.2025 року в даній публікації містяться висловлювання із ознаками заперечення тимчасової окупації частини території України.
- ІНФОРМАЦІЯ_3 користувач « ОСОБА_6 » на власній сторінці в російській соціальній мережі «Одноклассники» поширила відеоролик з російського новинного пропагандистського інтернет-ЗМІ « ОСОБА_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 Окрім того поширена публікація містила також текстову частину, наступного змісту «В Херсоне задержали наводчика ВСУ, помогавшего неонацистам во время июльских обстрелов мостов в городе. По словам ОСОБА_9 , он передавал боевикам информацию о том, какая обстановка с движением машин по мосту - сестра наводчика снимала видео по его просьбе. Также мужчина рассказал, что был завербован бывшим сослуживцем сразу после начала спецоперации РФ. «Говорит, Юра, мы не можем найти старшего офицера, чтоб передавать информацию по машинам и технике, которые будут проходить в сторону моста. Если ты можешь ... Я говорю: «Если дома буду, то в окно посмотрю», - заявил Кравец».
В умовах повномасштабного вторгнення, здійсненого армією Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року з регулярними масованими ракетними обстрілами значної частини території країни, численними жертвами, масовими руйнуваннями інфраструктури використання терміну «спеціальна військова операція», в контексті України, призводить до спотворення сприйняття реальності, значного применшення масштабів війни, а використання неоднозначного тлумачення терміну - для навмисного приховування істинного сенсу, а отже заперечується факт того, що дії Росії на території України та проти України є саме збройною агресією/ агресивною війною. Згідно п. 2.1 висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи № 47 від 08.01.2025 року в даній публікації містяться висловлювання із ознаками виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Таким чином, у публікаціях, поширених користувачем під ніком « ОСОБА_6 » у російській соціальній мережі «Одноклассники» міститься виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, а також заперечення тимчасової окупації частини території України.
За таких обставин ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, а саме у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також заперечення тимчасової окупації частини території України.
ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро покаялася у вчиненому та підтвердила обставини вчиненого злочину, що викладені в обвинувальному акті, вказавши суду час, місце та спосіб вчиненого злочину. На даний час шкодує у вчиненому та просить суд суворо її не карати.
Заслухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності і істинності їх позицій не має, розуміючи при цьому, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
У справах “Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (пункт 253), “Козинець проти України» від 06.12.2007 (пункт 54), “Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 (пункт 150), “Зякун проти України» від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Отже, заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить, поза розумним сумнівом, до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінального правопорушення і кваліфікує її дії за ч.2 ст.436-2 КК України, тобто у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також заперечення тимчасової окупації частини території України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що відповідно до вимог ст.12 КК України є не тяжким злочином.
Поряд з вказаними обставинами, при призначенні покарання суд враховує дані щодо особи обвинуваченої ОСОБА_5 , яка на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, є раніше не судимою.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є те, що остання щиро покаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину даючи визнавальні показання.
Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 те, що остання свою вину визнає повністю.
Обставини, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_5 , відсутні.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд бере до увага наведені вище фактичні обставини справи та особу винної, яка на думку суду усвідомила вчинений нею злочин, що істотно знижує суспільну небезпеку вчиненого, а тому зважаючи на позицію прокурора висловлену в судових дебатах, приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст.50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, в межах санкції ч.2 ст. 436-2 КК України, із застосуванням вимог ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, при умові виконання покладених на неї обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Що стосується передбаченої в санкції ч.2 ст. 436-2 КК України додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, то така в силу вимог ст. 77 КК України, застосуванню не підлягає.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі складають 9550, 80 грн. за проведену по справі експертизу, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 .
Що стосується вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону марки Samsung Galaxy J6 (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) то такий, у порядку ст. 96-2 КК України, підлягає спеціальній конфіскації.
Керуючись ст.ст.7-29, 368-371,373,374,376,392,394,395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на неї обов'язків передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон марки Samsung Galaxy J6 (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ), у порядку ст. 96-2 КК України - конфіскувати.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь НДЕКЦ в Закарпатській області судові витрати за проведену по справі експертизу, в сумі 9550, 80 грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31110115007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за експертизу).
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1