Справа № 308/14330/24
01 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 погодженого прокурором Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудимого, який працює водієм в ТОВ "АВЕ Ужгород", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з вказаним клопотанням у якому зазначає, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024070000000389 зареєстрованого 08.08.2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Згідно клопотання у ході досудового розслідування встановлено, що 07 серпня 2024 року, близько 18 години 10 хвилин, у денний час доби, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності но наказу №88/01-2 від 29.12.2023 року працюючи на посаді водія вантажного автомобіля у ТОВ «АВЕ Ужгород» та керуючи технічно-справним транспортним засобом марки «MAN» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом ґрунтовою автодорогою вул. Борканюка у селі Руські Геївці, Ужгородського району навпроти будинку № 46, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не звернувся за сторонньою допомогою до своїх пасажирів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також не скористався відео оглядом камери заднього виду не зменшив швидкість свого руху, а навпаки продовжував свій руху в умовах обмеженої оглядовості через кущі та дерева на узбіччях дороги, при цьому грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3, п. 1.5, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, п. 2.3., п.10.9, п.12.1., 12.3, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року будучи самовпевненим, розраховуючи на свій водійський досвід та навички керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах та з моменту виникнення небезпеки для його руху яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у результаті чого допустив наїзд керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час будучи у стані алкогольного сп'яніння - 4.88%о перебував на проїзній частині позаду автомобіля і в момент первинного контактування, знаходився у вертикальному або близькому до такого положенні, лівою поверхнею тулуба повернутий до рухаючогося транспортного засобу.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної тупої травми голови, тулубу та правої нижньої кінцівки у вигляді закритої черепно- мозкової травми, підшкірного крововиливу голови, багато осколкових переломів кісток лицевого скелету, склепіння та основи черепа з деструкцією речовини головного мозку обох гемісфер, субарахноїдального крововиливу, забою речовини головного мозку, закритої хребетно- спінальної травми у вигляді: перелому грудного відділу хребта з повним розривом спинного мозку з крововиливом в навколишні тканин, багато уламкових переломів всіх ребер з обох сторін по всім анатомічним лініям з крововиливом в навколишні тканин, багато уламкових переломів лобкової та клубових кісток з крововиливом в навколишні м?які тканин та м?язи, вивиху правого кульшового суглобу, забою правої та лівої нирки, легень, серця з травматичною евентрацією з деструкцією внутрішніх органів, множинних розривів, відриву та розчавлення обох легень, аорти, серцевої сорочки, печінки, селезінки, підшлункової залози, відриву серця, ускладнилось масивною внутрішньою кровотратою та розвитком шоку, що і стало безпосередньою причиною смерті його.
Вказані тілесні ушкодження є небезпечними для життя у момент їх отримання і за цієї ознакою у відповідності з п.2.1.1/а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року « Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», їх слід кваліфікувати, як тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_5 скоїв у результаті порушення та невиконання вимог п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість» та «небезпека для руху», «дорожня обстановка», «дорожні умови», «населений пункт», 2.3., 10.9, 12.1., 12.3, які безпосередньо перебувають у прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням потерпілим ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження що призвели до його смерті, а також п. 1.2, 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «автомобільна дорога», «автомобільні дороги державного значення», «пішохід», «водій», п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10 «Правил дорожнього руху», які сприяли порушенню вищевказаних ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року.
Невиконання водієм ОСОБА_5 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, а саме, смертю пішохода ОСОБА_9 .
На підставі викладеного, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та зареєстрованому АДРЕСА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , громадянину України у відповідності до ст. ст. 276, 277 та 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього; висновками судово-медичних експертиз; протоколами огляду та висновками та автотехнічних, інженерно-технічних, інженерно-трасологічних експертиз.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, свою вину визнав повність та щиросердечно розкаються у скоєному та потерпілим відшкодовує завдані їм збитки.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи без відповідного нагляду та контролю (відповідних обов'язків), може здійснювати тиск на осіб, які допитані в якості свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Орган досудового розслідування вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.
Водночас, враховуючи, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботу, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, на даний час своєчасно з'являється на виклики до слідчого, сторона обвинувачення вважає, що до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
А тому на підставі вищенаведеного, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчим суддею встановлено що підозрюваний та його захисник копію клопотання отримали вчасно.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити з огляду на викладені в клопотанні обставини.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні просила суд врахувати, що ОСОБА_5 позитивно характеризується, не вчиняв жодних дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. Вказувала, що слідчим не доведено наявність ризиків, на які він посилається у клопотанні. Зазначила, що ОСОБА_5 працює водієм вантажного автомобіля у фірмі «АВЕ» і він може бути викликаний на роботу у будь-який час доби. А тому просила відмовити у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника та пояснив, що жодним чином не ухиляється від слідства, не впливає і не має наміру впливати на потерпілу чи свідків. Також зазначив, що працює водієм вантажного автомобіля на фірмі «АВЕ». Робочий час у нього починається з 08 год. ранку.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши долучені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Також вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя. відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружний та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи, де характеризується виключно позитивно, вину у інкримінованому йому злочині визнає.
Тому з огляду на наведене враховуючи, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та дані, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а інші більш м'які запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам, а тому з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків та забезпечення виконання завдань кримінального провадження відносно ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хв.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудимого, який працює водієм в ТОВ "АВЕ Ужгород", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - у нічний період доби з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов"язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом в межах строку досудового розслідування - по 22.12.2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1