Справа № 308/1074/25
21 січня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
З клопотання та доданих документів убачається, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071030000084, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.01.2025 приблизно о 18 годині 00 хвилин більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 №2101-ІХ та в подальшому неодноразово продовжувався відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні перебуваючи на території гаражного кооперативу «Гудок» за адресою: м. Ужгород, вул. Будителів, 2, шляхом вирізання отвору в задній стіни на металевому гаражному приміщенні № 36, діючи за попередньою змовою, з прямим умислом та цілеспрямовано в цілях власної наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно, проникли в середину, та зі стелажу викрали такі речі як: 1) зарядний пристрій до акумулятора марки «Yato» моделі «YT-8302» у корпусі чорного кольору; 2) черевики марки «Mil-tec» моделі «SQUAD 5 Coyote» коричневого кольору; 3)2 решітки радіатора з автомобіля БМВ 5 серії 2014 року випуску; 4) зажими на гриф для штанги, а саме: 2 жовтого кольору зроблені з пластику та 2 синього кольору зроблені з металу фірми «Ifitfun»; 5) домкрат синього кольору; 6) набір стопорних кілець «Сибртех»; 7) набір клемників для електропроводів; 8) набір шплинтів з фіксацією «Сибртех»; 9) набір резинових ущільнюючих прокладок «Сибртех»; 10) свідоцтво про реєстрацію квадроцикла НОМЕР_1 ;
Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з викраденим майном направилися до виходу з гаражного приміщення № НОМЕР_2 , але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їхньої волі, оскільки їхні дії були виявлені та припинені потерпілим ОСОБА_8 .
Своїми умисними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму, яка встановлюється.
Слідчий вказує, що 19.01.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Закарпатській області. 20 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення до іншого сховища та в умовах воєнного стану.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним. Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни його показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває та останній має реальну можливість спілкуватися з ним, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння потерпілого даного кримінального провадження. Окрім того, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має будь-яких офіційних джерел заробітку коштів, що свідчить про те, що він надалі може вчиняти корисливі кримінальні правопорушення для власного збагачення.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_5 , зокрема те, що останній не одружений, майновий стан його залишається незадовільним, він ніде не працює, а також те, що скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років, на думку сторони обвинувачення інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту і не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків.
А тому на підставі вищенаведеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний хід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи з вищезазначених причин не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти клопотання, зазначивши, що органом досудового розслідування не надано доказів, що підозрюваний вчиняв правопорушення у вчиненні якого його підозрюють, сума збитків не встановлена, а вказані слідчим ризики не доведені і ґрунтуються на припущеннях зазначивши, що достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання ОСОБА_9 обов"язків буде домашній арешт.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та позицію його захисника, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ "обгрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин" (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Зокрема, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обгрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, дані, що характеризують підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 ніде не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, зокрема, згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.05.2023 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1,4 ст. 70 КК України, до п'яти років одного місяця позбавлення волі, та який згідно ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 08.08.2024 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом.
Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого ту даному кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя враховуючи обгрунтованість підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом, становить - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120,00 (сто двадцять одну тисяча сто двадцять грн. 00 коп.) грн., оскільки, на думку слідчого судді саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою - по 18 березня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України - 121120,00 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять грн. 00 коп.) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1