Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/473/25
Провадження № 3/542/111/25
27 березня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
17 березня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області після доопрацювання з Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов протокол № 1409 про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається наступне.
Посадовою особою - головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Іванко Іриною при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки СФГ «НАДІЯ» (податковий номер 24564990), що знаходиться за адресою: вул. Вереснева, 14, с. Лелюхівка, Полтавський район, Полтавська область, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , ліквідатор СФГ «НАДІЯ» (податковий номер НОМЕР_2 ), вчинив правопорушення, передбачене:
- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1, ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, п. 69.1 т. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, а саме: з перерахованої суми доходу 194 300 грн не сплачено військовий збір у розмірі 2914 грн 50 коп. в т. ч. за 1 кв. 2022 року - 301 грн 50 коп., за 2 кв. 2022 року - 201 грн, за 3 кв. 2022 року - 402 грн, за 4 кв. 2022 року - 804 грн, за 1 кв. 2023 року - 603 грн, за 2 кв. 2023 року - 603 грн;
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п.8.1, п.8.2, п.8.4, п.8.5 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, а саме: невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), що зафіксовано в акті № 2212/16-31-07-04-02/24564990 від 17 лютого 2025 року, за що передбачена відповідальність відповідно до частини 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 16).
27 березня 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі, в якій ним вказано, що при прийнятті рішення він покладається на розсуд суду (а.с. 17).
З огляду на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 163-1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Досліджуючи наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП, у зв'язку з порушенням ним як ліквідатором СФГ «Надія» пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1, ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, п. 69.1 т. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, а саме: через те, що з перерахованої суми доходу 194 300 грн не сплачено військовий збір у розмірі 2914 грн 50 коп. в т. ч. за 1 кв. 2022 року - 301 грн 50 коп., за 2 кв. 2022 року - 201 грн, за 3 кв. 2022 року - 402 грн, за 4 кв. 2022 року - 804 грн, за 1 кв. 2023 року - 603 грн, за 2 кв. 2023 року - 603 грн, суд виходить з такого.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» пункту 176.2 статті Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Згідно з пп. 1.1пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).
Підпункт 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачає ставку збору.
Відповідно до пп. 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.
Підпунктами 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 69.1. статті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 як ліквідатор СФГ «Надія» притягується до відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП у зв'язку з тим, що він в порушення процитованих норм не сплатив військовий збір у розмірі 2914 грн 50 коп. в т. ч. за 1 кв. 2022 року - 301 грн 50 коп., за 2 кв. 2022 року - 201 грн, за 3 кв. 2022 року - 402 грн, за 4 кв. 2022 року - 804 грн, за 1 кв. 2023 року - 603 грн, за 2 кв. 2023 року - 603 грн.
Поряд з цим, суд зазначає, що диспозиція частини 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Таким чином, суд зауважує, що частина 1 статті 163-1 КУпАП не встановлює адміністративну відповідальність за невчасну сплату військового збору, а передбачає відповідальність за порушення ведення податкового обліку, тобто порушення порядку управління та реєстрації фінансових операцій підприємства.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі саме частини 1 статті 163-1 КУпАП у зв'язку з несплатою ним військового збору.
Досліджуючи наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП, у зв'язку з порушенням ним як ліквідатором СФГ «Надія» п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п.8.1, п.8.2, п.8.4, п.8.5 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, а саме: через невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), суд виходить з такого.
Відповідно до підпункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення. Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Відповідно до пункту 8.2 Порядку обліку платників і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Згідно з пунктом 8.4 Порядку обліку платників і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Відповідно до пункту 8.5. Порядку обліку платників і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.
Відповідно до наданої до суду копії акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Селянського (Фермерського) господарства «Надія»» від 17.02.2025 № 2212/16-31-07-04-02/24564990 (а.с. 5-12), вбачається, що податковий орган дійшов висновку про неподання СФГ «Надія» у період з 01.01.2018 по 16.01.2025 повідомлення за формою 20-ОПП про об'єкти оподаткування, а саме: щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5323480300:00:001:0027, площа 13,3606 га, та щодо трактору колісного.
Поряд з цим, суд зазначає про відсутність будь-яких підтверджуючих документів відносно реєстрації такого рухомого та нерухомого майна (на праві власності, оренди) за СФГ «Надія».
На відсутності такої інформації суд позбавлений можливості встановити, що у СФГ «Надія» взагалі був такий обов'язок щодо подачі повідомлення за формою 20-ОПП, та час виникнення в уповноваженої особи підприємства такого обов'язку щодо подачі повідомлення за формою № 20-ОПП, оскільки форма № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації об'єктів оподаткування.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджено виникнення у нього обов'язку подати повідомлення за формою 20-ОПП на зазначену вище земельну ділянку та трактор колісний (ідентифікаційних ознак трактору взагалі не повідомлено).
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частина 3 статті 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (зокрема, рішення у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року).
У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року також відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Отже, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з цим, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, а тому провадження щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, частиною 1 статті 163-1, статтями 276-280, 283, 285 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва