Справа № 542/262/25
Провадження 1-кп/542/57/25
27 березня 2025 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2025 за № 12025175480000003 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Санжари Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, офійно не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України;
07 січня 2025 року близько 20:00 год на автобусній зупинці по вул. Ревазівській в с. Пологи-Низ Полтавського району Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ході словесної сварки у ОСОБА_4 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 підійшов ззаду до ОСОБА_5 та наніс один удар правою рукою, стиснутою в кулак в область правої скроневої ділянки ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 28.01.2025 у ОСОБА_5 мала місце закрита черепно-мозкова травма у вигляді синця в правій скроневій ділянці та струс головного мозку. Встановлена черепно-мозкова травма утворилася незадовго до госпіталізації потерпілого в стаціонар, тобто можливо в строк. вказаний в постанові, від не менш як одноразової ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою контактною поверхнею, вектор дії якого був направлений переважно справа-наліво з місцем прикладання травмуючої сили в праву скроневу ділянку, яким могли бути пальці рук (долоня), в тому числі стиснуті в кулак або інший предмет з подібною характеристикою і кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я тобто у вчиненні щодо ОСОБА_5 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
11 лютого 2025 року між потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , його законним представником - ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про примирення в порядку ст. 468 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про примирення між потерпілим, його законним представником та підозрюваним.
Обвинувачений ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали укладену угоду про примирення, просили її затвердити, при цьому обвинувачений, потерпілий та законний представник потерпілого підтвердили свою згоду на застосування щодо обвинуваченого узгодженої в угоді міри покарання.
Сторони угоди в судовому засіданні також зазначили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про примирення між потерпілим, законним представником потерпілого та ним.
Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Враховуючи, що між потерпілим та підозрюваним досягнуто угоди про примирення, суд розглядає справу відповідно до положень статтей 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що сторонами угоди було узгоджено покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Судом також встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статтей 468-471 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у швидкому здійсненні правосуддя, призначення особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінального правопорушення, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 5 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він характеризується задовільно, раніше не судимий, примирився із потерпілим, під наглядом у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, що інкримінується обвинуваченому є проступком.
Судом встановлено, що потерпілий та його законний представник цілком розуміють наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також характер обвинувачення та вид покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України.
Суд вважає, що узгоджені потерпілим, законним представником потерпілого та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Зі змісту угоди вбачається, що, узгоджуючи міру покарання, сторони врахували загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на наведене, а також приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність претензій у потерпілого, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між потерпілим, законним представником потерпілого та обвинуваченим угоди про примирення, призначення останньому узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений.
Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 11.02.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2025 за № 12025175480000003, укладену між потерпілим ОСОБА_5 , законним представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Роз'яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілому, законному представнику потерпілого.
Копію вироку не пізніше наступного для після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1