Справа № 161/1798/25
Провадження № 2/161/1668/25
(заочне)
24 березня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
головуючого - судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Стислий виклад позицій учасників справи.
05 лютого 2022 між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 , в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 1839239. За умовами договору позивач надає відповідачеві грошові кошти в сумі 8000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 ,. зобов'язлася повернути позику та сплатити проценти.
Позивачем належним чином виконані умови договору. Натомість відповідачем отримані грошові кошти у передбачені строки не повернуті, унаслідок чого станом на 13 січня 2025 року утворилася заборгованість у сумі 24000 гривень, з яких: 8000 гривень основний борг; 16000 гривень відсотки. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Процесуальні дії у справі, заяви, та клопотання учасників справи.
30 січня 2024 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 17 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Веллфін» - Лазепка В.І., надіслав суду клопотання в якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, підтримує позовні вимоги та просить задовільнити в повному обсязі. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв/клопотань не подавала. На адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», однак на кожне судове засідання ОСОБА_2 , отримувала SMS-повідомлення про виклик до суду, що підтверджується довідками про доставку SMS - повідомлення «Судова повістка про виклик до суду».
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 , 05 лютого 2022 року укладено договір про споживчий кредит № 1839239, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора. За умовами договору ТОВ «Веллфін» надало ОСОБА_1 , споживчий кредит у розмірі 8000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Строк кредиту за цим договором починається з 05 лютого 2022 року та складає 30 днів. Кредит має бути повернутий до 07 березня 2022 року (пункт 2.3 договору). Відповідно до пункту 2.5.1 договору протягом строку дії кредиту розмір основних процентів складає 0, 95 % від суми кредиту, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування; 0, 95 % від суми кредиту, щоденно за кожен день користування кредитом, починаючи з другого дня в межах строку кредиту, зазначеного в пункті 2.3 цього договору. У разі якщо споживач не повернув суму кредиту у строк встановлений пункт 2.3 договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 2.5.1 договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до дня повного погашення заборгованості за кредитом, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 1116/01 від 15 січня 2025 позивачем перераховано грошові кошти у сумі 8000 гривень на банківську картку з початковими та кінцевими цифрами НОМЕР_1 , вказану відповідачем при оформленні заявки на укладення договору (а.с. 46).
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за договором № 1839239 станом на 13 січня 2025 року становить 24000 гривень, з яких: 8000 гривень тіло кредиту; 16000 гривень заборгованість по відсотках (а.с. 34-45).
Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першої статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала правовий висновок з приводу аналогічних правовідносин, згідно з яким після спливу визначеного договором строку кредитування у кредитодавця припиняється право нараховувати передбачені договором проценти. Права та інтереси кредитодавця забезпечуються, частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 виснувала, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Аналізуючи законодавство, подані позивачем докази, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним боргом у сумі 8000 гривень.
Між тим, з наданих представником позивача розрахунків встановлено, що за договором споживчого кредиту позивачем нараховані відсотки за період поза межами строку кредитування. Позивач продовжував нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до статті 625 ЦК відповідачу не нараховувалось.
Так, згідно з пункту 2.3 договору строк кредиту починається з 05 лютого 2022 та складає 30 днів, кредит мав бути повернутий до 07 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 3.2.1.4 договору споживач має право звернутися до Кредитодавця з питанням пролонгації терміну дії договору.
Водночас, позивач не надав суду відомостей про звернення ОСОБА_1 , до ТОВ «Веллфін» щодо пролонгації граничного строку повернення кредиту та укладення між сторонами у справі додаткової угоди про зміну договору про споживчий кредит, а тому строк кредитування за вищевказаним договором не змінювався і становить 30 днів.
Визначаючи природу процентів визначених у пункті 2.5.2 договору суд враховує: розташування цієї умови в розділі 2 «Предмет договору», а не в розділі 5 «Відповідальність сторін»; кваліфікацію цих процентів у пункті 4.6 Договору як «додаткових процентів»; у розрахунку заборгованості є окремо графа «нараховано %» і «нараховано дод.%». Заявлені до стягнення проценти відображені у графі «нараховані %». Графа про нарахування процентів за частиною другою статті 625 ЦК відсутня.
Зазначене дає підстави дійти висновку, що передбачені у пункті 2.5.2 договору проценти не визначені як міра відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання, а є фактичним продовженням нарахуванням процентів після закінчення строку кредитування.
Отже, враховуючи правові позиції Верховного суду та встановлені судом обставини справи, суд не вбачає підстав для нарахування процентів за межами строку кредитування.
Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом становить 2 280 гривень (8000 х 0, 95 % (перший день не менше 50 грн.) х 30).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 1839239 від 05 лютого 2022 року у розмірі 10 280 гривень, з яких 8 000 грн., - заборгованість за тілом кредиту, 2 280 грн., - заборгованість за відсотками за період з з 05 лютого 2022 по 07 березня 2022.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму - 1 037 грн 59 коп. (10 280/24 000*2422,40).
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованість за договором про споживчий кредит № 1839239 від 05 лютого 2022 року в розмірі 10 280 (десять тисяч двісті вісімдесят) гривень з яких сума основного боргу - 8000 (вісім тисяч) гривень, відсотки за користування позикою - 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" 1 037 (сто тридцять вісім) гривень 59 (п'ятдесят девять) копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених.
Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту заочного рішення 27 березня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін", код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур