Справа № 161/647/25
Провадження № 2/161/1401/25
(заочне)
26 березня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Мазур Д.Г.,
з участю секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Пилипчук Аліна Сергіївна звернулася до суду з позовною заявою, поданою через систему "електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з кредитним договором № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024 року, відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн., строком на 98 днів. Згідно з умовами даного договору, позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом, комісію.
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором.
Заборгованість за кредитним договором № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024 року становить - 33 017, 18 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000 грн., заборгованості по процентам - 15 120 грн., комісії - 17, 18 грн., неустойки - 5 880 грн.
Зазначає, що Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3 822,82 грн. від 26.05.2024 р., при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі - 33 017, 18 грн. та понесені судові витрати по справі.
15 січня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явилася, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою поштового відправлення «повертається за закінченням терміну зберігання». Будь-яких заяв/клопотань до суду не подавав.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 526, 527, 530, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024 року (далі - Кредитний договір). Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 12.05.2024 та заявки від 12.05.2024, які підписані сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до умов Кредитного договору, позивач надав відповідачці кредит в сумі 12 000 грн., на строк 98 днів, з кінцевим терміном повернення до 17.08.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, а також комісії, пов'язаної з наданням кредиту, в розмірі 1 200 грн.
Зазначений договір підписано у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом відповідачки з використанням одноразового ідентифікатора (Е662), що був надісланий на її фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 згідно смс-повідомлення.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.
В п. 3.1 Кредитного договору зазначено, що за цим Договором, Кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальникові на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію
Відповідно до п. 7.6 Кредитного договору та п. 13 заявки кредитного договору неустойка становить 120 грн., яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного зобов'язання.
Згідно п. 8 заявки Кредитного договору, комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 1 200 грн. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у розмірі, встановленому договором, що підтверджується квитанцією про виплату коштів № 2461208258 від 12.05.2024 за допомогою платіжної системи LIQPAY в сумі 12 000 грн.
Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024 становить - 33 017,18 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000 грн., заборгованості по процентам - 15 120 грн., комісії - 17, 18 грн., неустойки - 5 880 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 12 травня 2024 по 17 серпня 2024.
Відповідно п. п. 3, 4 заявки до Кредитного договору № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024, строк, на який надається кредит становить 98 днів з дня його надання. Дата повернення кредиту - 17.08.2024.
Пунктом 5 заявки до Кредитного договору передбачена фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування відсотків в розмірі 12 000 грн. за користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору (98 днів), розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту за відсотковою ставкою 1,5 %, що підтверджується наданим суду розрахунком, який не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність її волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Відповідно до частини першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач в ході розгляду справи не надав альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростував проведеного розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Відтак, підписуючи кредитний договір, ОСОБА_1 , був ознайомлений з його умовами, зокрема щодо нарахування процентів та погодився з ними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000 грн., за процентами в розмірі 15 120 грн. та комісією - 17, 18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 5 880 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024 в розмірі 5 880,00 грн.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024, у розмірі 33 017, 18 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000 грн., заборгованості по процентам - 15 120 грн., та комісії - 17, 18 грн.
Отже, ОСОБА_1 , істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернула суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 27 137, 18 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму - 1 990 грн 99 коп. (27 137, 18 /33 017, 18*2422,40).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість в розмірі - 27 137 (двадцять сім тисяч сто тридцять сім) грн. 18 коп., згідно кредитного договору № 12.05.2024-100001925 від 12.05.2024, з яких: 12 000 грн.,- заборгованості по тілу кредиту, 15 120 грн., -заборгованості по процентам, 17 грн. 18 коп., - комісія.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 1 990 грн. (тисячу дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту заочного рішення 27 березня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур