Справа № 161/22211/24
Провадження № 1-кп/161/14/25
про продовження запобіжного заходу
м. Луцьк 27 березня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580002886 від 27.08.2024 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, -
21.03.2025 на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії, не відпали, а продовжують існувати.
Прокурор подане ним клопотання підтримав та просив задовольнити, обвинувачений ОСОБА_7 при вирішенні поданого клопотання покладався на розсуд суду, захисник клопотання прокурора заперечив та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому наявні ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме те, що він в умовах воєнного стану може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, більш м'які запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, про що просить сторона захисту, на думку суду, не здатні запобігти наведеним ризикам, а наведені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. А тому, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів.
При цьому, оскільки ОСОБА_7 бвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 25 травня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий
Судді