Справа № 161/2071/25
Провадження № 2/161/1724/25
19 березня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/2071/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс», третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського МНО Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати виконавчий напис № 3245, вчинений 09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личуком Тарасом Володимировичем, таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляв, подав до суду відзив, в якому заявлений позов визнав та просив про зменшення судових витрат.
Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського МНО Личук Тарас Володимирович в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.
У відповідності до положень ч. 3 статті 200 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання відповідачем заявленого позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК "України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личуком Тарасом Володимировичем було вчинено виконавчий напис № 3245, яким запропоновано стягнути заборгованість з боржника ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», що виникла за умовами кредитного договору № 1336-0171002/ФКВ від 26 серпня 2008 року, укладеним між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , за період з 23 червня 2020 року по 20 серпня 2020 року. Загальна сума заборгованості 208 588 гривень (а.с. 5).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону "України «Про нотаріат » та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про "нотаріат"» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Як вбачається із змісту позовної заяви, що позивачем оспорюється порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, суд звертає увагу, що оспорюваний виконавчий напис вчинено не на документі, що встановлює заборгованість ОСОБА_1 та за відсутності будь-яких документів, які б підтверджували безспірність такої заборгованості.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви та визнання виконавчого напису № 3245, вчинений 09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личуком Тарасом Володимировичем таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об'ємі, а відповідачем подано заяву про визнання позову. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально 50% підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 18, 1050 ЦК "України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 10-18, 81, 141, 200, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс», третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського МНО Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Виконавчий напис № 3245, вчинений 09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Личук Тарас Володимирович, яким запропоновано стягнути заборгованість з боржника ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», що виникла за умовами кредитного договору № 1336-0171002/ФКВ від 26 серпня 2008 року, укладеним між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , за період з 23 червня 2020 року по 20 серпня 2020 року, загальна сума заборгованості 208 588 гривень - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 гривень.
Зобов'язати фінансовий орган Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та підтвердженого платіжним документом № 4455-2811-9204-4525 від 10 лютого 2025 року - а саме в сумі 605,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко