Справа №156/489/21
Провадження №1-кп/155/17/25
про продовження строку запобіжного заходу
27.03.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030520000067 від 07 лютого 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.115, ст.348 КК України,-
за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4
В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030520000067 від 07 лютого 2021 року, щодо ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.115, ч.1 ст.115, ст.348 КК України.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 30 січня 2025 року відносно ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці тобто до 30 березня 2025 року включно.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 оскільки такий закінчується 30 березня 2025 року, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час залишились незмінними.
Сторона обвинувачення вважає, що на даному етапі наявні ряд ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати встановленню об'єктивної істини у справі.
Враховуючи вищезазначене, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник, кожен зокрема заперечували щодо задоволення поданого клопотання, просили його задовольнити частково, обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишити місце проживання в нічний час. Захисник вказувала, що обвинувачений жодного разу не порушував покладенні на нього обов'язки, з'являється на кожне судове засідання, а ризики, про які зазначає прокурор в клопотанні є надуманими і не обґрунтованими. Вказувала, що обвинувачений бажає працювати, щоб забезпечувати свою сім'ю.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.ч.1-2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання щодо зміни, скасування або обрання запобіжного заходу вирішує головуючий суддя, що узгоджується з вимогами ст.ст. 331 та 383 КПК України.
При розгляді даного клопотання головуючим суддею взято до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які за ступенем тяжкості належать до категорії особливо тяжких, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Також встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має інвалідність ІІ групи, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Однак, суд враховує, що ОСОБА_3 на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які, серед іншого, спричинили невідворотні наслідки у виді смерті людини, а тому зазначені обставини безумовно свідчать про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого, та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості в суді, а також вчиняти інші дії з метою затягування судового розгляду.
Вищенаведені обставини, на думку суду, свідчать про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на нього певних обов'язків, оскільки запобігти вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, неможливо.
Суд в котре оцінює критично заперечення захисника щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з метою надання можливості обвинуваченому працювати для утримання сім'ї. Як вже було встановлено судом, обвинувачений проживає разом з дружиною, яка працевлаштована. Крім того, як повідомляв обвинувачений в ході розгляду справи, він отримує соціальну допомогу у зв'язку інвалідністю.
Також суд звертає увагу, що відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а отже запобіжний захід сам по собі також має превентивну мету.
Покликання обвинуваченого та його захисника, що ОСОБА_3 жодного разу не допустив порушення обов'язків, які на нього були покладенні при обранні запобіжного заходу, свідчить про його доцільність та є таким, що запобігає ризикам, визначених ст. 177 КПК України.
Суд, все ж вважає, що ризики зазначені прокурором продовжують існувати і застосувати більш м'який запобіжний захід немає підстав. Покликання захисника на формальний підхід до продовження строку дії запобіжного заходу суд вважає безпідставним та такими, що спростовується вище викладеними доводами суду.
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на обмеження свободи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 181, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 27 травня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
заборонити цілодобово залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
-прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;
-здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 передати для виконання органу внутрішніх справ за його місцем фактичного проживання - АДРЕСА_1 .
Згідно ч.4 ст.181 КПК України, орган внутрішніх справ зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано, змінено чи продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Головуючий ОСОБА_1