27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 296/8495/21
провадження № 51 -3133 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргузасудженої ОСОБА_4 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року щодо неї,
встановив:
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2023 року, залишеним без зміни ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та засудженій було вказано на недоліки поданої нею касаційної скарги та встановлено п'ятнадцятиденний строк для їх усунення з дня отримання копії ухвали.
Засуджена у касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду 12 лютого 2025 року, ставила вимогу про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. В ухвалі Верховного Суду від 17 лютого 2025 року про залишення цієї касаційної скарги без руху було вказано, окрім іншого, про те, що вимога засудженої про поновлення строку на касаційне оскарження повинна бути обґрунтована наявністю обставин, які слугували б підставою для поновлення такого строку.
У касаційній скарзі, яка надійшла на усунення недоліків до касаційного суду 25 березня 2025 року, засуджена ОСОБА_4 не наводить будь-яких обґрунтувань щодо обставин, які завадили їй подати касаційну скаргу вчасно.
Згідно з вимогами ст. 426 ч. 2 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання трьохмісячного строку на касаційне оскарження судових рішень з дня її проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, передбачене ст. 426 ч. 2 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі касаційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать
від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
З наявної в матеріалах провадження копії розписки ОСОБА_4 вбачається, що вона ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року отримала 15 серпня 2023 року, тобто більше ніж півтора роки тому і останнім днем оскарження цього судового рішення було 15 листопада 2023 року.
Поважних причин, які б перешкоджали засудженій ОСОБА_4 оскаржити вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року щодо неї
у передбачений законом трьохмісячний строк в касаційній скарзі не наведено і відповідних доказів не зазначено.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини,
які не залежали від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом або судом строку.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не знаходить підстав
для поновлення засудженій ОСОБА_4 строку на касаційне оскарження судових рішень щодо неї.
Відповідно до ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 427, 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити засудженій ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2023 року та ухвали Житомирського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року.
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на зазначені судові рішення повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3