27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 308/2660/25
провадження № 51 -1152 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанови дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 15 лютого 2025 року та 17 лютого 2025 року, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 41025070000000022 від 14 лютого 2025 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2025 року відмовлено
у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді, оскільки вказане судове рішення відповідно до ст. 399 ч. 4
КПК України не підлягає апеляційному оскарженню.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду
в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
В порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі, вказує, що норми КПК України, які регламентують процесуальні права потерпілих не відповідають законам Конституції України, проте не наводить доводи на обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду у відповідності до положень ст. 438 ч. 1 КПК України та з урахуванням вимог ст. 412 цього Кодексу.
Також у поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 не зазначає, які конкретно порушення норм кримінального процесуального закону, на його думку, було допущено цим судом при прийнятті рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, ОСОБА_4 , окрім вимоги про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, просить Верховний Суд передати матеріали провадження за скаргою на розгляд палати, об'єднаної палати та Великої Палати Верховного Суду, проте не врахував вимог статей 434-1, 434-2 КПК України щодо підстав та порядку звернення з такими вимогами до Верховного Суду.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху.
Встановити ОСОБА_4 семиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3