Іменем України
25 березня 2025 року
м. Харків
справа № 646/9277/24
провадження № 22-ц/818/1280/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Мальований Ю.М.
за участю секретаря: Сізонової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, про визнання права власності на квартиру,-
представника ОСОБА_1 адвоката Чернікової Софії Олегівни на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року, постановлене суддею Бібік О.В.
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року закрито провадження у справі. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд його справи віднесено до Харківського окружного адміністративного суду. Зобов'язано Головне управління Державної Казначейської служби України в Харківській області (вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166) повернути ОСОБА_1 , з державного бюджету судовий збір в розмірі 5797 грн 46 коп., сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією № 36204 від 12.07.2024 в АТ "Райффайзен Банк"
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Чернікова С.О. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спірним у цій справі є не питання визнання право власності позивача ОСОБА_1 на квартиру квартиру АДРЕСА_1 , яке виникло до 01.01.2013 та не оспорюється відповідачем, а офіційне підтвердження цього права у спосіб підтвердження державної реєстрації, а тому ця справа не може бути розглянути в порядку цивільного судочинства.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07.11.2002.
Зі змісту позовної заяви убачається, що зазначена квартира була пошкоджена внаслідок військової агресії РФ. З метою здійснення підготовчих дій для отримання компенсації за житло 28.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області із заявою про реєстрацію речових прав на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
До заяви він додав оригінали документів, які титульно засвідчують його право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Щербак Ю.В. рішенням № 68701875 від 02.08.2023 відмовила у проведенні реєстрації.
На обґрунтування відмови державний реєстратор послався на неможливість вчинити реєстраційні дії у зв'язку із знищенням внаслідок збройної агресії РФ будівлі та бази даних, архівних справ, комп'ютерної техніки КП «Куп'янське бюро технічної інвентаризації», яке було зберігачем інвентаризаційних справ.
Позивач вважає, що його право власності на квартиру АДРЕСА_1 не визнається відповідачем Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області.
Просив суд захистити його право у спосіб визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично у позивача виник спір з державним реєстратором, оскільки саме ним було відмовлено позивачу у здійсненні реєстраційних дій.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб та юридичних осіб у спосіб, визначений законами України, але в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з'ясувати:
?чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;
?чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача;
?чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.
ОСОБА_1 обрав передбачений законом спосіб захисту порушеного, на його думку, права. Він вважає, що саме Куп'янська міська військова адміністрації Куп'янського району Харківської області не визнає його право власності. У зв'язку з чим він може бути позбавлений можливості отримати компенсацію за пошкодження внаслідок військової агресії РФ житла.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту передбачений законом, є ефективним та не суперечить закону, то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом. У зв'язку з чим він може бути позбавлений можливості отримати компенсацію за пошкоджене внаслідок військової агресії РФ житла.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, передчасно дійшов висновку про те, що позивач фактично оскаржує дії (бездіяльність) державного реєстратора.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За вимогами п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вищезазначених обставин, оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 386, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвоката Чернікової Софії Олегівни задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
Ю.М.Мальований
Повний тест постанови складено 27.03.2025 року.