Справа № 175/1669/25
Провадження № 1-кс/175/472/25
"27" березня 2025 р. смт. Слобожанське
Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, оператора-фотограмметриста відділення збору та обробки інформації взводу розвідки та корегування 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем управління військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
До слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання вказано, що в провадженні СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052390000161 від 07.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. 07.02.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності. 08.02.2025 року ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 діб, тобто до 07 квітня 2025 року включно. Постановою керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 23.03.2025 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 07.05.2025 року. Таким чином, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою спливає 07.04.2025 року, однак завершити досудове слідство до вказаного строку неможливо з причин складності вказаного кримінального провадження, оскільки злочин, у якому підозрюються ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, під час досудового розслідування потрібно провести значну кількість тривалих слідчих (розшукових) дій, дослідити обставини, що входять у предмет доказування. В той же час залишаються наявними ризики, передбачені пунктом 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний та захисник не заперечували проти клопотання.
Заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052390000161 від 07.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
07.02.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
08.02.2025 року ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 діб, тобто до 07 квітня 2025 року включно.
Постановою керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 23.03.2025 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 07.05.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК, розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також згідно ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 199 КПК, слідчий суддя відмовляє у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою .
У відповідності до ч. 3 ст. 197 КПК під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
При цьому згідно ч. 1 ст. 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів .
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом допита свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вилученими речовими доказами та іншими матеріалами в їх сукупності.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що встановлені ухвалою слідчого судді від 08.02.2025 року ризики, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та можливість здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не втратили свою актуальність та продовжують існувати.
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема необхідність: встановити та допитати інших свідків, які можуть володіти інформацією про вчинене кримінальне правопорушення; отримати висновки судово медичної експертизи для встановлення ступеню тілесних ушкоджень спричинених потерпілому ОСОБА_15 та встановлення причини смерті останнього; отримати висновок судово медичної експертизи речових доказів; отримати висновок медико-криміналістичної експертизи; отримати висновок молекулярно-генетичної експертизи; виконати з підозрюваним та захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду; підготувати обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 151 400 грн 00 коп.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті.
У разі невиконання цих обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.
На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 184, 193-194, 196-199 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахтивідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.05.2025 року.
Одночасно обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;
- не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі відділу ВСП.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1