Справа №209/3049/24
Провадження №1-кп/209/104/25
27 березня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходитьсявище вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно його підзахисного з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід. На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що стороною обвинувачення не надано достатніх і об'єктивних доказів на підтвердження вини його підзахисного, жодним доказом не підтвердженна наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а необхідність тримання ОСОБА_5 під вартою обгрунтовується лише тяжкістю кваліфікації та санкцією статті. Крім того, стороною обвинувачення не спростовано докази та обставини можливості й доцільності застосування менш суворого запобіжного заходу, про які зазначала сторона захисту. Вищезазначене не було враховано судом при постановленні ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання захисника.
Розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , суд виходить з того, що розгляд справи по суті продовжується. На данній стадії та при вирішенні питання про міру запобіжного заходу вирішення питання щодо оцінки доказів та наявності чи спростування вини ОСОБА_5 є передчасним. Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне: обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за кримінальні правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених під час іспитового строку, що свідчить про його стійку протиправну поведінку та вказує на те, що ризик можливості вчинення ним інших кримінальних правопорушень не змінився та не відпав.
Стосовно ризику переховування, суд враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , тому, на думку суду, розуміючи невідворотність можливого покарання, останній може вдатися до відповідних дій.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, суд враховує ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, іншого запобіжного заходу, що може значно ускладнити органам правопорядку вжиття заходів реагування на таку поведінку обвинуваченого та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
На думку суду, на даний час також не змінилися та відпали ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідки по даному кримінальному провадженні у судовому засіданні ще не допитані, а особа одного зі свідків, який здійснював контрольну закупівлю - ОСОБА_6 , який був засекречений працівниками поліції, є відомою обвинуваченому особою, тож, залишившись на волі, він може незаконно впливати на вказану особу з метою спонукання його до зміни своїх показань чи відмови від надання свідчень у судовому провадженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1