ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.03.2025Справа № 910/16013/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» (01032, м. Київ, вул. Павла Скоропадського Гетьмана 59) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів 29/2 кв.71) про стягнення 76 860,00 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
26.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» про стягнення 76 860,00 грн та 27.12.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.11.2021 між ТОВ «НТВ-АЮНН» (надалі - Виконавець) та ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» (надалі - Замовник) було укладено договір про надання послуг №37-143-13-21-01940 (надалі - Договір).
Позивач вказує, що станом на 09.02.2022 ВП «Атоменергомаш» не отримав жодного видання, у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача лист від 07.02.2022 №563/02, в якому просив забезпечити виконання своїх зобов'язань в обсягах та у строки, передбачені договором.
Станом на 25.10.2024 вказаний лист був залишений без відповіді зі сторони відповідача.
На підставі чого, 28.10.2024 філія «ВП «Атоменергомаш» направила відповідачу листа від 25.10.2024 №5577/06 яким просила останнього повернути аванс в розмірі 76 860,00 грн.
З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь філії «ВП «Атоменергомаш» АТ «НАЕК «Енергоатом» грошові кошти в сумі 76 860,00 грн.
Ухвалою суду від 31.12.2024 залишено позовну заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 31.12.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу, а також зазначено про обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» зареєструвати свій електронний кабінет.
Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Частиною п'ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 06.01.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610220539965) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 06.01.2025, який направлявся на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів 29/2 кв.71) був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Слід зазначити, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.01.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
05.11.2021 року між Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №37-143-13-21-01940, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику у 2022 році послуги з підписки періодичних видань згідно з технічною специфікацією, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах та у строк, що передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору обсяги послуг, що доручаються до виконання Виконавцем, визначені в технічній специфікації (Додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.5 Договору строк надання послуг з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Загальна сума Договору складає 76860,00 грн. (п.2.1. Договору)
Згідно з п.2.2 Договору Замовник здійснює 100% передоплату від вартості журналів та періодичних видань, на поточний рахунок Виконавця, включаючи доставку, на підставі рахунку та технічної специфікації протягом 30 календарних днів після підписання даного Договору.
У п.2.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання своїх зобов'язань за Договором Виконавець зобов'язаний повернути суму отриманої передоплати у 10 денний строк з дати отримання письмової вимоги Замовника.
Положеннями п.3.2. - 3.3. Договору сторони передбачили, що право власності у Замовника на журнали та періодичні видання виникає з моменту їх приймання, факт якого засвідчується відміткою Замовника на відповідній видатковій накладній. Ризик випадкової загибелі або випадкового зіпсування товару несе власник. Виконавець зобов'язується надати послуги доставки журналів та періодичних видань замовнику кожного робочого дня, відповідно до терміну виходу кожного виду журнала та періодичного видання. Фактом отримання Замовником видань є підпис уповноваженої особи в маршрутному листі Виконавця. Маршрутний лист - документ Виконавця, в якому вказується дата, видання, їх номер та кількість, відповідальна особа Замовника на отримання журналів та періодичних видань та її підпис в отриманні видань.
Згідно з п.4.1. Договору факт надання Замовнику послуг Виконавець підтверджує Актом про надання послуг в 2-х екземплярах, завіреним печаткою і підписом посадової особи (уповноваженого представника).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021 року Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 76 860,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5249 від 03.12.2021 року.
28.10.2024 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №5577/06 від 25.10.2024 року з вимогою повернути суму попередньої оплати, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 28.10.2024 р. та накладної.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не було здійснено повернення суми попередньої оплати у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» перед Позивачем складає 76 860,00 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Внаслідок укладення Договору про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, на виконання умов Договору про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021 року Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 76860,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5249 від 03.12.2021 року.
Відповідно до п.1.5 Договору строк надання послуг з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Положеннями п.3.2. - 3.3. Договору сторони передбачили, що право власності у Замовника на журнали та періодичні видання виникає з моменту їх приймання, факт якого засвідчується відміткою Замовника на відповідній видатковій накладній. Ризик випадкової загибелі або випадкового зіпсування товару несе власник. Виконавець зобов'язується надати послуги доставки журналів та періодичних видань замовнику кожного робочого дня, відповідно до терміну виходу кожного виду журнала та періодичного видання. Фактом отримання Замовником видань є підпис уповноваженої особи в маршрутному листі Виконавця. Маршрутний лист - документ Виконавця, в якому вказується дата, видання, їх номер та кількість, відповідальна особа Замовника на отримання журналів та періодичних видань та її підпис в отриманні видань.
Згідно з п.4.1. Договору факт надання Замовнику послуг Виконавець підтверджує Актом про надання послуг в 2-х екземплярах, завіреним печаткою і підписом посадової особи (уповноваженого представника).
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту передачі Виконавцем Замовнику журналів та періодичних видань, підписання уповноваженою особою Замовника в маршрутному листі Виконавця, підписання Сторонами актів здачі-приймання наданих послуг на виконання умов Договору про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що всупереч умов Договору про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021 року Відповідачем не надано Замовнику у 2022 році послуги з підписки періодичних видань згідно з технічною специфікацією.
У п.2.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання своїх зобов'язань за Договором Виконавець зобов'язаний повернути суму отриманої передоплати у 10 денний строк з дати письмового повідомлення Замовника.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України)
28.10.2024 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №5577/06 від 25.10.2024 року з вимогою повернути суму попередньої оплати, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 28.10.2024 р. та накладної.
Враховуючи вищенаведені умови Договору про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021 року, обов'язок Відповідача по поверненню суми попередньої оплати у розмірі 76 860,00 грн. на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» перед Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» за Договором про надання послуг №37-143-13-21-01940 від 05.11.2021 року становить 76 860,00 грн.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» в розмірі 76 860,00 грн.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 76 860,00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (02154, місто Київ, вулиця Ентузіастів, будинок 29/2, квартира 71, Ідентифікаційний код юридичної особи 38308462) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» (01032, місто Київ, вулиця Павла Скоропадського Гетьмана, будинок 59, Ідентифікаційний код юридичної особи 26444970) заборгованість у розмірі 76 860 (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ