ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2025Справа № 910/19407/23
За заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ)
про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 у справі №910/19407/23,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Техенерго" (м. Львів)
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" (замінено Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ)
про стягнення 184 649,82 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників судового процесу:
Від ПрАТ "Техенерго": Шегинський Р.А.
Від АТ "НАЕК "Енергоатом" (заявника): Димова О.І.
Приватне акціонерне товариство "Техенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" про стягнення 184 649,82 грн, з яких: 125 365,42 грн заборгованості за договором на надання послуг № 21.20.027 від 27.07.2021, 48 892,51 грн пені, 6 373,33 грн інфляційних втрат та 4 018,56 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 у справі №910/19407/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Техенерго" 125 365 грн 42 коп. заборгованості, 48 892 грн 51 коп. пені, 6 373 грн 33 коп. інфляційних втрат, 4 018 грн 56 коп. 3% річних, 2 215 грн 80 коп. судового збору та 10 000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного господарського апеляційного суду від 30.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" в особі філії "ВП Запорізька АЕС" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 у справі №910/19407/23 - без змін.
13.08.2024 на виконання означеного рішення судом видано відповідний наказ.
06.02.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Техенерго" про заміну відповідача у справі та боржника у виконавчому провадженні правонаступником.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 заяву Приватного акціонерного товариства "Техенерго" задоволено, замінено відповідача у справі №910/1940723 та боржника в наказі Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 №19407/23, виданому на виконання рішення від 19.04.2024 у справі №910/19407/23 - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником - Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
10.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 у справі №910/19407/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2025.
У судовому засіданні 18.03.2025 представник АТ "НАЕК "Енергоатом" підтримав доводи заяви та просив відстрочити виконання рішення. Представник ПрАТ "Техенерго" проти задоволення означеної заяви заперечив.
Розглянувши матеріали заяви, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання..
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник вказує на складну ситуацію в енергетиці та скрутний фінансовий стан.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача, по суті, зводяться до відсутності відповідного фінансування.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
За таких обставин, факт відсутності фінансування, у будь-якому випадку, не може бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Крім того заявником не надано жодних доказів того, що у строк до 19.04.2025 він отримає можливість реально виконати рішення суду.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Отже, заявником не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про відстрочення виконання рішення в даній справі.
Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 у справі №910/19407/23.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 у справі №910/19407/23 відмовити.
Ухвала набрала законної сили 18.03.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 26.03.2025.
Суддя Т.М. Ващенко