Справа № 162/701/23
Провадження № 1-кп/162/19/2025
26 березня 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.06.2023 року за №12023030530000466 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
Вироком Любешівського районного суду Волинської області від 26 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
У процесі судового розгляду вказаного кримінального провадження потерпілий ОСОБА_3 , будучи в установленому законом порядку попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України про завідомо неправдиві показання, давав показання, які є суперечливими і повністю не узгоджувалися з показаннями, які надані ним, та матеріалами, які були здобуті під час досудового розслідування.
Так, в процесі досудового слідства, ОСОБА_3 , будучи допитаним та бравши участь у слідчих діях як потерпілий, неодноразово, зі значним розривом у часі послідовно повідомляв, що особою, яка спричинила йому тілесні ушкодження, є саме засуджений ОСОБА_2 .
Однак, допитаний в процесі судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 , заперечив нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ствердивши, що тілесні ушкодження міг отримати при падінні.
Наведені вище покази свідчать про їх неузгодженість та суперечливість, оскільки вони повністю спростовуються тим обсягом доказів, які були зібрані під час досудового слідства та дослідженні під час судового розгляду кримінального провадження, у тому числі, з висновком експерта щодо характеру, локалізації та механізму заподіяння тілесних ушкоджень. Потерпілий послідовно, будучи допитаний не один раз, дав показання, якими в деталях виклав обставини вчинення злочину і заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Крім того, експерт ОСОБА_4 , який був допитаний під час судового розгляду, вказав, що окрім медичної документації потерпілого, оглядав його безпосередньо, під час чого останній йому беззаперечно вказував про напад ОСОБА_2 та нанесення ним ударів, які й призвели до втрати життєво необхідного органу. При цьому, потерпілий ОСОБА_3 повідомляв такі деталі вчинення злочину, які могли бути відомі виключно безпосередньому очевидцю.
Більше того, потерпілий ОСОБА_3 ще до отримання висновку експерта давав послідовні показання, які повністю узгоджувалися між собою щодо механізму та характеру утворення таких ушкоджень, способу їх нанесення, що на той час не могли знати працівники правоохоронних органів і що виключає написання їх під тиском органів внутрішніх справ.
Змінені показання ОСОБА_3 спростовуються висновком експерта щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень, оскільки в змінених показаннях потерпілий вказав, що тілесні ушкодження отримав в результаті падіння, в той час, як стверджується показаннями експерта та висновком експертизи, спричинення такого виду тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_3 , характеризується нанесенням ударів, що повністю узгоджується з первинними показаннями потерпілого.
Разом з тим, 18.04.2024 року потерпілий під час додаткового його допиту, вказав, що попередні його показання під час допиту його судовому засіданні від 26.03.2024 року як потерпілого є неправдивими та засвідчив дійсність обставин, про які повідомляв на досудовому слідстві. При цьому, зупинився на деталях, які спонукали його до таких дій, повідомивши, що між ним та обвинуваченим виникла домовленість про зміну показань у суді.
По справі не встановлено жодного доказу щодо застосування відносно потерпілого ОСОБА_3 заборонених законодавством методів слідства, не здобуто таких і в процесі судового розгляду. У матеріалах справи відсутні дані щодо звернення ОСОБА_3 у процесі проведення досудового слідства із заявами та скаргами до відповідних органів, які здійснюють нагляд за досудовим слідством, чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції.
Таким чином, підстави вважати, що викриваючі засудженого показання потерпілий ОСОБА_3 давав під примусом зі сторони органів дізнання та досудового слідства, у суду відсутні.
А тому суд приходить до переконання, що показання потерпілого ОСОБА_3 , які він давав у процесі досудового слідства, та в яких викривав ОСОБА_2 у вчиненні злочину, були отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.
Разом з тим, суд вважає, що причиною ухилення від надання прямих відповідей, зміни показань в процесі судового розгляду потерпілим ОСОБА_3 щодо фактичних обставин, є досягнення порозуміння та домовленостей із засудженим ОСОБА_2 , про що пізніше відкрито повідомив потерпілий, а засуджений та сторона захисту заперечували вказану обставину з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначене підтверджується, у тому числі, і розпискою, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 відшкодував ОСОБА_3 кошти в розмірі 150 тисяч, які зі слів обвинуваченого він сплачував, оскільки його залякали родичі потерпілого, а не за те, що заподіяв шкоду його здоров'ю.
Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_3 дав суду завідомо неправдиві показання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 з метою намагання допомогти уникнути кримінальної відповідальності обвинуваченим за вчинення кримінального правопорушення, тим самим намагаючись ввести суд в оману та перешкодити встановленню істини по справі.
На підставі вищевикладених обставин, суд вбачає в діях потерпілого ОСОБА_3 ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 369, 372 КПК України, суд
Повідомити Камінь-Каширську окружну прокуратуру про наявність у діях ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, для здійснення перевірки згідно із нормами КПК України та вирішення питання про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Про вжиті заходи на виконання ухвали та їх результати повідомити суд.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_5