Справа № 157/242/24
Провадження №2/157/42/25
(заочне)
03 березня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачів - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися у суд з позовом, подавши позовну заяву, яка підписана їх представником - адвокатом Деркачем В.К., повноваження якого підтверджуються відповідно ордером про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року за № 1084566 та ордером про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року за № 1084558, до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4 , у якому просять стягнути у користь ОСОБА_3 з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування (регламентну виплату) у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі, визначеному за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 9107190, та з ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 215 806 гривень, тобто різницю між ринковою вартістю цього транспортного засобу та регламентною виплатою, гарантованою до виплати страховиком; стягнути у користь ОСОБА_1 з ОСОБА_4 100 000 гривень відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також стягнути із відповідачів понесені позивачами судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В обґрунтування вимог представник позивачів ОСОБА_2 зазначає, що 8 серпня 2021 року, близько 19 год 45 хв відповідач ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Audi А4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , автодорогою, в межах населеного пункту, по вул. Ветеранів у с. Раків - Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, при проїзді через перехрестя доріг, тобто у недозволеному місці, виконував обгін легкового автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався попереду нього у попутному напрямку, не подав жодного сигналу про такий намір водію цього транспортного засобу - позивачці ОСОБА_1 , яка саме здійснювала поворот ліворуч, чим допустив зіткнення автомобілів. У результаті цього ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, транспортний засіб яким вона керувала, належний позивачу ОСОБА_3 , був пошкоджений (фактично знищений). За цим фактом СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області було проведено досудове слідство у рамках кримінального провадження, відомості про яке 9 серпня 2021 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030530000268, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Під час досудового слідства були проведені, зокрема, судові медична та транспортна товарознавча експертизи. За висновком судово-медичної експертизи від 20 вересня 2021 року № 95 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки без зміщення відламків (середньої тяжкості тілесне ушкодження, що потягло тривалий розлад здоров'я понад 21 день), підшкірну гематому правої ступні (легкого ступеню тяжкості тілесне ушкодження). Відповідно, у цьому кримінальному провадженні вона набула процесуального статусу потерпілої. Крім шкоди фізичному здоров'ю, потерпілій ОСОБА_1 була заподіяна і моральна шкода. Вона виявилася у формі моральних страждань. На момент автопригоди у салоні автомобіля знаходилася одна з двох її малолітніх дочок - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). ОСОБА_1 ледве прийшовши до тями, будучи у невіданні того, а чи залишилася живою її дитина, пережила надважкі миттєвості. ОСОБА_6 , як виявилося, лише дивом не постраждала у цій автотрощі і була виявлена між передніх сидінь понівеченого автомобіля. Однак, до самого моменту усвідомлення, що лихо таки минуло і з дитиною усе гаразд, її материнське серце заповнювали тривожність і неспокій у найвищих концентраціях. Через травмування матері інша дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), котрій на той момент не виповнилося ще і двох місяців, на тривалий час залишилася без належного догляду і уваги. Так, грудне вигодовування дитини можливе було лише через подолання болю (жінка при дорожньо-транспортній пригоді отримала забої грудної клітки). Позивачці невимовно тяжко було усвідомлювати, що враз її діти могли втратити матір. Моральні страждання виявилися також і у відчуттях фізичного болю від отриманих перелому, гематоми, що упродовж тривалого часу не припинявся та нагадував про себе, і у перенесеному стресі, і у психологічному дискомфорті. На цілі місяці звичне усталене життя ОСОБА_1 змінилося від необхідності проходження лікування, вживання медикаментів, відвідання лікарів, у неможливості без сторонньої допомоги самостійно пересуватися. Це ціла психічна травма, яка позначиться на усьому житті ОСОБА_1 , на її психологічному стані, як такому. Вона поєдналася до когорти потерпілих, що вижили у автопригодах і тепер, не зі своєї волі, змушені зі страхом та болем щоразу подумки повертатися в день злощасної події і цього вже не змінити. ОСОБА_4 не виявляв належного співчуття та участі, хоча знав, як тодішній односельчанин, яких страждань завдав легковажним нехтуванням правилами безпеки дорожнього руху. Це ускладнювало страждання потерпілої. Розмір моральної (немайнової) шкоди для стягнення з ОСОБА_4 вона оцінює у 100 000 грн, що цілком відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості. Згідно з висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи від 12 листопада 2021 року № СЕ-19/103-21/8797-АВ, вартість матеріального збитку складає (станом на 8 серпня 2021 року) 215 806 грн. Це ринкова, згідно з даними періодичного видання Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз - «Бюлетеня автотоварознавця» (випуск № 120), вартість транспортного засобу, оскільки така є меншою, аніж вартість його відновлювального ремонту, який, за таких обставин, економічно-недоцільний. Згідно з вироком Камінь-Каширського районного суду від 12 жовтня 2023 року (справа № 157/1442/21), який не оскаржувався та набрав законної сили, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з призначенням останньому покарання у виді штрафу у розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Після завершення судового розгляду справи та набуття вироком суду законної сили, ОСОБА_4 відмовився проводити відшкодування. Він зазначив, що свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю третіх осіб під час експлуатації транспортного засобу (автомобіля марки «Audi А4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) застрахував у приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі - ПрAT «УПСК»). У зв'язку із цим, 12 грудня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «УПСК» про виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль. Листом від 11 січня 2024 року йому було відмовлено у виплаті з посиланням на те, що він до страховика не звернувся у річний (від 8 серпня 2021 року) строк. Окрім цього, автомобіль, яким ОСОБА_4 керував у момент автопригоди, знаходився у його приватній власності, а тому, згідно з нормами чинного законодавства, є суб'єктом відповідальності за завдання шкоди автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки.
Ухвалою судді від 16 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду прийнято відмову позивача ОСОБА_3 від позову у частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» щодо стягнення страхового відшкодування (регламентної виплати) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу та провадження у справі у цій частині позовних вимог закрито.
Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року у справі призначено судову автомобільну товарознавчу експертизу, на час проведення експертизи провадження у цивільній справі зупинено.
Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року провадження у цивільній справі поновлено.
13 січня 2025 року представник позивачів ОСОБА_2 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог у частині стягнення майнової шкоди, а саме просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування майнової шкоди за пошкоджений легковий автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, 16 672 гривні. В обгрунтування заяви зазначає, що 21 серпня 2024 року для визначення реальної залишкової вартості, тобто вартості транспортного засобу у пошкодженому стані (придатних залишків автомобіля) до суду ним було подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Судовий експерт Волинського НДЕКЦ МВС України Лук'янчук О.С., котрий свого часу оглядав пошкоджений транспортний засіб, повідомив про неможливість проведення такої експертизи. Таким чином, на сьогодні у позивача ОСОБА_3 єдиним підтвердженням реальної залишкової вартості пошкодженого у ДТП автомобіля є копія його ж розписки, написаної власноруч, яку він 20 березня 2024 року передав громадянину ОСОБА_8 як покупцю транспортного засобу у пошкодженому стані. Зі змісту розписки вбачається, що такий було реалізовано за 70 434 грн. З огляду на такі обставини, позивач фактично зобов'язаний зменшити суму своїх позовних вимог (80 106 грн) до 16 672 грн.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги підтримала з викладених у позовній заяві підстав та пояснила, що внаслідок ДТП їй заподіяна моральна шкода, яку вона у розмірі 100 000 гривень просить стягнути з відповідача як винуватця ДТП. Через отримання внаслідок ДТП травм вона не могла доглядати за своїми двома малолітніми дітьми, а її дитина, яка на момент ДТП перебувала у салоні автомобіля, довгий час після пригоди ще плакала, здригалася. Вона втратила грудне молоко, змушена була годувати дитину сумішшю. У автомобілі була дитяча коляска, внаслідок ДТП її пошкоджено, однак ОСОБА_4 її вартість не відшкодував, хоча вона його про це просила.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивачів ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених у позовній заяві підстав і просив їх задовольнити, а також пояснив, що відповідач ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні ДТП. Внаслідок пригоди ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди, оскільки пошкоджено належний останньому транспортний засіб. В обгрунтування розміру матеріальної шкоди надано відповідний висновок. Частково шкоду відшкодовано страховою компанією, розмір матеріальної шкоди, яку належить стягнути з відповідача, становить 16 672 грн. Позивачці ОСОБА_1 , яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження і лікувалася, завдано моральної шкоди. Відповідач не проявляв жодної участі аби зменшити страждання потерпілої ОСОБА_1 , яких вона зазнала внаслідок ДТП, відповідач навіть не відшкодував вартість дитячого візочка, хоча й обіцяв це зробити під час розгляду щодо нього судом кримінального провадження. ОСОБА_4 лише частково оплатив потерплій вартість лікування, особисто не контактуючи при цьому з останньою, що свідчить про байдужість до подій, що розглядаються. Відповідач має можливість відшкодувати позивачці ОСОБА_1 спричинену ним моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень в зазначена сума відповідає обсягу тих страждань, який зазнала потерпіла у зв'язку з отриманням внаслідок ДТП тілесних ушкоджень та лікуванням, а відповідач при цьому здоров'ям потерпілої після автопригоди, винуватцем якої він є, навіть не цікавився.
Відповідач ОСОБА_4 викликався до суду, у тому числі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Причину неявки в судове засідання ОСОБА_4 не повідомив і відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин та з огляду на те, що позивачка та представник позивачів не заперечили проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 03 березня 2025 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, яка занесена секретарем судового засідання до журналу судового засідання № 4138149 від 03 березня 2025 року, постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України (далі - ЦК) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 8 серпня 2021 року близько 19 години 45 хвилин на автодорозі Т0308 на перехресті на перехресті вулиць Ветеранів та Леоніда Каденюка у с. Раків Ліс Камінь-Каширського району ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Audi А4», номерний знак НОМЕР_2 , проявив безпечність та неуважність, не простежив за дорожньою обстановкою та не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, виконуючи маневр обгону попутного транспортного засобу, у забороненому для цього місці, тобто проїжджаючи через перехрестя доріг, не переконався в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся передньою правою частиною керованого ним автомобіля з лівою бічною частиною автомобіля марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася в попутному напрямку попереду та виконувала маневр повороту ліворуч на вул. Леоніда Каденюка у с. Раків Ліс, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.
Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області у справі № 157/1442/21 від 12 жовтня 2023 року, який набрав законної сили 14 листопада 2023 року, у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди винуватим визнано відповідача ОСОБА_4 , який порушив пункти 2.3 «б», 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 «б», 14.2 «б», 14.6 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля марки «Audi А4», ОСОБА_4 , і саме його неправомірні дії знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із матеріальною шкодою, завданою позивачу ОСОБА_3 пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля «Volkswagen Passat».
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/9107190, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами власника автомобіля марки «Audi А4», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_4 , була застрахована у ПрАТ «УПСК», строк дії полісу з 21.01.2021 до 20.01.2022 включно, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 гривень, розмір франшизи - 1 300 гривень.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування страховою компанією у розмірі 128 700 гривень (130 000 гривень (страхова сума) - 1 300 гривень (розмір франшизи).
Згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 12 листопада 2021 року № СЕ-19/103-21/8797-АВ, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 08 серпня 2021 року, складає 215 806 гривень.
З копії розписки від 20 березня 2024 року вбачається, що позивачем ОСОБА_3 було отримано від ОСОБА_9 грошові кошті у сумі 70 434 гривні за продаж автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у пошкодженому стані.
З урахуванням зазначеного, позивачу ОСОБА_3 підлягає відшкодуванню в рахунок завданої внаслідок ДТП майнової шкоди 16 672 гривні (215 806 (вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля внаслідок ДТП) - 128 700 гривень (сплачений ПрАТ «УПСК» розмір страхового відшкодування) - 70 434 гривні (вартість, за яку було продано автомобіль у пошкодженому вигляді).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Вина відповідача ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, повністю підтверджується вищезазначеним вироком суду.
З висновку судово-медичної експертизи № 95 від 20 вересня 2021 року вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки без зміщення відламків; підшкірна гематома правої ступні. Дані тілесні ушкодження, згідно із записами представленої медичної документації, утворились в результаті травмуючої дії тупих предметів з обмеженою слідоутворюючою поверхнею, не виключається, що в термін, вказаний у фабулі постанови про призначення судово-медичної експертизи, не виключається, що у результаті такого виду дорожньо-транспортного травматизму, як травма в салоні автомобіля. За ступенем тяжкості закритий перелом верхньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки без зміщення відламків за ознакою тривалості розладу здоров'я (більше 21 дня) належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.); підшкірна гематома правої ступні, також виявлена у ОСОБА_1 , відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5. вказаних вище Правил. У зв'язку з відсутністю у записах представленої медичної документації будь-яких об'єктивних підтверджуючих відомостей, діагноз: забій грудної клітки, встановлений потерпілій лікарем-травматологом КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ», під час оцінки за ступенем тяжкості тілесних до уваги не береться (див. примітка до п. 4.6. вказаних Правил).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Зазначений правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21 (провадження № 61-3943св22).
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати. Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Отже, розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц зазначається, що по своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача ОСОБА_4 , позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості і легкі тілесні ушкодження, тобто було завдано шкоди її здоров'ю, у зв'язку з чим вона перенесла фізичний біль, а також душевні страждання і переживання, які у тому числі були пов'язані ще й тим, що на момент ДТП пригоди у салоні її автомобіля знаходилася її чотирьохрічна дитина, про стан якої вона певний час знаходилася у невіддані, адже сама була травмована, були порушені її нормальні життєві зв'язки, звичний спосіб її життя, дворічна її дитина залишилася без належного догляду і уваги, грудне вигодовування цієї дитини було можливим лише внаслідок подолання фізичного болю потерпілою, оскільки остання під час ДТП отримала забій грудної клітки, і, крім того, усталене життя потерпілої змінилося через необхідність проходження лікування, вживання медикаментів, відвідування лікарів, неможливість без сторонньої допомоги пересуватися, було порушено психологічне благополуччя потерпілої, а тому суд приходить до висновку, що вона має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Цивільний позов про стягнення моральної шкоди у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілою ОСОБА_1 заявлений не був.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обсяг та характер болю та страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), істотність пов'язаних з цим вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та добросовісності, вважає, що оцінений нею розмір моральної шкоди, яку вона просить стягнути саме з відповідача ОСОБА_4 , у 100 000 гривень, з урахуванням встановлених судом обставин, глибини і тривалості моральних страждань позивачки, є обґрунтованим, та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 12, 77-81, 83, 89, 95, 263-265, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) 16672 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) 100000 (сто тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Дата складення повного рішення - 07 березня 2025 року.
Головуючий: О.В. Антонюк