Справа № 766/16593/17
н/п 2/766/90/25
26 березня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
позивача: ОСОБА_1 ,
третьої особи: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищезазначена цивільна справа.
В позовній заяві позивач просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудимою О.Б. 29.05.2012 року, реєстровий номер 1-830.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складений спадкодавцем заповіт не відповідає вимогам ст.1233, 1247, 1248 ЦК України. Волевиявлення її на таке розпорядження майном не відповідало її внутрішній волі та не було вільним. Крім того вважав, що він складений з порушенням вимог законодавства щодо його форми та посвідчення. Зазначив, що заповідач ОСОБА_6 згідно записів у медичній картці мала захворювання органів зору, через які вона фактично не бачила на одне око та мала слабкий зір на друге око до посвідчення заповіту та станом на 29.05.2012 року (день посвідчення заповіту). Також в позові зазначено про порушення державним нотаріусом при посвідченні вищевказаного заповіту вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та положень Закону України «Про нотаріат».
Позивач надав до суду клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи у зазначеній цивільній справі. Клопотання обґрунтував тим, що спадкодавець ОСОБА_6 до моменту смерті тривалий час хворіла на загальні захворювання, зокрема мала захворювання органів зору, фактично не бачила на одне око та мала слабкий зір на друге око. У медичній картці ОСОБА_6 у період з 17.09.2009 року по 29.05.2012 року лікарями, які проводили її медичний огляд, встановленні діагнози захворювання органів її зору. Для вирішення питання про наявність вад зору у ОСОБА_6 , встановленого лікарями після її обстеження та підтвердження встановленого діагнозу щодо порушення зору у ОСОБА_6 , потрібні спеціальні знання в області медицини та проведення комісійної судово-медичної експертизи. Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань в медичній галузі, оскільки заповіт, який наданий відповідачем має ряд розбіжностей від загальноприйнятих правил складання заповіту державними нотаріусами з людьми, які мають вади зору, відповідно до чинного законодавства України. Дані обставини, які будуть встановлені за допомогою судової експертизи, прямо впливають на права та інтереси позивача. У зв'язку з викладеним, позивач просить призначити по зазначеній справі комісійну судово-медичну експертизу, яку доручити Одеському обласному бюро судово-медичних експертиз. На вирішення експертів поставити наступні питання: чи мала спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичні вади, а саме вади зору у період з 01.05.2009 року по 30.05.2021 року? Якщо мала, то які саме?
Позивач в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи підтримав, просив його задовольнити. Інші питання на вирішення експертів вважав недоцільними ставити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов не визнала. Зазначила, що підтримує позицію за справою ОСОБА_7 , яка була її законним представником до досягнення нею повноліття. Відповідно до відзиву законного представника відповідача ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні позову, зазначила, що посвідчення заповіту ОСОБА_6 на користь онуки ОСОБА_3 відповідало волі заповідача, яка хоча і мала вади зору, проте постійно носила окуляри, багато читала, займалася продажом газет та журналів.
Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки заповіт його матір'ю відповідав її волі. Зазначив, що заповідач мала слабкий зір, проте постійно носила окуляри, читала, займалася продажем газет та журналів, мала каліграфічний почерк. Заперечував проти призначення експертизи, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки призначення даної експертизи призводить до затягування розгляду справи по суті. У разі призначення експертизи, не заперечував поставити на вирішення експертів питання: Враховуючи стан зору ОСОБА_6 чи могла вона під час складання заповіту самостійно бачити текст заповіту, який вона підписала 29.05.2012 року, прочитати текст заповіту від 29.05.2012 року як з допомогою окулярів так і без них?
Треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи Першої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Третя особа ОСОБА_4 відповідно до його письмових пояснень, вважав позов таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що його дружина ОСОБА_6 мала бажання за життя заповісти усе майно онуці - ОСОБА_3 та склала про це заповіт у державній нотаріальній конторі. За життя (до смерті) ОСОБА_6 сама могла написати будь-який обґрунтований документ, попрацювала вчителем молодших класів у школі 25 років, на час складання заповіту бачила на два ока, постійно носила окуляри, багато читала і займалася продажом газет та журналів до останнього дня життя. На час складання заповіту дружина почувала себе доволі добре і заповіт відповідав її волі.
Третя особа ОСОБА_5 відповідно до його письмових пояснень вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Волевиявлення його матері ОСОБА_6 скласти заповіт щодо розпорядження своїм майном на користь онуки ОСОБА_3 відповідало її волі.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до заповіту (а.с. 9 том 1) ОСОБА_6 29.05.2012 року склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповіла усе належне їй майно ОСОБА_3 . Цей заповіт виготовлено за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Також він має рукописний текст від імені ОСОБА_6 «Заповіт з моїх слів записано вірно, прочитано вголос і підписано власноручно. Підпис ОСОБА_6 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, про що був складений відповідний актовий запис.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадкова справа, з заявою від 11.04.2017 року про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_7 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 , на користь якої спадкодавцем було залишено заповіт.
ОСОБА_4 як чоловік спадкодавця подав 11.04.2017 року заяву про обізнаність про заповіт та відмову від права на обов'язкову частку спадкового майна.
ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_6 та просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом. Листом Першої Херсонської державної нотаріальної контори від 28.09.2017 року йому повідомлено, що оскільки спадкодавцем ОСОБА_6 було складено заповіт на ім'я ОСОБА_3 , то нотаріус не вправі вчинити таку нотаріальну дію, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 станом на 29.05.2012 року мала захворювання, а саме часткове або повне помутніння кришталика ока, розташованого усередині очного яблука між райдужкою і склоподібним тілом катаракту.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, і висновками експертів.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні позивачем надано клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, суд зокрема, вирішує питання щодо призначення у справі експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності..
Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, характер і ступінь ушкодження здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8, судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи по встановленню законних та обґрунтованих рішень.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет позову та те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи неможливо, та з метою усунення суперечностей та неповноти розгляду справи судом, суд вважає, що у справі має бути призначена посмертна судово-медична експертиза, на вирішення якої з врахуванням предмету позову, обставин, що підлягають з'ясуванню, поставити наступні питання:
1. Чи мала померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичні вади, а саме зору на момент складання заповіту 29.05.2012 року?
2. Якщо ОСОБА_6 станом на 29.05.2012 року мала вади зору, то які саме?
3. Враховуючи стан зору померлої ОСОБА_6 , чи могла вона під час складання заповіту самостійно бачити текст заповіту, який вона підписала, прочитати текст заповіту від 29.05.2012 року як за допомогою окулярів так і без них?
Крім того, суд вважає за необхідність зупинити провадження у справі на час проведення експертизи на підставі ст. ст.252, 253 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 103-109, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, посмертну комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити Одеському обласному бюро судово-медичних експертиз (65082, м.Одеса, провулок Валіховський, буд.4).
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1. Чи мала померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичні вади, а саме зору на момент складання заповіту 29.05.2012 року?
2. Якщо ОСОБА_6 станом на 29.05.2012 року мала вади зору, то які саме?
3. Враховуючи стан зору померлої ОСОБА_6 , чи могла вона під час складання заповіту самостійно бачити текст заповіту, який вона підписала, прочитати текст заповіту від 29.05.2012 року як за допомогою окулярів так і без них?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від дачі висновку.
Експертиза має бути проведена протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.
В розпорядження експертам надати матеріали цивільної справи 766/16593/17 у 3-х томах та амбулаторну картку ОСОБА_6 .
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: С.І. Майдан