Справа № 604/1344/24
Провадження № 2-а/604/1/25
06 лютого 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участі секретаря судового засідання Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В жовтні 2024 року представниця позивача ОСОБА_1 , адвокат Драус О.О., звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до тернопільського ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 5176 від 21 вересня 2024 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Підполковником Кісілем М.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначено, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки склав відносно ОСОБА_1 постанову №5176 від 21 вересня 2024 року. На підставі зазначеної постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за нібито вчинене порушення відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 не уточнив в період з дати набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, під час дії особливого періоду тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Позивач не погоджується із зазначеною постановою за таких обставин.
Вважає, що повинен був повідомити відповідача про зміну персональних даних у разі їх зміни.
Крім того, відповідно до примітки у ст.210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отриманий держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Таким чином, аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач мав отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Однак, в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено, які дані не оновлені позивачем, що не міг відповідач отримати, виконуючи покладені на нього функцій.
Позивач наполягає, що з огляду на положення зазначені у примітці до ст.210 КУпАП відповідач не повинен був накладати на нього адміністративне стягнення, оскільки мав отримати ці дані як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Крім того вказав, що в червні 2024 року у позивача закінчився термін дії паспорта громадянина України, у зв'язку з чим він звернувся до сектору ДМС для отриманян нового паспорта, який він отримав 22 липня 2024 року, після чого оновив дані у програмі «Резерв+».
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає її незаконною. Вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року було поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Прийнято справу до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення на підставі яких було винесено постанову №5176 від 21 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_1 .
26 листопада 2024 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позову та вважає, що зазначений позов є безпідставним, а викладені в ньому доводи підлягають відхиленню з наступних підстав.
Згідно вимог Закону України Про військовий обов'язок та військову службу» (надалі Закон України №2232-ХІІ), «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Представник відповідача вказує, що посилання позивача на закінчення строку дії паспорта громадянина України та подальшої заміни паспорта не заслуговують на увагу, оскільки для оновлення своїх облікових даних через застосунок «Резерв +» не потрібний паспорт, а також час на оновлення облікових даних у позивача був ще в травні, коли його паспорт був ще дійсний.
Однак позивач не скористався жодним способом оновлення даних, які встановлені законом, протягом 60 днів, свої дані оновив з порушенням визначеного законом строку, а саме 22 липня 2024 року.
Також з приводу посилання позивача на примітку до статті 210 КУпАП, представник відповідача зазначив, що положення примітки не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк і могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. Тому вважає, що держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Тому відповідач вважає, що у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.210 КУпАП, а накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. є правомірним. А тому, жодних правових підстав для визнання оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, протиправною та скасування її немає, свободи та інтереси позивача по даному адміністративному позову відповідачем порушено не було.
У зв'язку із наведеним представник відповідача просить суд в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Представниця позивача адвокат Драус О.О. у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої підтримала заявлені позовні вимоги, розгляд справи просила провести за її відсутності та відсутності позивача.
Представники відповідача у судове засідання не з'явився, у поданому до суду відзиві просив суд відмовити у задоволені заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, крім того просив проводити судовий розгляд без участі представника відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, та надані докази, встановив наступне.
18 травня 2024 року набули чинності зміни до Закону України №2232-ХІІ, а саме: військовозобов'язані, призовники і резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стан зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Строк 60 днів визначається відповідно до Закону України № 2232-ХІІ як з 19 травня 2024 року по 17 липня 2024 року. Перелік персональних даних міститься у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Законодавець зазначив, що персональні дані громадяни можуть уточнити свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Під час перебування ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 19 вересня 2024 року було встановлено, що він не уточнив свої персональні дані у встановлений законом строк.
19 вересня 2024 року інспектором відділення обліку мобілізаційної роботи п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівником ЗСУ ОСОБА_2 було складено протокол за № 9913 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. Об'єктивна сторона правопорушення порушення правил військового обліку, а саме не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Уповноважена особа, складаючи протокол вказала, що позивач порушив вимоги: п.1 ч.10. ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.ч1 та ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів») затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.
На підставі вищевказаного протоколу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 21 вересня 2024 року було розглянуто відповідну справу про адміністративне правопорушення. За висновками розгляду справи, т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №5176 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови, т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник ОСОБА_3 встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги, п.1 ч.10. ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.ч1 та ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, тобто в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст.210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Крім того, у вказаній статті є примітка, згідно якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В п.1 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порушення якої інкриміновано ОСОБА_1 , встановлено, що громадяни зобов'язані:
-з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
-надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
-проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно положень ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порушення якої інкриміновано ОСОБА_1 , встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
-військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
-резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
-військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
-військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
-особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Які саме із зазначених абзаців вказаних частин Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порушено позивачем в протоколі та постанові по справі про адміністративне правопорушення - не зазначено.
Тобто, як вбачається із змісту постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він як військовозобов'язаний своєчасно не оновив дані.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, тобто за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Сама ж диспозиція ч.1 ст.210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта.
Військовий обов'язок, окрім іншого, включає дотримання правил військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п.10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»), однак вказаної норми законодавства взагалі не існує оскільки Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, який (додаток) має назву ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів налічує всього 4 пункти, тому порушення п.10 зазначеного порядку не може бути інкриміновано ОСОБА_1 .
Окрім цього, 19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Крім того вказаним вище законом текст статті 210 КУпАП було доповнено наступним: Примітка. Положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні реєстри.
Однак т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, до неї (постанови) не додано жодних доказів відсутності, можливості отримання Держателем військовозобов'язаних та резервістів персональних даних військовозобов'язаного, шляхом електронної інформаційної взаємодії комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта . владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова вже із цих підстав підлягає скасуванню через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Крім того, суд вкотре наголошує на те, що відповідно до примітки до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210 КУпАП не застосовуються - за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
У ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
З наданих відповідачем копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 вказано, що він не уточнив в період з дати набрання чинності Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року, своїх адресу проживання, номер засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Разом із тим, зі змісту постанови не зрозуміло які саме персональні дані мав уточнити ОСОБА_1 .
Адже, можливість отримати адресу проживання (реєстрації) ОСОБА_1 у відповідача була, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а щодо номера зв'язку та електронної пошти, то ці дані надаються при їх наявності.
З приводу посилання представника відповідача про те, що держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, суд трактує як вказівку на відсутність у держателя Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів обов'язку перевірки шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Однак з даного приводу суд зазначає, що положення примітки до ст.210 КУпАП сформулбоваі таким чином, що саме наявність можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи звільняє особу військовозобов'язаного, призовника чи резервіста від адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП. Відповідачем у даній справі не доведено відсутність можливості отримання персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи чи відсутність таких даних у інших інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах (у тому числі публічних), базах (банках) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З огляду на вказане, обов'язок з приводу оновлення даних, який визначений ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» позивач ОСОБА_1 не порушив.
Згідно з ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст.62 Конституції України.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п.2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Таким чином, із огляду на встановлені обставини, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування постанови №5176 від 21 вересня 2024 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також суд вважає доцільним зазначити, що посилання представниці позивача про неможливість оновлення даних позивачем через відсутність у останнього паспрта громадянина України не заслуговують на увагу, оскільки згідно копії паспорта громадянина України, № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що даний паспорт видано 28 червня 2024 року. Доказів того, що паспорт громадянина України отриманий в інший день ніж зазначено в ньому чи відсутності у позивача інших документів, які посвідчують його особу суду не надано.
Згідно положень ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору, у розмірі 605,60 грн, сплата яких підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3906987992.1 від 25 вересня 2024 року, а тому відповідно до ч.1 ст.139 КАС України вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №5176 від 21 вересня 2024 року, винесену т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Підволочиського районного
суду Тернопільської області Сташків Н.Б.