Справа № 640/5183/20
25 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Кобаля М.І.,
при секретарі судового засідання Шіндер Ю.О.,
представника відповідача Прутенського К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Розмоша Владислава Івановича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішень,
У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) з вимогами визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 0072934203 від 19 вересня 2019 року форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 370 630, 00 грн: за основним платежем - 296 504, 00 грн, за штрафними санкціями - 74 126, 00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0072494203 від 17 вересня 2019 року форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 658 204, 65 грн: за основним платежем - 526 419, 71 грн і за штрафними санкціями - 131 604, 94 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0072504203 від 17 вересня 2019 року форми «ПС», яким нараховані штрафні санкції у сумі 510 грн у зв'язку з неподанням податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015, 2016 і 2017 роки;
- податкове повідомлення-рішення № 0072524203 від 17 вересня 2019 року форми «Р», яким нараховано військовий збір у сумі 53 965, 31 грн: за основним платежем - 43 172, 24 грн, за штрафними санкціями - 10 793, 07 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0072514203 від 17 вересня 2019 року форми «ПС», яким нараховані штрафні санкції у сумі 510 грн у зв'язку з неподанням до перевірки документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності;
- рішення № 0072544203 від 17 вересня 2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- рішення № 0072534203 від 17 вересня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску і донараховано штрафні санкції у розмірі 76 113, 78 грн;
- рішення від 13 листопада 2019 року № 0003573305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 58 349, 28 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 вересня 2019 року № Ф-23 з єдиного внеску в розмірі 264 658, 20 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 грудня 2019 року за № Ф-40786-10 з єдиного внеску в розмірі 334 855, 56 грн, з якої 258 231, 78 грн недоїмка та 76 623, 78 грн штраф.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року № 0072934203, від 17 вересня 2019 року № 0072494203, № 0072504203, № 0072524203, № 0072514203.
Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 17 вересня 2019 року № 0072534203 та № 0072544203.
Визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 вересня 2019 року № Ф-023 та від 10 грудня 2019 року № Ф-40786-10.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на оплату судового збору у розмірі 10 510 грн (десять тисяч п'ятсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року скасовано в частині задоволення позовних вимог, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року залишено без змін.
При новому розгляді справи рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 19 вересня 2019 року № 0072934203, від 17 вересня 2019 року № 0072494203, від 17 вересня 2019 року № 0072504203, від 17 вересня 2019 року № 0072524203, від 17 вересня 2019 року № 0072514203.
Визнано протиправними та скасувано рішення ГУ ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій від 17 вересня 2019 року за № 0072534203 та № 0072544203.
Визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 вересня 2019 року № Ф-23 та від 10 грудня 2019 року № Ф-40786-10.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 669, 20 грн (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року - без змін.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Розмошем В.І. через підсистему «Електронний суд» подано заяву, в якій просить прийняти додаткове судове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції за результатами розгляду справи № 640/5183/20 у розмірі 52 250, 00 грн на користь ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначено, що у зв'язку із апеляційним переглядом рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, яке за підсумком залишено без змін, є необхідність стягнення витрат на адвоката у розмірі 52 250, 00 грн.
У своїх запереченнях ГУ ДПС у м. Києві просило відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки зазначений розмір витрат на правничу допомогу є безпідставним, необґрунтованим та неспіввісним зі складністю справи, якістю підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо.
За пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
20 березня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Розмоша В.І. надійшла заява про розгляд заяви без його участі.
Згідно з частиною другою статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь позивача у судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Вирішуючи заявлене клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/5183/20, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови дотримані, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача повідомив суд, що поніс витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 52 250, 00 грн і надав документи про виконану роботу та вартість послуг адвоката.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01): заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2024 року між адвокатським бюро «Владислав Розмош та партнери» (далі - Адвокатське бюро) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Клаєнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
В пункті 4.1. Договору сторони узгодили, що за надання Адвокатським бюро правових (правничих) послуг, Клієнт сплачуватиме Адвокатському бюро, вартість виконання робіт (наданих послуг) згідно з відповідним рахунком та актом виконаних робіт (наданих послуг). Сума оплати залежить від обсягу затраченого часу та складності доручення.
Вартість години роботи:
- керуючого чи учасника бюро складає 5 500, 00 грн без ПДВ;
- адвоката, спеціаліста складає 4 300, 00 грн без ПДВ;
- помічника адвоката складає 2 500, 00 грн без ПДВ.
Згідно із пунктом 4.2 час, затрачений на виконання доручення Клієнта, визначається Адвокатським бюро у межах фактично витраченого часу на надання правової (правничої) допомоги, з урахуванням часу витраченого на прибуття до місця надання правової (правничої) допомоги, очікування, тощо.
З Акту № 2 виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової (правничої) допомоги від 20 березня 2024 року за № б/н вбачається, що в період з 02 грудня 2024 року по 18 лютого 2025 року Адвокатське бюро надало Клієнту наступні послуги по підготовці та супроводженню судової справи № 640/5183/20 у Шостому апеляційному адміністративному суд:
1. Аналіз рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 640/5183/20 на його відповідність нормам чинного законодавства (2 години) - 11 000, 00 грн.
2. Вивчення апеляційної скарги, аналіз зазначених у ній позицій, норм діючого законодавства, судової практики, правових позицій Верховного Суду, підготовка відзиву на апеляційну скаргу 7 годин роботи, підготовлено 13 аркушів тексту 13 шрифтом) (6,5 годин) - 35 500, 00 грн.
3. Прибуття та участь адвоката у судовому засіданні в Шостому апеляційному адміністративному суді (1 година) - 5 500, 00 грн.
Всього 10 годин 00 хв. роботи (підготовлено 13 аркушів тексту 13 шрифтом, ціна позову 1 759 957, 50 грн) вартістю 52 250, 00 грн.
Відповідно до виписки по рахунку Адвокатського бюро станом на 12 грудня 2024 року позивач сплатив на його користь 50 000, 00 грн, призначення платежу: «Оплата правових (правничих) послуг по підготовці процесуальних документів та супроводження справи № 640/5183/20 у Шостому апеляційному адміністративному суді».
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08 квітня 2021 року у справі № 922/2321/20 констатував, що зазначені окремо в акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з актом наданих послуг, колегія суддів вважає, що надані адвокатом види послуг не є окремими процесуальними діями, а такими, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є підтримання рішення суду першої інстанції при його апеляційному перегляді.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В даній правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та його адвокатом розмір гонорару у розмірі 52 250, 00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на конкретні обставини справи.
Тому, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, вже сформовану правову позицію позивача під час неодноразового розгляду справи протягом п'яти років, обсяг відзиву, наданого представником позивача, його участі в одному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн, є справедливою та достатньою.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд
Заяву адвоката Розмоша Владислава Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) витрати на правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень нуль копійок).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Кобаль М.І.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 26.03.2025.