26 березня 2025 р. № 400/10492/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 17 377,06 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення на користь відповідного бюджету (держаного, місцевого, обласного, згідно до бюджетної класифікації), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17 377,06 грн., а саме з: податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (рахунок розмежування казначейства) - 7406,14 грн.; земельний податок з фізичних осіб (місцевий бюджет) - 5938,92 грн.; податоку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (рахунок розмежування казначейства) - 4032,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 17 377,06 грн
Станом на час розгляду справи відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не надав.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є платником податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем прийнято ППР (форми «Ф») №272296-24/14-16 вiд 17.10.2023, нараховано 7406,14 грн., за період 2022 рік, строк сплати 16.12.2023, сплачено 0,00 грн., сума боргу 7406,14 грн.Земельний податок з фізичних осіб (50 18010700 місцевий бюджет), сума боргу 5938,92 грн., нараховано по ППР: - №6412060-1301-1407 вiд 30.06.2018, за 2018 рік, строк сплати 29.08.2018 нараховано 2043,69 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 2043,69 грн. - № 9496652-5306-1407 вiд 30.06.2019, 2019 рік, строк сплати 29.08.2019 нараховано 2043,69 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 2043,69 грн. - № 7682583-5306-1407 вiд 02.06.2020 2020 рік, строк сплати 29.08.2020 нараховано 1851,54 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 1851,54 грн. 3.Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами 07.11.2024 3 результатами річного декларування (85 11010500 рахунок розмежування казначейства), сума боргу 4032,00 грн., а саме: - нараховано платником самостійно, податкова декларація про майновий стан і доходи № 2686 вiд 29.04.2021, за період 2020 рік, строк сплати 02.08.2021, нараховано 2052,00 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 2052,00 грн.; - нараховано платником самостійно, податкова декларація про майновий стан і доходи № 1134 вiд 15.06.2022, за період 2021 рік, строк сплати 01.08.2022, нараховано 1980,00 грн., сплачено 0,00 грн., суму боргу 1980,00 грн.
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується інтегрованою карткою платника податків, що міститься в матеріалах справи.
Податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь врегульовано п.170.14 ст.170 ПК України. Для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом (п.п.170.14.1, п.170.14, ст.170 ПК України). Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування (п.п.170.14.3, п.170.14, ст.170 ПК України). При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу. Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.170.14.7, п.170.14, ст.170 ПК України). У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.11.2024 4 суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.170.14.6, п.170.14, ст.170 ПК України). Податок на доходи фізичних осіб Відповідно до п. 162.1 ст.162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх зарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1. ст.163 ПК України). Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будьякий дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1. ст.164 ПК України). При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п. 164.3. ст.164 ПК України).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1. ст.167 ПК України).
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 Кодексу (п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України).
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (п.п.168.1.3. п. 168.1 ст.168 ПК України).
Фізична особа зобов'язана представити до 1 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п.49.18.4 ст.49 ПК України) і до 1 серпня року, наступного за звітним, самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в податковій декларації (п. 179.7 ст.179 ПК України).
Відповідно до п.п.168.4.5. п. 168.4 ст.168 ПК України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує 07.11.2024 5 (перераховує) його до відповідного бюджету: у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості); в інших випадках - за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості). Земельний податок Порядок справляння податку на землю врегульовано розділом XII податок на майно Податкового кодексу України.
Склад податку на майно включає в себе плату за землю (265.1.3 ПК України). Згідно п.269.1. ст.269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно ст.270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди. Базою оподаткування є: 271.1.1. ПК України нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. ПК України площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. Згідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п.287.1. ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня (287.2. ПК України)
07.11.2024 6 Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПК України).
Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).
В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
З огляду на викладене, ставка земельного податку може розраховуватись з урахуванням нормативної оцінки земель або ж без такої.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Фізичним особам (громадянам) нарахування сум земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі - орендна плата) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі: даних державного земельного кадастру; поданих платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку (у разі відсутності відомостей у базах даних ДПС); отриманої від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформації щодо укладених договорів оренди землі з фізичними особами (громадянами); поданих фізичними особами (громадянами) заяв про застосування пільги по земельному податку. Контролюючий орган надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати платнику за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року.
Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях- рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.
Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України на Боржника, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки. 07.11.2024 відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання
Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму податкового зобов'язання в сумі 17 377,06 гривень.
У відповідності з п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 22.03.2018 року, за якою відповідач також не сплатив визначений позивачем борг.
Відповідно до п. 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , ) на користь відповідного бюджету (держаного, місцевого, обласного, згідно до бюджетної класифікації), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17 377,06 грн., а саме з: податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (рахунок розмежування казначейства) - 7406,14 грн.; земельний податок з фізичних осіб (місцевий бюджет) - 5938,92 грн.; податоку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (рахунок розмежування казначейства) - 4032,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник