26 березня 2025 р. № 400/10477/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаМіністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань, вул. Богомольця Академіка, 10,м. Київ,01601,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі: Позивач) звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною відмову МВС України в особі Відділу координації пенсійних питань щодо надання ОСОБА_1 статусу «Ветерана органів внутрішніх справ»..
- зобов'язати МВС України, в особі Відділу координації пенсійних питань, ОСОБА_1 статус «Ветеран органів внутрішніх справ» на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» № 203 та видати посвідчення і нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ». Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
27.11.2024р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що на дату звільнення позивача бездоганна військова служба та служба в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу) у календарному обчисленні становить менше 25 років, що недостатньо для надання йому статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до пункту 1 статті 5 Закону № 203/98-ВР.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ та отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». ОСОБА_1 , пенсіонер МВС, інвалід 2 групи загального захворювання, ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом УМВС України за № 018 від 28 лютого 2005 року, був звільнений із органів внутрішніх справ на пенсію, у запас ЗСУ, за хворобою (копія протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 від 28.03.2005 року - додаток № 6).
Пенсія призначена позивачу за вислугу 27 років 01 місяць 28 днів в календарному обчисленні, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262, (далі - Закон № 2262).
30 липня 2024 року, позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з заявою про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачі відповідного посвідчення, згідно пункту 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», у зв'язку з тим, що моя календарна вислуга років складає 27 років 01 місяць 28 днів.
Міністерство внутрішніх справ України, в особі Відділу координації пенсійних питань листом №26166/51-2024 від 15.08.2024 року відмовило позивачу у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачі відповідного посвідчення.
У вказаному листі від 15.08.2024 року, зазначено : «...Станом на дату звільнення зі служби з органів внутрішніх справ вислуга бездоганної служби в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу) у календарному обчисленні становить менше 25 років, що недостатньо для надання Вам статусу ветерана органів внутрішніх справ відповідно до пункту першого статті 5 Закону».
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві визначає Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі по тексту Закон № 203/98-ВР)
Відповідно до ст.. 5 Закону № 203/98-ВР особи, які визнаються ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:
1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;
2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 20 років і більше;
4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР;
5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.
Згідно з ст.. 10 Закону № 203/98-ВР посвідчення та нагрудні знаки ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
Ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.
Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1601 передбачено, що підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є, серед іншого, наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку -для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що підставою для видачі особі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є наявність в такої особи бездоганної служби 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Як встановлено судом, Календарна вислуга років (копія розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 складає 27 років 01 місяць 28 днів, з яких: служба в МВС - 24 роки 07 місяців 28 днів; навчання в ВНЗ - 2 роки 6 місяців 00 днів.
Пунктом 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», далі Закон № 203,встановлено: Ветеранами... органів внутрішніх справ... визнаються громадяни України: які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні 25 і більше років у календарному або ЗО та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІ до видів військової служби відносяться: 1) строкова військова служба; 2) військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; 3) військова служба за контрактом осіб рядового складу; 4) військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; 5) військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділенні військової підготовки; 6) військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; 7) військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною І статті 8 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, військову підготовку у вищих навчальних закладах за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.
Тобто, виходячи з вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вислуга років за період навчання в ВНЗ після закінчення яких присвоюється військове звання «лейтенант», зараховується до видів військової служби.
За період навчання в Миколаївському кораблебудівному інститут позивач отримав наряду з цивільної спеціальністю відповідну військову морську підготовку, у зв'язку з чим, Наказом МО СРСР № 64 від 21.03.1980 року йому було присвоєно військове звання - лейтенант-інженер.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має всі умови для отримання статусу ветеран органів внутрішніх справ, згідно пункту 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а саме: календарна вислуга років складає 27 років 01 місяць 28 днів; бездоганна служба в органах внутрішніх справ.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІ1 (далі - Закон № 2262-ХІІ), до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Такий самий порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, передбачає й пункт 2 Порядку №393.
Вказаний підхід неодноразово був застосований Верховним Судом під час розгляду аналогічних справ, зокрема у постановах від 6 лютого 2020 року у справі №820/4905/16, від 16 червня 2020 року у справі №820/2707/17, від 26 листопада 2020 року у справі № 400/1233/19, від 23 червня 2022 року у справі № 809/1566/17.
Звертаю увагу суду, що вказане питання уже було предметом розгляду Верховним Судом в аналогічних спорах.
Так, 6 лютого 2020 року Верховний Суд прийняв постанову у справі №820/4905/16, у якій, за аналогічних обставин справи, дійшов висновку, що до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ включається період навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у справі №400/1233/19, у якій розглядався позов Миколаївської об'єднаної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України в інтересах ОСОБА_ 1 про зобов'язання надати статус «Ветеран органів внутрішніх справ» та у справі №400/968/22.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову МВС України в особі Відділу координації пенсійних питань щодо надання ОСОБА_1 статусу «Ветерана органів внутрішніх справ»..
3.Зобов'язати МВС України, в особі Відділу координації пенсійних питань, ОСОБА_1 статус «Ветеран органів внутрішніх справ» на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» № 203 та видати посвідчення і нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник