про відмову в задоволенні відводу судді
26 березня 2025 року 320/38225/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивачем 24.03.2025 подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_2.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що судом порушено розумні строки розгляду справи, що викликає у нього сумнів у неупередженості і об'єктивності судді.
Крім того вказує, що Рішенням ВККС України від 14.07.2016 № 1402/дп-16, притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 . Застосувати до судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового на 4 місяці відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішенням ВККС України від 04.07.2018 №1031/ко-18 суддю ОСОБА_2. було визнано таким, що не відповідає займаній посаді.
На переконання заявника, зазначені вище обставини додатково викликають обґрунтовано великі сумніви у неупередженості судді ОСОБА_2., що є приводом для відводу/самовідводу.
25.03.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2. у справі №320/38225/24; зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 головуючим для розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_2. визначено суддю Щавінського В.Р.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р., суд зазначає наступне.
Зі змісту заяви та наведених в ній доводів представником позивача, вбачається, що позивач виявив незгоду з процесуальними діями суду.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Суд зазначає, що у позивача наявні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, порушення суддею ОСОБА_2 норм процесуального законодавства, строку прийняття рішення, який визначено ч. 1 ст. 258 КАС України.
Щодо доводів позивача про те що, Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2018 №1031/ко-18 суддю ОСОБА_2. було визнано таким, що не відповідає займаній посаді, то суд звертає увагу на те, що Рішенням Верховного Суду від 01.02.2021 у справі №9901/478/19: Визнано протиправним і скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2018 року №1031/ко-18. Зобов'язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2., а саме «Дослідження досьє та проведення співбесіди» та Ухвалою Вищої ради правосуддя (друга дисциплінарна палата) від 04.04.2017 №712/2дп/15- 17 розглянуто заяви голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського A.B. та Середи M.Л. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» і було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що мотиви позивача щодо відводу судді ОСОБА_2. не містять обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу судді передбачених статтею 36 КАС України.
З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2. в адміністративній справі №320/38225/24 не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2. в адміністративній справі №320/38225/24 - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Щавінський В.Р.