26 березня 2025 року Справа № 280/11120/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України (Майдан Захисників України, буд. 3, м. Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Міністерство внутрішніх справи України (вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), про стягнення витрат,
02.12.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії Національної гвардії України (далі - позивач, Академія) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа - Міністерство внутрішніх справи України, в якій позивач просить суд:
стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Академії у період з 05.08.2024 по 08.11.2024 у розмірі 95 883 гривні 64 копійки.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028 гривень 00 копійок, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Академії в період з 05 серпня 2024 року по 08 листопада 2024 на посаді курсанта 3 відділення 274 навчальної групи курсу №7 командно-штабного факультету, військове звання солдат. 23.10.2024 солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання. 30.10.2024 відповідачем було ухвалено рішення про дострокове припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби (навчання). У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 05.08.2024 по 08.11.2024 становить 95 983 гривні 64 копійки, з них відповідачем було добровільно сплачено лише 100 гривен. Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 95 883 гривні 64 копійки. Проте ОСОБА_1 не заплатив суму витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти, тому відповідач звернувся з позовною заявою до суду. Просить позов задовольнити.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України суддею був вчинений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Отримана на запит судді інформація щодо місця реєстрації відповідача підтверджує зазначену в позові адресу відповідача.
Ухвалою від 17.12.2024 відкрите спрощене позовне провадження у справі, судовий розгляд призначений без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.
Зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача, проте повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».
Адреса відповідача підтверджується відомостями з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (лист-відповідь про надання інформації від 09.12.2024 за №06.4-02/02/2383).
Відповідно до вимог п.8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) судова кореспонденція вважається врученою відповідачу належним чином.
Станом на час розгляду справи по суті відзив від відповідача до суду не надходив.
Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог зазначеної норми КАС України розгляд справи здійснюється на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 2313, РНОКПП: НОМЕР_2 ) проходив військову службу (навчання), як курсант вищих військових навчальних закладів у Академії в період з 05 серпня 2024 року по 08 листопада 2024 на посаді курсанта 3 відділення 274 навчальної групи курсу №7 командно-штабного факультету, військове звання солдат.
Наказом начальника Академії від 29.07.2024 №396 «Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2024 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділів НГУ із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта.
Відповідно до наказу начальника Академії від 05.08.2024 №231 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 05.08.2024 (завірена копія долучена до матеріалів справи).
Відповідно до частини 5 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №ХІІ (далі - Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»), пункту 30 розділу ІІ «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 05 серпня 2024 та набрав чинності з 05 серпня 2024 (копія контракту долучена до матеріалів справи).
Відповідно до пункту 1 контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно прийняв на себе зобов'язання:
- проходити військову службу (навчання) у Академії протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом;
- мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера;
- сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом;
- відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В подальшому, 23.10.2024 солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі частини 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Своє рішення пояснює помилковим вибором професії.
З вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» ознайомлений та згодний. Претензій до керівництва Академії та командування факультету не має.
30.10.2024 на засіданні вченої ради Академії розглядалося питання про відрахування курсантів, які не бажають продовжувати навчання у Національній гвардії України, а саме: курсанта 3 відділення 274 навчальної групи курсу №7 командно-штабного факультету солдата ОСОБА_1 та було ухвалено рішення про дострокове припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби (навчання) у Академії (витяг з Рішення №11 від 30.10.2024 долучено до матеріалів справи).
Рішення ОСОБА_2 викладено у Витягу з рішення №11 засідання вченої ради Академії від 30.10.2024 та введено в дію наказом начальника Академії від 30.10.2024 №702 «Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 30.10.2024 №11» (копії додані до позову та долучені до матеріалів справи).
Згідно наказу начальника Академії від 07.11.2024 №761 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » задоволено рапорт солдата ОСОБА_1 та прийнято рішення про подальше відрахування його з вищого військового навчального закладу відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до наказу начальника Академії від 08.11.2024 №25 (по особовому складу), відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу начальника Академії від 08.11.2024 №346 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем.
Відповідач виключений зі списків перемінного складу курсантів та всіх видів забезпечення на підставі ч. 11 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
У розвиток зазначених норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, затверджено «Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти.
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки.
Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 визначено, що зазначений Порядок, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (далі - ВНЗ), у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) (далі - контракт) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.
Зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Відповідно до пункту 7 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Наказом начальника Академії від 08.11.2024 №346 по стройовій частині відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету:
по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 68 901,77 грн.,
по КЕКВ- 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м'який інвентар та обмундирування» у розмірі 13 152,90 грн.,
по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів» у розмірі 385,32 грн.,
по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 10 465,11 грн.,
по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» 3 078,54 грн.
У відповідності до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 05.08.2024 по 08.11.2024, сума відшкодування становить 95 983 (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 64 копійки з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 68 901,77 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 13 152,90 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 385,32 грн., продукти харчування на суму 10 465,11 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 3078,54 грн.(розрахунки додані до матеріалів справи).
Відповідно до копії платіжної інструкції №0.0.3990819389.1 від 08.11.2024 відповідач перерахував у добровільному порядку на рахунок Академії кошти у розмірі 100,00 грн. (сто грн. 00 коп.).
Станом на дату звернення до суду з даним позовом сума заборгованості складала 95883 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 64 копійки (копія платіжної інструкції додана до матеріалів справи).
Розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 у розмірі 95 983 (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 64 копійки складено відповідно до спільного наказу від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 «Про порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (чинного на час складання фактичних розрахунків), складені начальниками відповідальних служб забезпечення Академії, отже є належними доказами, що підтверджує розмір понесених позивачем витрат на утримання відповідача у Академії.
ОСОБА_1 будучи обізнаним про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі, підписав витяг з порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах від 25.10.2024 та заяву-зобов'язання від 07.11.2024, які підтверджують ознайомлення відповідача з розміром, підставами та порядком відшкодування витрат, а також про те, що у разі відмови від добровільного відшкодування зазначених витрат, буде здійснено примусове стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку (рапорт, розрахунки, заява - зобов'язання, порядок додано до матеріалів справи).
З метою надання можливості добровільно відшкодувати на користь Академії заборгованості, на адресу відповідача, за вих. №84/1-780 від 12.11.2024, направлено претензію про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 95 883 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 64 копійки.
Проте ОСОБА_1 не сплатив суму витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти. Докази іншого відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, надані позивачем, суд висновує, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Національної академії Національної гвардії України (Майдан Захисників України, буд. 3, м. Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Міністерство внутрішніх справи України (вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), про стягнення витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 2313, 17.01.2020, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 05.08.2024 по 08.11.2024 у розмірі 95883 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 64 копійки.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «26» березня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль