26 березня 2025 рокуСправа №640/4953/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. №002024207, -
02 березня 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» (далі - позивач, ТОВ «Медіаком Україна») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. № 002024207;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.04.2019 р. змінилась адреса його місцезнаходження. 26.04.2019 року - в день виплати заробітної плати працівникам, сума ЄСВ за квітень 2019 року у розмірі 63 760,31 грн. була повністю перерахована позивачем за реквізитами по Шевченківському району міста Києва. Цей платіж був опрацьований органами ДПС лише 02.05.2019 р., коли позивач, як платник ЄСВ у зв'язку із зміною адреси місцезнаходження, перейшов на облік до Печерського району міста Києва, у зв'язку з чим відповідач не зарахував зазначену оплату, як належне виконання позивачем зобов'язань по сплаті ЄСВ за квітень 2019 року. При цьому, відповідач не врахував та не оцінив належним чином, що оплата була здійснена 26.04.2019 р., тобто ще в квітні, коли позивач перебував на обліку в Шевченківському районі. З метою зарахування належно сплачених коштів позивач вимушений був звернутись до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою про перерахування сплачених коштів від 22.05.2019 року № 27, яка була виконана 29.05.2019 року. Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 18.02.2020 р. № 002024207 до позивача були застосовані штрафні санкції у сумі 3 499,44 грн. та пеня у розмірі 17,50 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.05.2019 р. (перший день після останнього дня для сплати ЄСВ за квітень 2019 року) по 22.05.2019 р. (дата подання заяви позивача про перерахування сплачених коштів від 22.05.2019 р. № 27), з яким позивач не погоджується оскільки на дату сплати єдиного внеску за платіжним дорученням від 26.04.2019 р. № 682 ІКП єдиного внеску позивач знаходився за основним місцем обліку в ГУ ДПС у м.Києві (ДПІ у Шевченківському районі), отже він своєчасно та в повному обсязі сплатив суму єдиного внеску за квітень 2019 року за місцем обліку. Наголошував на тому, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку платник податків не несе відповідальність. Отже, обов'язок позивача по сплаті єдиного внеску за квітень 2019 року виконано своєчасно та в повному обсязі, а тому Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
31.03.2020 року від відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з позовними вимогами, у зв'язку з їх безпідставністю, а тому просив прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відзив обгрунтовано тим, що ГУ ДПС у м. Києві було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.02.2020 року №002024207 про застосування штрафу у розмірі 3 499,44 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.05.2019 до 22.05.2019 та нарахування пені у розмірі 17,5 грн. (0,1% суми недоїмки). В акті планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Медіаком Україна» зазначено, що перевіркою встановлена несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: квітень 2019 року, у результаті чого виникла заборгованість у сумі 17 497,18 грн., строк сплати до 20.05.2019, фактично сплачено 11.06.2019 року. Під час проведення перевірки, управлінням податкових перевірок фізичних осіб було направлено службову записку до управління моніторингу доходів і зборів фізичних осіб, на який було надано відповідь, що кошти сплачені ТОВ «Медіаком Україна в сумі 63 760,31 грн. згідно виписки з рахунку у вигляді електронного реєстру розрахункових документів надійшли 02.05.2019 року. На підставі ITC «Податковий Блок» станом на 02.05.2019 року по платнику ТОВ «Медіаком Україна» ІКП по технологічному коду 71010000 знаходиться в ГУ ДПС у м. Києві (ДПІ у Печерському районі)». ТОВ «Медіаком Україна» належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за квітень 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим ГУ ДПС у м. Києві винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, тому відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
13.04.2020 року від позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив, в яких позивач навів свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем заперечень, мотиви їх відхилень, на підставі чого просив позов задовольнити. Відповідь на відзив обґрунтована тим, що відповідач підтверджує, що картка платника у зв'язку із зміною адреси місцезнаходження юридичної особи була передана з Шевченківського до Печерського району м. Києва 01.05.2019 р., а сплачений позивачем платіж від 26.04.2019 р. було зараховано лише 11.06.2019 р. Судячи з наявних у справі матеріалів, єдиною причиною нарахування штрафних санкцій є те, що в інтегрованій картці не було своєчасно враховано суму єдиного внеску за квітень 2019 року, своєчасно сплачену позивачем 26.04.2019 р., відповідальність за що, з незрозумілих підстав, пропонується покласти на позивача. Позивач звернув увагу суду на те, що відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу. Платіж був проведений банком позивача в той же день - 26.04.2019 р., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 26.04.2019 р., копія якої додана до позовної заяви. Відмітка про виконання 26.04.2019 р. також міститься і на самому платіжному дорученні від 26.04.2019 р. № 682. Таким чином, обов'язок позивача по сплаті єдиного внеску за квітень 2019 року виконано своєчасно та в повному обсязі, а тому Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені є незаконним та підлягає скасуванню. Окремо позивач звернув увагу на те, що відзив на позов не містить заперечень відповідача по суті позовних вимог, тобто відповідачем не надано заперечень із посиланням на правові норми щодо правового обґрунтування позову, а саме щодо застосування п. 1 ч. 10 ст. 9, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та щодо застосування висновків суду касаційної інстанції у справі з подібними правовідносинами. На підставі викладеного позивач вважає, що відповідачем не виконано обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому Рішення від 18.02.2020 р. № 002024207 є протиправним, а позов підлягає задоволенню.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/4953/20.
31.01.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/4953/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 адміністративна справа розподілена судді Неклеса О.М. для розгляду.
Згідно реєстру передачі справ судді, адміністративна справа №640/4953/20 отримана суддею Неклеса О.М. 03.02.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року справу №640/4953/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020р. №002024207 прийнято до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/4953/20. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14.02.2015 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив обґрунтовано доводами аналогічними тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву, який подавався 31.03.2020 року до Окружного адміністративного суду м.Києва. Відповідач наголошував на тому, що ТОВ «Медіаком Україна» належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за квітень 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим ГУ ДПС у м. Києві винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
19.02.2015 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в які позивач просив позов задовольнити. Відповідь на відзив обґрунтована доводами аналогічними тим, що були викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, яка подавалась 13.04.2020 року до Окружного адміністративного суду м.Києва. Позивач наголошував на тому, що обов'язок позивача по сплаті єдиного внеску за квітень 2019 року виконано своєчасно та в повному обсязі, а тому Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені є незаконним та підлягає скасуванню. Необґрунтованим позивач вважає посилання відповідача у відзиві на Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів від 16.01.2016 № 6, який не стосується ні позивача, ні спірного питання, оскільки позивач не здійснював ні зарахування ЄСВ, ні повернення собі помилково сплаченого ЄСВ. Окремо звернув увагу на те, що відзив не містить заперечень по суті позовних вимог, отже відповідачем не виконано обов'язок доказування правомірності оскаржуваного податкового рішення, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» є юридичною особою, яка була зареєстрована 05.09.2007 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10731060023022003, код ЄДРПОУ 35372802.
Позивача було взято на податковий облік в органах ДПС 10.09.2007 року №46086 в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м.Києві.
З 01.04.2019 р. змінилась адреса місцезнаходження позивача: замість вул. Олени Теліги, 6 (Шевченківський район міста Києва), зареєстрованим місцезнаходженням позивача стало вул. Лаврська, 16 (Печерський район міста Києва), що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ щодо позивача станом на 23.02.2020 р.
26.04.2019 року позивачем, згідно з платіжним дорученням №682 від 26.04.2019 року, було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ, єдиний внесок) за квітень 2019 року у розмірі 63 760, 31 грн. за реквізитами по Шевченківському району міста Києва (одержувач - ГУ ДФС у Шевченківському p-ні у м. Києві, рах. № 37199201012659).
Платіж був проведений банком позивача 26.04.2019 р., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 26.04.2019 р., копія якої міститься в матеріалах справи. Відмітка про виконання банком платіжного доручення 26.04.2019 р. також міститься на платіжному дорученні від 26.04.2019 р. № 682.
У зв'язку зі зміною адреси місцезнаходження, ТОВ «Медіаком Україна» з 01.05.2019 року перейшло на облік до ДПІ у Печервському районі ГУ ДПС у м.Києві.
Платіж позивача від 26.04.2019 року щодо сплати ЄСВ за квітень 2019 року у розмірі 63 760, 31 грн. був опрацьований органами ДПС 02.05.2019 р., проте зарахування сплаченого позивачем ЄСВ за квітень 2019 року не відбулось.
З метою зарахування сплачених коштів з ЄСВ за квітень 2019 року позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 22.05.2019 р. №27 про перерахування надміру або помилково сплачених коштів сплачених коштів у сумі 63 760,31 грн. з рахунка відкритого ГУ ДФС у Шевченківському р-ні у м.Києві на рахунок відкритий у Казначействі України ГУ ДФС у м.Києві, у зв'язку з переходом в Печерський р-н м.Києва.
В період з 12.11.2019 р. по 02.12.2019 р., відповідно до статтей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на IV квартал 2019 року, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2019 №2510, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Медіаком Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, за результатами перевірки складено акт перевірки від 09.12.2019 року №183/26-15-05-01-02/35372802 (далі - Акт перевірки).
Серед іншого, на сторінці 47 Акта перевірки, податковий орган зазначив наступне:
«Перевіркою встановлена несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:
- квітень 2019 року, у результаті чого виникла заборгованість у сумі 17 497,18 грн., строк сплати до 20.05.2019, фактично сплачено 11.06.2019.
Згідно наданих пояснень та даних ТОВ «Медіаком Україна» платіжним дорученням №682 від 26.04.2019, ЄСВ у сумі 63 760,31 грн., повністю перераховано підприємством до бюджету (одержувач - ГУ ДФС у Шевченківському районі у м. Києві, рах. №37199201012659).
У зв'язку зі зміною місцезнаходження підприємства, згідно до статутних документів з Шевченківського району м. Києва до Печерського району м. Києва, картка платника (код платежу 71010000) була передана 01.05.2019 до ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва). Але перераховану суму ЄСВ у сумі 63 760,31 грн., за квітень 2019, сплачену 26.04.2019 в картці враховано не було. Помилка була виправлена пізніше, лише 11.06.2019 по окремому зверненню підприємства в т.ч. і на лінію "ПУЛЬС".
Управлінням податкових перевірок фізичних осіб написано службову записку до Управління моніторингу доходів і зборів обліково звітних систем та управління податків і зборів фізичних осіб від 03.12.2019 за №2223/26-15-42-07 щодо правомірності або скасування штрафних санкцій з єдиного внеску в КОР ТОВ «Медіаком Україна»…
Перевіркою не встановлено фактів порушення банківськими установами встановленого порядку перерахування сум єдиного соціального внеску. »
В подальшому, на службовий лист від 03.12.2019 року за №2223/26-15-42-07, Управлінням моніторингу доходів і зборів фізичних осіб, було надано відповідь від 09.12.2019 №3245/26-15-44-0814, в якій зазначено, що кошти сплачені ТОВ «Медіаком Україна» в сумі 63 760,31 грн. згідно виписки з рахунку у вигляді електронного реєстру розрахункових документів надійшли 02.05.2019 року.
Управління адміністрування податків з фізичних осіб на виконання службової записки від 03.12.2019 року за №2223/26-15-42-07 у листі від 12.12.2019 року №166/26-15-33-08-12 повідомило, що з 01.05.2019 р. позивача було перереєстровано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м.Києві, а кошти зі сплати ЄСВ надійшли з органів Казначейства 02.05.2019 року, що призвело до не рознесення платежів та які обліковувались в ІС «Податковий блок» зі спеціальним статусом «Платежі до з'ясування». Враховуючи зазначене, довідкова розрахована штрафна санкція та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ТОВ «Медіаком Україна» є правомірною.
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2019 р. № 0006134207, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 3 499,44 грн. (20% з 01.01.2015), а також за період з 21.05.2019 р. по 29.05.2019 р. позивачу нараховано пеню у розмірі 146,30 грн.
Не погоджуючись із зазначеним Рішенням, позивач звернувся із скаргою до ДПС України від 08.01.2020 р. № 1, за результатами розгляду якої було прийнято Рішення ДПС України від 10.02.2020 р. №5100/6/99-00-08-06-01-06, яким скаргу задоволено частково, Рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2019 р. № 0006134207 скасовано (у зв'язку з не врахуванням заяви позивача про перерахунок помилково сплачених коштів від 22.05.2019 року, що призвело до невірного розрахунку пені), а ГУ ДПС України в м. Києві зобов'язано винести і направити нове рішення.
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 18.02.2020 р. № 002024207, на підставі акта перевірки від 09.12.2019 року №183/26-15-05-01-02/35372802 та рішення про результати розгляду скарги від 10.02.2020 р. №5100/6/99-00-08-06-01-06, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3 499,44 грн., а також за період з 21.05.2019 р. по 22.05.2019 р. позивачу нараховано пеню у розмірі 146,30 грн.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. № 002024207, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 (тут і надалі в редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до зазначених норм, ТОВ «Медіаком Україна» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що не заперечується сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до п.1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).
Відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону № 2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Згідно з ч.15 ст.25 Закону № 2464 рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу VII “Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція), в редакцій чинній на момент спірних правовідносин, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.
Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом (п. 10 розділу VII Інструкції).
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач вважає, що ТОВ «Медіаком Україна» належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за квітень 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим ГУ ДПС у м. Києві винесено рішення від 18.02.2020 р. №002024207, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3 499,44 грн., а також за період з 21.05.2019 р. по 22.05.2019 р. позивачу нараховано пеню у розмірі 146,30 грн.
Наведені вище висновки відповідача, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що 26.04.2019 р. позивачем було сплачено повну суму єдиного внеску за квітень 2019 року на рахунок ГУ ДФС у Шевченківському р-ні у м.Києві № 37199201012659 за платіжним дорученням від 26.04.2019 р. № 682. Факт списання з поточного рахунку суми єдиного внеску 63 760,31 грн. підтверджено випискою обслуговуючого Товариство банку АТ «СІТІБАНК» за 26.04.2019 р. Також факт виконання зазначено платіжного доручення 26.04.2019 року підтверджено відміткою про виконання банком платіжного доручення 26.04.2019 р., яка міститься на платіжному дорученні.
Наведені обставини також підтверджено у листі Управління моніторингу доходів і зборів фізичних осіб від 09.12.2019 №3245/26-15-44-0814, в якому зазначено, що датою прийняття документа АТ "СІТІБАНК" №682 від ТОВ «Медіаком Україна» з призначенням ЄСВ за квітень 2019 р. є 26.04.2019 року. Проте у листі також зазначено, що кошти сплачені ТОВ «Медіаком Україна» в сумі 63 760,31 грн. згідно виписки з рахунку у вигляді електронного реєстру розрахункових документів надійшли 02.05.2019 р.
Згідно з постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, в редакцій чинній на момент спірних правовідносин, датою валютування є дата зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.
У виписці АТ «СІТІБАНК» за 26.04.2019 р. зазначена дата валютування оплати суми єдиного внеску за квітень 2019 р. - 26.04.2019 р.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 01.04.2019 р. було змінено місцезнаходження позивача з Шевченківського району м. Києва до Печерського району м. Києва.
Відповідно до абз. 2 п. 6. Розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом МФУ від 24.11.2014 р. № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 р. за №1553/26330, в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин,
після надходження з Єдиного державного реєстру відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників контролюючим органом до дати спливу одного місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника вноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
На виконання зазначеного положення, ІКП єдиного внеску позивача було передано до ГУ ДПС у м. Києві (ДПІ у Печерському районі) 02.05.2019 р., що не заперечується сторонами.
Отже, на дату сплати єдиного внеску за платіжним дорученням від 26.04.2019 р. № 682 ІКП єдиного внеску позивача знаходилась за основним місцем обліку в ГУ ДПС у м.Києві (ДПІ у Шевченківському районі).
Наведені обставини належним чином та в повному обсязі підтверджують той факт, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив суму єдиного внеску за квітень 2019 року за місцем обліку та спростовують доводи контролюючого органу про неналежне виконання позивачем вимог ст. 9 Закону № 2464.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ (далі - Закон №2364), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, в редакцій чинній на момент спірних правовідносин, передбачалось, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно з приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими, бюджетними, фінансовими зобов'язаннями.
З вищевикладених норм права випливає висновок, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку платник податків не несе відповідальність.
Чинне на момент спірних правовідносин та на цей час законодавство України не встановлює для платника податків та зборів додаткового обов'язку контролювати дотримання законодавства іншими суб'єктами фінансових та бюджетних відносин. Отже, позивач не має повноважень контролювати зарахування коштів банківською установою ГУ ДКСУ на поточний рахунок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва чи Печерського району м. Києва і подальше рознесення цих платежів.
Як зазначалось вище, підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій та пені є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) платником єдиного внеску.
В той же час, наявними в матеріалах доказами належним чином підтверджено повне та своєчасне виконання позивачем обов'язку щодо нарахування та сплати єдиного внеску за квітень 2019 року, що було виконано 26.04.2019 р.
Водночас, у даному випадку жодна дія чи бездіяльність позивача не призвела до ненадходження відповідної суми єдиного внеску до цільового фонду у визначений законом строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного фонду та держави в цілому, оскільки кошти були зараховані у визначений законом строк на рахунок, відкритий на ім'я органу ДФС в казначействі, що свідчить про належне виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску з боку позивача.
Окрім того, позивачем були вжиті вичерпні заходи щодо спрямування сплачених коштів за належністю.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що обов'язок позивача по сплаті єдиного внеску за квітень 2019 року виконано своєчасно та в повному обсязі, а тому спірне Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. № 002024207 є протиправним та підлягає скасуванню.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі- КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі не доведено правомірність прийняття оскаржуваного Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. № 002024207, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» (код ЄДРПОУ 35372802, вул. Лаврська, буд.16, м.Київ, 01015) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, буд. 33/19, м.Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. №002024207 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 18.02.2020 р. № 002024207.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» (код ЄДРПОУ 35372802) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса