Справа № 712/3529/25
Провадження № 2/712/2258/25
про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла вказана заява, у якій позивачі просять зняти обтяження у вигляді арешту з усього нерухомого майна боржника ОСОБА_3 , накладений постановою Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 20.12.2010.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху.
Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:
- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);
- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (ст. 3, 45 ЦПК України).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Позивач в своєму позові, зазначає як відповідача у справі - Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тоді, як повинен бути особа в інтересах якої накладено арешт.
Окрім цього, суддя звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Водночас, подаючи заяву до Соснівського районного суду м. Черкаси про скасування арешту з усього нерухомого майна, позивачем не зазначено інформації про місцезнаходження об'єкта, вартість якого є найвищою, що перешкоджає правильному вирішенню питання щодо підсудності справи.
Тому позивачу необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви з визначенням процесуального становища осіб у справі, висуванням позовних вимог до належних відповідачів, зазначенням їх в позові й наданням для них копій позовної заяви з додатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту залишити без руху, надати заявникам строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків
У разі неможливості виконання даної ухвали у вказаний вище строк позивачу слід повідомити про це суд з належним обґрунтуванням.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вказані вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Пономар