Справа № 127/13214/24
Провадження 2/127/4990/24
20 березня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.,
з участю секретаря Сунько Я.Р.
розглянувши клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу,
клопотання ОСОБА_1 зареєстроване судом 13.03.2025 року та мотивоване тим, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .
Вінницькою окружною прокуратурою 29.01.2025 року відкрите кримінальне провадження № 42025022110000048 відносно службових осіб ВМР за ознаками ст. 364 ч. 1 КК України, які, зловживаючи владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби прийняли рішення про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 29.01.2025 року з метою забезпечення позову у цивільній справі № 127/13214/24 було накладено арешт на земельні ділянки:
-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_10 ;
-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 .
Ухвала суду про накладення арешту була спрямована на виконання.
07.02.2025 року, 14.02.2025 року судом зареєстровані повідомлення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, згідно яких право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:033:0473, 0510100000:03:033:0472, зареєстроване за іншими особами, ніж вказані в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року було прийнято до розгляду уточнену заяву представника позивача - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про зміну предмета позову в цивільній справі № 127/13214/24, в якій він доповнив вимоги за первісною позовною заявою і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, посвідчений 21.01.2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 237, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76721055 від 21.01.2025 року та припинити ОСОБА_7 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в позземельній книзі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, посвідчений 21.01.2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 234, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76719552 від 21.01.2025 року та припинити ОСОБА_8 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в позземельній книзі. Залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
На даний час на вказаних земельних ділянках та території, що біля них, без відповідних дозволів та без погодження з Департаментом землеустрою, Басейновим управлінням водних ресурсів р. Південний Буг незаконно здійснюється укріплення бетонними спорудами, проводяться насипи будівельним сміттям для збільшення площі ділянок за рахунок прибережної захисної смуги. Ставок навпроти вказаної земельної ділянки замулений через масовий скид будівельного сміття, зменшена площа ставка, погіршився санітарний стан та якість води, погіршився екологічний фон.
Крім того, власники земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 дренажну систему стічних та талих вод вул. Д. Нечая винесли за межі земельної ділянки. Винесення каналізаційної системи дало можливість продовжувати засипання обриву та прибережної захисної смуги для розширення земельної ділянки. Перенесення дренажної системи потягло за собою негативні наслідки, після інтенсивних дощів, колодязі, які побудовані з порушенням вимиваються та їх змиває в обрив, вимивається ґрунт. Мешканці, які проживають поряд, турбуються через це, оскільки ґрунт, на якому находиться будинок, може знести в обрив.
У Вінницькому РУП № 1 ГУ НП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12020020020001571, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.10.2020 року за ознаками правопорушення ст. 242 ч. 1 КК України - порушення правил охорони вод.
Враховуючи підстави та предмет позову, ОСОБА_1 вважає, що виникла необхідність у накладенні заборони вчиняти будь-які дії щодо технічних робіт, будівництва, реконструкції, збільшення або зменшення земельних ділянок по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473 та по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472.
В підготовчому засіданні третя особа ОСОБА_1 і представник ОСОБА_12 заяву про забезпечення позову підтримали.
Представник позивача Путілін Є.В. і представник Вінницької міської ради Вініцька Б.А. з приводу забезпечення позову покладались на думку суду, разом з тим, повідомили, що позов ОСОБА_2 вже був забезпечений судом шляхом накладення арештів на земельні ділянки і дана ухвала залишена без змін апеляційною інстанцією.
Представник відповідача Чернілевська Р.В. заперечила з приводу заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову і просила врахувати, що така заява подана третьою особою, самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 не висуває, крім того, за заявою самого позивача ОСОБА_2 його позов вже був забезпечений судом. Заборона власникам ділянки проводити будівельні роботи на ділянках буде суперечити цільовому призначенню ділянок та є неспівмірним із предметом спору.
Інші учасники в підготовче засідання не з'явились, від відповідача ОСОБА_8 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.
При вирішенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову судом встановлено наступне.
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області з 19.04.2024 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу. ОСОБА_1 залучена в якості третьої особи без самостійних вимог.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 29.01.2025 року з метою забезпечення позову у цивільній справі № 127/13214/24 було накладено арешт на земельні ділянки:
-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_10 ;
-по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 .
Ухвалу суду про накладення арешту було спрямовано на виконання.
07.02.2025 року, 14.02.2025 року судом зареєстровані повідомлення Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, згідно яких право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:033:0473, 0510100000:03:033:0472, зареєстроване за іншими особами, ніж вказані в ухвалі суду.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19.03.2025 року апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Чернілевської Р.В. залишено без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2025 року про забезпечення позову залишено без змін.
У постанові суду апеляційної інстанції, крім іншого, зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції. Процесуальних порушень, які були б обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року було прийнято до розгляду уточнену заяву представника позивача - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про зміну предмета позову в цивільній справі № 127/13214/24, в якій він доповнив вимоги за первісною позовною заявою і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0473, посвідчений 21.01.2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 237, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76721055 від 21.01.2025 року та припинити ОСОБА_7 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в позземельній книзі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0510100000:03:033:0472, посвідчений 21.01.2025 року приватним нотаріусом ВМНО Слєсарєвим В.В., реєстр. № 234, скасувати рішення державного реєстратора інд. номер 76719552 від 21.01.2025 року та припинити ОСОБА_8 право власності на вказану земельну ділянку із скасуванням запису про державну реєстрацію земельної ділянки в позземельній книзі.
Залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Ухвалою суду від 05.03.2025 року було відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п'ята статті 151 ЦПК України).
Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. […] Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на частину будинку. Апеляційний суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи зареєструвала право власності на будинок. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. Те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є співмірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».
Враховуючи те, що предметом позовних вимог є визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу ділянок, скасування рішень державного реєстратора, співмірним заходом забезпечення позову є накладення арешту на земельні ділянки, який вжитий ухвалою суду від 29.01.2025 року.
ОСОБА_1 достатньо не обгрунтувала, що за обставин цієї справи такий захід забезпечення позову як "накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо технічних робіт, будівництва, реконструкції, збільшення або зменшення земельних ділянок по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473 та по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0510100000:03:033:0472" буде співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, застосування такого заходу забезпечення позову не відповідатиме позовним вимогам ОСОБА_13 .
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи, що достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо технічних робіт, будівництва, реконструкції, збільшення або зменшення земельних ділянок по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0473 та по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0510100000:03:033:0472 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу, скасування рішень державного реєстратора, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149, 153 ЦПК України, суд,
відмовити в задоволенні клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 127/13214/24 за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності та договорів купівлі-продажу.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст. 354, ст. 355 ЦПК України.
Повну ухвалу складено 24 березня 2025 року.
Суддя: