26 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/154/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 (колегія суддів: Тихий П. В., Плахов О. В., Терещенко О. І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2024 (суддя Прохоров С. А.) у справі
за позовом керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області за участю прокуратури Харківської області до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Коваленко Олени Володимирівни , 4) ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів та повернення майна,
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, ФОП Коваленко Олени Володимирівни, ОСОБА_2 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09.09.2024), згідно з якою просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 35 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.11.2016 № 5397-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Коваленко Оленою Володимирівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою і зареєстрований в реєстрі за №384;
- витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини № 2,16, 17 у житловому будинку літ. «А-14», загальною площею 21,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 126835663101).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2024 в задоволенні позову керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Коваленко Олени Володимирівни відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 закрито.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, повний текст якої складено 27.02.2025, рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2024 в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення - про відмову у позові.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині вимоги про витребування майна та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення позову. Крім того, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 становить 2 481 грн.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України).
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 в частині відмови у задоволенні вимоги про витребування у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини № 2,16, 17 у житловому будинку літ. «А-14», загальною площею 21,2 кв.м.
Позовна вимога про витребування нежитлових приміщень має вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Тобто, скаржником оскаржується 1 вимога майнового характеру про витребування нежитлових приміщень підвальної частини № 2,16, 17 у житловому будинку літ. «А-14», загальною площею 21,2 кв.м.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію платіжної інструкції від 20.03.2025 № 636 про сплату судового збору у розмірі 3 969,60 грн.
Статтею 289 ГПК України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже, за відсутності відомостей у касаційній скарзі та судових рішеннях щодо визначення вартості спірного майна, Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору за подання відповідної касаційної скарги (у даному випадку суд не може перевірити розмір судового збору, який необхідно сплатити за вимогу майнового характеру про витребування нежитлових приміщень), виходячи з пункту 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, платіжна інструкція від 20.03.2025 № 636 на суму 3 969,60 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі у зв'язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірних нежитлових приміщень, витребування яких є предметом спору.
Ураховуючи зазначене, зокрема те, що Суд не може перевірити розрахунок розміру сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірних нежитлових приміщень та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вартості спірних нежитлових приміщень (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі доказів на підтвердження вартості спірних нежитлових приміщень та у разі необхідності доказів про доплату судового збору з визначеної вартості спірного майна за вимогу майнового характеру.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 ГПК України буде розглянуто Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов