25 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/2123/23(904/4140/21)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024
на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025
у справі № 908/2123/23(904/4140/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі"
до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакстон"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрис Дніпро"
про визнання іпотеки припиненою; припинення обтяження
в межах справи № 908/2123/23
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон"
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у задоволенні первісного позову - відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано припиненою з 29.11.2013 іпотеку за Іпотечним договором 10-13/ЮЛ/1 від 18 липня 2013 року, укладеним між ТОВ «ІНВЕСТКРЕДИТ» та ТОВ «ЗЕ ТЕХНОЛОДЖІ». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакстон" 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. судового збору.
Додатковою ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 доповнено мотивувальну частину рішення від 28.05.2024 абзацами наступного змісту: Абзац 8 мотивувальної частини рішення викладено в такій редакції: «Копію Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 року до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013, якою внесено зміни до строків договору і продовжено його дію до 16.07.2023 року, надано господарському суду позивачем за первісним позовом та відповідачем зустрічним позовом ТОВ "ЗЕ Технолоджі" у складі відзиву на зустрічний позов про визнання іпотеки припиненою, припинення обтяження.» Після абзацу 24 мотивувальної частини: «При цьому і в примірнику кредитного договору, і в примірнику Додаткової угоди від 19.11.2013 року, що наявні в матеріалах справи, підписи уповноважених осіб візуально збігаються.» доповнено рішення абзацами 25, 26 такого змісту: «Згідно пояснень, наданих представником позивача за первісним позовом, що містяться в матеріалах справи, оригінали, зокрема, примірників кредитного договору, які перебували у володінні ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Фінанс Роялті" (переданий останньому ТОВ "Інвесткредит" за договором відступлення права вимоги за кредитним договором) вибули із їх володіння внаслідок протиправних дій невстановлених осіб, про що зареєстровано відповідне кримінальне провадження. Водночас, у кредитному договорі зазначено, що він підписаний у двох примірниках.» Абзац 36 мотивувальної частини рішення викладено в такій редакції: «З огляду на зазначене вище, судом також приймаються до уваги відомості, що викладені у Висновку експерта №17 від 17.05.2022 року, складеного експертом Кострубом А.М., копія якого знаходиться в матеріалах судової справи №904/4041/21, зокрема, в частині виконання підпису у графі «Директор Сорокін С.С.» Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 року до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 не Сорокіним Станіславом Сергійовичем, а іншою особою, з наслідуванням його підпису.» Абзац 37 мотивувальної частини рішення викладено в такій редакції: «Приймаючи до уваги суперечливі обставини підписання сторонами Додаткової угоди (доповнення) №1 від 19.11.2013 року до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013, відсутність достатніх доказів вчинення сторонами дій направлених на її укладання, відсутність додаткової угоди до іпотечного договору (нотаріально посвідченої) на подовження строків дії іпотеки та державна реєстрація змін до іпотечного договору щодо продовження строків дії іпотеки, відсутність у період з 29.11.2013 по 08.09.2021 розрахунків між ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Інвесткредит" по договору №10-13/ЮЛ від 18.07.13, за даних підстав суд вважає Додаткову угоду (доповнення) №1 від 19.11.2013 року до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 неукладеною, тобто такою, що не відбулася, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють спірні відносини.» Після абзацу 41 мотивувальної частини: «З огляду на зазначені положення законодавства та висновки судових експертиз, суд критично ставиться до Додаткової угоди (доповнення) №1 до кредитного договору (без графіка погашення) №10-13/ЮЛ від 18.07.2013 року оскільки, як встановлено матеріалами судової справи: Додаткової угоди до іпотечного договору (нотаріально посвідченої) на подовження строків дії іпотеки не укладалось; державна реєстрація змін до іпотечного договору щодо продовження строків дії іпотеки не проводилась.» доповнити рішення абзацом 42 такого змісту: «Згідно відомостей наявного в матеріалах судової справи Акту звірки поставок та розрахунків між ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Інвесткредит" по договору №10-13/ЮЛ від 18.07.13 станом на 14.09.2021 у період з 29.11.2013 по 08.09.2021 розрахунків між позивачем за первісним позовом та ТОВ "Інвесткредит" не проводилося.» Після абзацу 75 мотивувальної частини: «Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).» доповнено рішення абзацами 76 - 79 такого змісту: «Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.»
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 та додаткову ухвалу від 17.06.2024 задоволено частково. Додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 скасовано. Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 змінено викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 залишено без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі".
10.02.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 908/2123/23(904/4140/21), в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, в задоволені зустрічного позову відмовити в повному обсязі; зупинити дію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
11.02.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" надійшла заява про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 у справі №908/2123/23(904/4140/21) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №908/2123/23 (904/4140/21), залишено без руху.
09.03.2025 через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.02.2025 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги .
Відповідно до ч.3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник в якості підстави подання касаційної скарги зазначає обставини, визначені пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 4 частини третьої ст. 310 ГПК України. Скаржник зазначає, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
На момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, з огляду на положення частини 1 ст.294 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі".
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною першою статті 332 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії або виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його клопотання та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або неможливість повернення до первісного стану завдасть істотної шкоди охоронюваним законом інтересам.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень, мотивоване зокрема тим, що з огляду на можливість державної реєстрації припинення обтяження, у ТОВ "Пакстон" буде можливість відчудження майна , або в інший спосіб розпорядження ним, що призведе до втрати спірного майна в процедурі банкрутства. Так, майно що витребовується вибуло із володіння ТОВ "ЗЕ Технолоджі" поза його волею внаслідок рейдерського захоплення, що підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи. Зупинення дії оскаржуваних судових рішень гарантуватиме у випадку задоволення касаційної скарги зберегти право власності на спірне майно. В іншому випадку поворот виконання оскаржуваної постанови може бути ускладненим для заявника.
Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
Враховуючи характер правовідносин та викладені заявником доводи щодо зупинення дії судових рішень, з метою уникнення ускладнення повороту виконання рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про можливість задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" до вирішення даної справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 290, 294, 295, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 908/2123/23 (904/4140/21).
2.Призначити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 908/2123/23(904/4140/21) до розгляду на 16 квітня 2025 року о 10:15 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
3.Повідомити учасників справи про їх право, передбачене ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження.
4.Зупинити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 908/2123/23(904/4140/21)до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
5.Витребувати з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/2123/23 (904/4140/21).
6.Копію цієї ухвали надіслати Господарському суду Запорізької області та Центральному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Картере В.І.
Пєсков В.Г.