Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/172/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд", 61045, м. Харків, вул. Джанкойська, буд. 76
до Комунального підприємства "Харківводоканал", 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90
простягнення 29 030,98 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Південспецбуд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 24 595,42 грн. та 3 % річних у розмірі 4435,56 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року у справі № 922/916/24 стягнуто заборгованість за договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 року у сумі 446 000,00 грн., інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року у сумі 426675,69 грн., 3% річних за період з 30.11.2020 року по 06.11.2023 року у сумі 83 930,08 грн. та судовий збір у сумі 11 479,26 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2024р. у справі № 922/916/24 розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року у справі №922/916/24 на шість місяців рівними частинами зі сплатою до останнього дня кожного вказаного місяця, починаючи з липня 2024 року по грудень 2024 року, відповідно до наведеного в ухвалі графіку.
У зв'язку із чим, за твердженнями позивача, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 2023 року по липень 2024 року у сумі 24 595,42 грн. та 3 % річних від простроченої суми за період з 16.03.2024 року по 14.07.2024 року у розмірі 4 435,56 грн. (розрахунок здійснено на суму боргу у розмірі 446000,00 грн.).
Ухвалою суду від 23.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/172/25. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
04.02.205 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3112/25) у якому останній, просить суд, зменшити позивачу стягнення інфляційних втрат та 3% річних на 90%.
05.02.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 3223/25) у якій останній, зокрема зазначає, що проценти та інфляційні нарахування, передбачені статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями. Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Оскільки проценти та інфляційні втрати, передбачені статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, тому відсутні правові підстави для їх зменшення.
10.02.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 3581/25) у яких останній, просить суд, долучити заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи. Зменшити позивачу стягнення інфляційних втрат та 3% річних на 90%.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, обізнаність сторін про розгляд справи у суді, про що свідчать наявні у матеріалах справи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, та заперечення відповідача на відповідь позивача, з чого слідує, що сторони подали усі заяви по суті справи та з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 05.08.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Південспецбуд» (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством «Харківводоканал» (замовник, відповідач) було укладено договір про закупівлю робіт №7/8-КС/20.
Також позивач зазначає, що відповідно до умов договору, підрядник зобов'язується у 2020 році виконати замовнику роботи, зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт - код ДК 021:2015-45000000-7- Будівельні роботи та поточний ремонт (Капітальний ремонт технічного водопостачання резервуара технічної води Головної насосної станції, інвентарний №723 за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 1 (КП «Харківводоканал). Обсяг виконання робіт - 1 робота. Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт зазначені в договірній ціні, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 та пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 4.1, пунктів 4.1.1., 4.1.2 договору розрахунки зa виконані роботи проводяться шляхом перерахування замовником коштів на умовах після оплати протягом 30 календарних днів на поточний рахунок підрядника на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) (далі - акт виконаних робіт), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3). Оплата виконаних робіт проводиться після прийняття Замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва). Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Також, позивач зазначає, що останній у відповідності до умов договору виконав відповідні роботи та передав їх відповідачу. Виконання та прийняття робіт оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які підписані сторонами 30 жовтня 2020 року, оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які підписані сторонами 30 листопада 2020 року, оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які підписані сторонами 30 грудня 2020 року.
Також, позивач зазначає, що за актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року вартість робіт склала загалом 642 345,60 грн., за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року вартість робіт склала загалом 749 220 грн., за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року вартість робіт склала загалом 702 931,20 грн. Загальна вартість виконаних робіт склала 2 094 496,80 грн.
В подальшому, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року у справі № 922/916/24 стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" заборгованість за договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 року у сумі 446000,00 грн, інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року у сумі 426675,69 грн, 3% річних за період з 30.11.2020 року по 06.11.2023 року у сумі 83930,08 грн та судовий збір у сумі 11479,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 року у справі № 922/916/24 у задоволенні заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» від 01.07.2024 року (вх.№16884) про розстрочку виконання судового рішення відмовлено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року у справі №922/916/24 на шість місяців рівними частинами зі сплатою до останнього дня кожного вказаного місяця, починаючи з липня 2024 року по грудень 2024 року, відповідно до наступного графіку: липень 2024 року - 161 347,51 грн., серпень 2024 року - 161 347,51 грн., вересень 2024 року - 161 347,51 грн., жовтень 2024 року - 161 347,51 грн., листопад 2024 року- 161 347,51 грн., грудень 2024 року- 161 347,48 грн.
Також, позивач зазначає, що відповідачем повністю сплачено суму боргу у загальному розмірі 2 094 496,80 грн., але з порушенням строків.
У зв'язку із чим, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 2023 року по липень 2024 року у сумі 24 595,42 грн. (розрахунок: 446000,00 грн. х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,0 - 446000,00 грн. = 24595,42 грн. )
Та, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання відповідач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми за період з 16.03.2024 року по 14.07.2024 року у розмірі 4435,56 грн. (розрахунок: 446000,00 х 0,03 х 121 / 365 = 4435,56 грн.).
Вищевказане стало підставою звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
У відповідності до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року у справі № 922/916/24 стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" заборгованість за договором про закупівлю робіт №7/8-КС/20 від 05.08.2020 року у сумі 446000,00 грн, інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по жовтень 2023 року у сумі 426675,69 грн, 3% річних за період з 30.11.2020 року по 06.11.2023 року у сумі 83930,08 грн. та судовий збір у сумі 11479,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 року у справі № 922/916/24 у задоволенні заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» від 01.07.2024 року (вх. № 16884) про розстрочку виконання судового рішення відмовлено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року у справі №922/916/24 на шість місяців рівними частинами зі сплатою до останнього дня кожного вказаного місяця, починаючи з липня 2024 року по грудень 2024 року, відповідно до наступного графіку: липень 2024 року - 161 347,51 грн., серпень 2024 року - 161 347,51 грн., вересень 2024 року - 161 347,51 грн., жовтень 2024 року - 161 347,51 грн., листопад 2024 року- 161 347,51 грн., грудень 2024 року- 161 347,48 грн.
За твердженнями позивача, відповідачем повністю сплачено суму боргу у загальному розмірі 2 094 496,80 грн., але з порушенням строків.
Із урахуванням вищевикладеного, позивачем нараховано відповідачу 3 відсотки річних у розмірі 4435,56 грн. за період з 16.03.2024 року по 14.07.2024 року (розрахунок: 446000,00 х 0,03 х 121 / 365 = 4435,56 грн.) та інфляційні втрати за період з листопада 2023 року по липень 2024року у сумі 24 595,42 грн. (розрахунок: 446000,00 грн. х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,0 - 446000,00 грн. = 24595,42 грн. ) (відповідно до наведено розрахунку).
Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).
Також, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Суд, здійснивши перевірку розрахунку позивача який заявлений у даній справі, перевіривши періоди нарахування останнім сум 3% річних за період з 16.03.2024 року по 14.07.2024 року із урахуванням контррозрахунку відповідача, встановив, що позивачем розрахунок 3 % річних здійснений арифметично не вірно.
Судом здійснено перевірку розрахунку заявлених до стягнення позивачем із відповідача 3% річних за період з 16.03.2024 року по 14.07.2024 року нарахованих на загальну суму боргу 446 000,00 грн., із урахуванням контррозрахунку відповідача, та встановив, що такі нарахування здійснено не вірно.
Судом здійснено власний розрахунок 3 % річних за заявлений позивачем період в онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 4 423,44 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 12,12 грн. - відмовити.
Судом здійснено перевірку розрахунку заявлених до стягнення позивачем із відповідача інфляційних втрат у розмірі 24 595,42 грн. за період листопада 2023 року по липень 2024 року (розрахунок: 446000,00 грн. х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,0 - 446000,00 грн. = 24595,42 грн. відповідно до наведено розрахунку) із урахуванням контррозрахунку відповідача, в онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 3112/25 від 04.02.2025 року) та запереченнях (вх. № 3581/25 від 10.02.2025 року) зокрема зазначив, що позивачем заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 24 595,42 грн., та 3% річних в сумі 4 435,56 грн. Проте, розрахунок позивача, щодо зобов'язання з оплати 3% річних виконано невірно, у зв'язку із чим, відповідачем здійснено власний розрахунок (контрозрахунок за період з 16.03.2024 року по 14.07.2024 рік, 446 000,00 x 3 % x 121 : 366 : 100 = 4 423,44 грн.) відповідно до якого всього штрафних санкцій: 4 423,44 грн.
Також, відповідач зазначає, що останній не заперечує факт порушення ним строків виконання зобов'язання, однак, дане порушення сталось внаслідок настання та тривалої дії обставин непереборної сили та їх наслідків, якими є введення воєнного стану на всій території України та наслідки військової агресії Російської Федерації проти України, зокрема на території міста Харків та Харківської області.
Так, відповідач є єдиним підприємством водопостачання та водовідведення міста Харкова та ряду населених пунктів Харківської області. Відповідно до Статуту підприємства метою його діяльності є здійснення виробничої, науково-дослідної роботи та комерційної діяльності для повного та якісного задоволення потреб населення, суб'єктів господарювання в комунальних послугах, забезпечення групового, індивідуального водопостачання, водовідведення споживачів м. Харкова та Харківської області (52 населених пункти), здійснення заходів для поліпшення екологічної обстановки. Основним джерелом формування майна підприємства є доходи, що отриманні за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Тривалий час підприємство не отримує прибуток, який покривав би всі понесені витрати, що пов'язано, в тому числі, з невідповідністю діючих тарифів фактичним витратам. Чинні тарифи на послуги, які надає підприємство, встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 22.12.2021 року № 2894 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до цього часу не переглядалися. З введенням 24.02.2022 року воєнного стану на території України, настанням складної ситуації в країні та зокрема в Харківському регіоні, який безпосередньо межує з територією Російської Федерації, змінилось регулювання питань, що стосуються надання житлово-комунальних послуг, нарахування та стягнення заборгованості за зазначені послуги, в тому числі послуг, що надаються КП “ХАРКІВВОДОКАНАЛ», що зумовило загострення давньої проблеми нестачі коштів. Значний відтік населення регіону з територій, на яких велись та ведуться бойові дії, а також припинення діяльності суб'єктами господарювання у небезпечних регіонах створило підвищення рівня безробіття, зниження доходів населення, що призвело до скорочення надходжень за надані підприємством послуги.
Вказане свідчить, що кошти, які надходять на рахунки підприємства за надані послуги з водопостачання і водовідведення, не забезпечують передбачені тарифом потреби підприємства, необхідні для виконання виробничих планових програм, аварійних робіт, виплати заробітної плати, сплати податків, придбання матеріалів, паливно-мастильних матеріалів та іншого необхідного для забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканцям міста Харкова та області. Крім того, відповідач зазначає, що згідно Аудиторського звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності КП «Харківводоканал» від 27.02.2024 року № 000600-22/9 за період з 01.09.2020 року по 30.06.2023 року (копія витягу з Аудиторського звіту додається), з якого вбачається, що в порівнянні з 2021 роком поточна дебіторська заборгованість збільшилась на 554 138,0 тис. грн у 2022 році, з 1 350 500,0 тис. грн станом на 31.12.2021 року до 1 904 638,0 тис. грн. станом на 31.12.2022 року; за 6-ть місяців 2023 року збільшилась на 396 731, 0 тис.грн., з 1904 636,0 тис. грн станом на 31.12.2022 року до 2 301 367,0 тис. грн. станом на 30.06.2023 року.
Також зазначає, що додатковим фактором обтяження фінансового стану підприємства є пошкодження, а в подальшому відновлення критично важливих об'єктів, які зазнали руйнацію. 04.06.2023 року внаслідок ракетного удару з боку Російської Федерації зазнав пошкодження водогін за адресою: вул. Римарська, 18, даний об'єкт потребував капітального ремонту, виходячи з цього відповідач поніс додаткові витрати на аварійно-відновлювальні роботи. Але, всупереч складним умовам роботи, пов'язаними з постійними обстрілами та руйнацією об'єктів підприємства, напругу з кадровим складом, Відповідач зважаючи на свої обмежені фінансові можливості в першочерговому порядку витрачає кошти на аварійно-відновлювальні роботи на пошкоджених та зруйнованих об'єктах задля недопущення зупинки виробничо-технічного процесу цілодобового забезпечення послугами водопостачання та водовідведення споживачів. Введення воєнного стану на всій території України є загальновідомим фактом, а також є обставиною непереборної сили, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України (лист ТПП України від 28.02.2022 ркоу №2024/02.0-7.1). На даний час воєнний стан не скасовано, місто Харків та ряд населених пунктів Харківської області, не виключені з переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Таким чином, настання обставин непереборної сили з 24.02.2022 року, які і по даний час тривають, мають вкрай негативний вплив на поточний фінансовий стан відповідача, що не дозволили належним чином виконувати встановлені договором зобов'язання. У зв'язку із чим, просить суд, зменшити позивачу стягнення інфляційних втрат та 3% річних на 90%.
Щодо клопотання відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 3112/25 від 04.02.2025 року) та запереченнях (вх. № 3581/25 від 10.02.2025 року) про зменшення позивачу стягнення інфляційних втрат та 3% річних на 90%, суд зазначає наступне.
Суд приймає до уваги, що за загальним правилом, закріпленим в частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду, роблячи висновок про можливість за певних умов з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, зменшити розмір відсотків річних, виходила з матеріалів справи № 902/417/18. Так, суди попередніх інстанцій в межах справи № 902/417/18 встановили, що у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Також, суд враховує, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає посилання відповідача на дану постанову Великої Палати Верховного Суду, оскільки відповідно до позиції ВП ВС у справі № 902/417/18 збільшення відсотку річних до 40 % в межах справи № 902/417/18 може свідчити про засіб збагачення позивача, аніж виступати мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. При цьому, суд досліджуючи клопотання відповідача про зменшення позивачу стягнення інфляційних втрат та 3% річних на 90% та матеріали справи № 922/172/25 встановив, що в месах даної справи, сторони не збільшували нарахування відсотків річних за статтею 625 Цивільного кодексу України (тобто до стягнення заявлені 3% річних)
Щодо заявленого в клопотанні відповідача прохання зменшити нараховані інфляційні втрати, суд зауважує, що положеннями статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України не передбачено можливості зменшення інфляційних втрат з огляду на їх компенсаційний характер. У той же час, судом враховано, що присудження позивачу інфляційних втрат є однією з підстав для зменшення розміру саме нарахованих штрафних санкцій.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі № 916/878/20.
Також, суд не приймає посилання відповідача на статтю 617 Цивільного кодексу України відповідно до якої боржник може бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Дані положення є загальними, тому можуть застосовуватись до будь-яких зобов'язань, в тому числі і грошових, та те, що відповідач, знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому положенні у зв'язку із введенням воєнного стану, та просить врахувати наведені обставини, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства на даний час, та істотно складні умови роботи господарської діяльності внаслідок бойових дій на території м. Харкова та Харківської області, суд зазначає, що відсутність грошових коштів не може бути підставою для зменшення, звільнення від передбачених законом заходів компенсаторного характеру. Так само, сталість введених тарифів не може бути закладено як підставу для зменшення річних та інфляційних втрат, оскільки відповідні посилання відповідача на неможливість виконання зобов'язань щодо оплати робіт через скрутне матеріальне становище як на підставу звільнення від відповідальності, є необґрунтованим, безпідставними, при цьому складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання зобовязань, не може бути безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, при цьому, як вбачається із матеріалів справи та встановлено рішенням суду у справі 922/916/24 прострочення грошових зобов'язань відповідача мало місце, зокрема у період з 30.11.2020 року до 24.02.2022 року, однак відповідачем не наведено жодних підстав, та не надано жодних доказів наявності форс-мажорних обставин у період з 30.11.2020 року до 24.02.2022 року.
У зв'язку зі чим, відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява №18357/91) та інші).
Щодо посилання на форс-мажорні обставини, суд зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 року у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 року у справі №913/785/17, від 25.01.2022 року у справі №904/3886/21, від 30.05.2022 року у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 року у справі №910/15264/21, від 12.03.2024 року у справі №911/2635/22).
Враховуючи вищевикладене, відповідач мав довести належними доказами, що у нього настали форс-мажорні обставини, та що саме у зв'язку із їх настанням відповідач не міг виконати свої зобов'язання належним чином. Проте, відповідачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами наявність вказаних обставин.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
При цьому, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів, були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення із відповідача інфляційних втрат у розмірі 24 595,42 грн. та 3 % річних у розмірі 4 423,44 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 12,12 грн. - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та підлягає стягненню із відповідача сума судового збору у розмірі 2 421,39 грн.
Крім того, позивач у 2 пункту прохальної частини позовної заяви просить суд, надати Приватному акціонерному товариству «Південспецбуд» строк на строк на доведення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї позовної заяви упродовж 5-ти днів з дня ухвалення рішення.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу Укарїни визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити позивачу 5 денний строк після ухвалення рішення суду, щодо надання доказів доведення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цієї позовної заяви.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90, ЄДРПОУ 03361715) на користь Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61045, м. Харків, вул. Джанкойська, буд. 76, ЄДРПОУ 01416731) інфляційні втрати у розмірі 24 595,42 грн., 3 % річних у розмірі 4 423,44 грн. та судовий збір у розмірі 2 421,39 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 12,12 грн. - відмовити.
Встановити позивачу 5 денний строк по 31.03.2025 року, щодо надання доказів доведення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цієї позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство "Південспецбуд", 61045, м. Харків, вул. Джанкойська, 76, ЄДРПОУ 01416731);
відповідач: Комунальне підприємство "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90, ЄДРПОУ 03361715).
Повне рішення складено "26" березня 2025 р.
Суддя О.О. Ємельянова