20 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/655/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання Романюк Д.О.
Розглянув справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просп. Любомира Гузара, 44,м. Київ,03065
до відповідача Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" вул. Андрея Шептицького, 20,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46008
про cтягнення 1 132 063,68 грн..
за участі представників:
Позивача: Кисіль Т. П.
Відповідача: не з'явився
Суть справи:
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач) звертається до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 1 132 063,68 грн, з яких заборгованість зі сплати основного боргу за замовлену та перевищення замовленої потужності у розмірі 957 191,63 грн, три відсотки річних у розмірі 14 620,35 грн, пеня у розмірі 116 649,88 грн та інфляційні втрати у розмірі 43 601,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1910000201 від 31.12.2019 в частині здійснення своєчасної оплати послуг із транспортування природного газу за період січень-червень 2024, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві просив суд одночасно: зменшити розмір неустойки, трьох відсотків річних, інфляційних втрат на 90% від заявлених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову.
З приводу цього ним зазначено, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, тож покладення надмірного фінансового тягаря на нього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань. Також інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред'явлення вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення. Разом з тим, загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає майже 50 % від розміру основного боргу, що створює несправедливо надмірний тягар для відповідача. Враховуючи правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання (при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора) відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних), ПрАТ «Тернопільміськгаз» вважає, що наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені.
Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що відповідач у відзиві на позовну заяву не наводить жодних доводів на спростування наявності заборгованості за замовлену та перевищення замовленої потужності за Договором транспортування природного газу від 31.12.2019 № 1910000201 за спірний період.
Позивач вказує, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність виняткових випадків, які надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій, а також, що стягнення штрафних санкцій є неспівмірними з наслідками порушення, не відповідають засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та можуть спричинити повне зупинення господарської діяльності.
Разом з тим, у відповіді на відзив зазначено про наявність скрутного фінансового становища позивача та того факту, що зупинення транспортування природного газу через наявність значної дебіторської заборгованості з боку замовників послуг природного газу, в тому числі ПрАТ «Тернопільміськгаз», матиме наслідком неможливість здійснення транзиту газу через Україну до країн Європи, що в сукупності є реальною загрозою енергетичній безпеці України в цілому. Відтак, не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача положення статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України.
Відповідачем у запереченнях на відзив зазначено, що примусове стягнення надмірно великих штрафних санкцій негативно вплине на здійснення ПрАТ "Тернопільміськгаз" господарської діяльності, адже ПрАТ "Тернопільміськгаз" перебуває у критичному майновому та фінансовому стані.
Відповідач додатково повідомляє, що Товариство «Тернопільміськгаз» проводить діяльність з розподілу природного газу на території міста Тернополя, Тернопільського району та відноситься до числа підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення на особливий період. Крім того, відповідач просить суд врахувати, що тариф, який діяв у спірний період на послуги розподілу природного газу для ПрАТ "Тернопільміськгаз" був збитковим та не покривав фактичних обґрунтованих витрат товариства, які є необхідними для господарської діяльності.
Разом з тим, відповідач переконаний, що відсутність вини в діях ПрАТ "Тернопільміськгаз" в силу ч. 2 ст. 218 ГК виключає відповідальність Товариства, оскільки єдиною причиною можливого виникнення заборгованості є незалежна від ПрАТ "Тернопільміськгаз" обставина, а саме - тарифна політика НКРЕКП. Також позивач не зазнав значних збитків від порушення строків виконання зобов'язання, докази збитків від порушення ПрАТ "Тернопільміськгаз" умов договору суду не надав. Відтак, наведені позивечем суми збитків не можна віднести до збитків завданих саме Приватним акціонерним товариством "Тернопільміськгаз".
Процесуальні дії суду у справі.
26.11.2024 (згідно з відтиску поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про стягнення заборгованості в загальній сумі 1 132 063,68 грн, з яких: 957 191,63 грн - основна заборгованість, 14 620,35 грн - 3% річних, 116 649,88 грн - пеня, 43 601,82 грн - інфляційні втрати.
Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору транспортування природного газу №1910000201 від 31.12.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.11.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/655/24 визначено суддю Шумського І.П.
Ухвалою суду від 03.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/655/24; постановлено здійснювати розгляд справи № 921/655/24 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/655/23 підготовче засідання на 10:20 год 02.01.2025; запропоновано надати відповідачу в строк до 20.12.2024 відзив на позов.
19.12.2024 через систему “Електронний суд» відповідач надіслав відзив на позовну заяву б/н від 19.12.2024 (вх. № 9774 від 20.12.2024).
25.12.2024 через систему “Електронний суд» позивач надіслав відповідь на відзив за № ТОВВИХ-24-20057 від 25.12.2024 (вх. № 9876 від 26.12.2024).
30.12.2024 від представника позивача надійшла заява б/н від 30.12.2024 (вх. № 9961 від 30.12.2024) про участь у судовому засіданні 02.01.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду. Відповідно до даної заяви представник позивача Горбач А. М. просить суд надати можливість участі у судовому засіданні 02.01.2025 по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 01.01.2025 заяву представника позивача б/н від 30.12.2024 (вх. № 9961 від 30.12.2024) про участь в судовому засіданні 02.01.2025 в режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято до розгляду: відзив відповідача на позов б/н від 20.12.2024 (вх. № 9774 від 20.12.2024) з додатками та відповідь позивача на відзив № ТОВВИХ-24-20057 від 25.12.2024 (вх. № 9876 від 26.12.2024) з додатками. Підготовче засідання у справі № 921/655/24 відкладено на 10:20 год 30.01.2025. Відповідачу до 24.01.2025 запропоновано надати суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України.
23.01.2025 через систему “Електронний суд» відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив б/н від 23.01.2025 (вх. № 601 від 23.01.2025). Поряд з цим, у даному запереченні відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи звіту про фінансові результати за 2024 рік.
Ухвалою суду від 30.01.2025 прийнято до розгляду заперечення відповідача на відповідь на відзив б/н від 23.01.2025 (вх. № 601 від 23.01.2024), з додатками. Закрито підготовче провадження у справі №921/655/24 та призначено її до розгляду по суті на 12:40 год 03 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 03.03.2025 розгляд справи №921/655/24 по суті відкладено на 11:00 год 10.03.2025.
10.03.2025 Господарський суд Тернопільської області перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 20 березня 2025 року 14 год 20 хв.
20.03.2025 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Приватним акціонерним товариством «Тернопільміськгаз» було укладено договір транспортування природного газу № 1910000201, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497.
За цим Договором Оператор надає Замовнику (відповідачу) послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Взаємодія між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється поданням Замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 Договору).
Згідно з п. 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках входу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Крім того, обов'язок щодо оплати наданих послуг відображений у пункті 4.1 Договору.
Так, відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний:
· своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг;
· не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;
· здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плат за зміну умов (обмежень) користування потужністю.
Відповідно до пункту 3.2 Договору Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим Договором.
Вартість замовленої та перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою наведеною в п. 8.4 Договору.
Відповідачем замовлено потужність відповідно до номінацій, а саме:
1) у січні 2024 року обсяг замовленої потужності склав 1 428,19500 тис мі;
2) у лютому 2024 року обсяг замовленої потужності склав 1 308,96600 тис мі;
3) у березні 2024 року обсяг замовленої потужності склав 1 347,46500 тис мі;
4) у квітні 2024 року обсяг замовленої потужності склав 1 154,97000 тис мі;
5) у травні 2024 року обсяг замовленої потужності склав 769,98000 тис мі;
6) у червні 2024 року обсяг замовленої потужності склав 769,98000 тис мі.
Крім того, за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної (замовленої) потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме: у січні 2024 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 47,60000 тис мі всього на загальну суму 7 092,02 грн.
Відповідно до п. 8.4. Замовник, який є Оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта надання послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або Оператором газорозподільної системи або Замовником послуг транспортування, який виконує функції постачальника «останньої надії»), у рамках виконання цих функцій), визначений Оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який подається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірної потужності та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок оплат за використання договірної потужності на наступні періоди.
У відповідності до п. 8.4. Договору позивачем було направлено в інформаційну платформу відповідачу:
1. Рахунок № 01-2024-1910000201/9990000 від 31.01.2024 на оплату замовленої (договірної) потужності за січень 2024 року на загальну суму 212 789,63 грн;
2. Рахунок № 01-2024-1910000201/1000124 від 31.01.2024 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за січень 2024 року на загальну суму 7 092,02 грн;
3. Рахунок № 02-2024-1910000201/9990000 від 29.02.2024 на оплату замовленої (договірної) потужності за лютий 2024 року на загальну суму 195 025,46 грн;
4. Рахунок № 03-2024-1910000201/9990000 від 31.03.2024 на оплату замовленої (договірної) потужності за березень 2024 року на загальну суму 200 761,50 грн;
5. Рахунок № 04-2024-1910000201/9990000 від 30.04.2024 на оплату замовленої (договірної) потужності за квітень 2024 року на загальну суму 172 081,30 грн;
6. Рахунок № 05-2024-1910000201/9990000 від 31.05.2024 на оплату замовленої (договірної) потужності за травень 2024 року на загальну суму 114 720,86 грн;
7. Рахунок № 06-2024-1910000201/9990000 від 30.06.2024 на оплату замовленої (договірної) потужності за червень 2024 року на загальну суму 114 720,86 грн.
8. звіт про використання замовленої потужності ПрАТ «Тернопільміськгаз» за газовий місяць січень 2024 року.
Відповідно до п. 11.2. Договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
У п. 11.3. Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
На виконання вказаних умов Договору, позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг:
· акт наданих послуг від 31.01.2024 № 01-2024-191000201/9990000 за газовий місяць січень 2024;
· акт наданих послуг від 31.01.2024 № 01-2024-191000201/1000124 за газовий місяць січень 2024;
· акт наданих послуг від 29.02.2024 № 02-2024-191000201/9990000 за газовий місяць лютий 2024;
· акт наданих послуг від 31.03.2024 № 03-2024-191000201/9990000 за газовий місяць березень 2024;
· акт наданих послуг від 30.04.2024 № 04-2024-191000201/9990000 за газовий місяць квітень 2024;
· акт наданих послуг від 31.05.2024 № 05-2024-191000201/9990000 за газовий місяць травень 2024;
· акт наданих послуг від 30.06.2024 № 06-2024-191000201/9990000 за газовий місяць червень 2024;
Вищезазначені акти наданих послуг підписані уповноваженим представником Відповідача, без будь яких зауважень та застережень.
Вищезазначене в сукупності свідчить про те, що відповідач повністю погодився з обсягами замовленої, перевищення замовленої (договірної) потужності, що нараховані позивачем, та прийняв відповідні послуги у повному обсязі.
Проте, у строки встановлені п. 8.4. Договору, відповідач не оплатив на користь позивача у повному обсязі вартість замовленої потужності за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року та вартість перевищення замовленої (договірної) потужності за січень 2024 року в загальній сумі 99 191,63 грн, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором транспортування природного газу, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору за зобов'язаннями січня 2024 року складає 29 883,28 грн за період з 21.02.2024 по 20.08.2024; за зобов'язаннями лютого 2024 року складає 26 328,43 грн за період з 21.03.2024 по 20.09.2024; за зобов'язаннями березня 2024 року складає 26 417,14 грн за період з 23.04.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями квітня 2024 року складає 19 060,59 грн за період з 21.05.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями травня 2024 року складає 7 462,84 грн за період з 21.06.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями червня 2024 року складає 7 497,60 грн за період з 23.07.2024 по 22.10.2024.
Загальний розмір нарахованих 3 % річних від основного боргу за період січня 2024 року складає 4 243,52 грн за період з 21.02.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями лютого 2024 року складає 3 452,91 грн за період з 21.03.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями березня 2024 року складає 3 011,43 грн за період з 23.04.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями квітня 2024 року складає 2 186,28 грн за період з 21.05.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями травня 2024 року складає 861,10 грн за період з 21.06.2024 по 22.10.2024; за зобов'язаннями червня 2024 року складає 865,11 грн за період з 23.07.2024 по 22.10.2024.
Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за січень 2024 року складає 11 775,04 грн; за лютий 2024 року складає 10 124,73 грн; за березень 2024 року складає 10 001,00 грн; за квітень 2024 року складає 7 494,83 грн; за травень 2024 року складає 1 786,76 грн; за червень складає 2 419,46 грн).
Відтак, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати за замовлену та перевищення замовленої потужності за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року позивачем на підставах п.п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України правомірно нараховано відповідачу три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 14 620,35 грн, пеню у розмірі 116 649,88 грн та інфляційні втрати в розмірі 43 601,82 грн.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про стягнення заборгованості в загальній сумі 1 132 063,68 грн, з яких: 957 191,63 грн - основна заборгованість, 14 620,35 грн - 3% річних, 116 649,88 грн - пеня, 43 601,82 грн - інфляційні втрати.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з матеріалами справи, сторонами було підписано Договір № 1910000201 від 31.12.2019 про надання послуг транспортування природного газу на умовах наведених судом раніше.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 957 191,63 грн основної заборгованості за неналежне виконання умов договору щодо своєчасної оплати за надані позивачем послуги. А саме за неповний розрахунок наданих у січні-червні 2024 послуг, а також вартість перевищення замовленої (договірної) потужності за січень 2024 (як це було передбачено п. 8.4 договору).
Вказане зокрема підтверджується: рахунками на оплату замовлених (договірних) потужностей; звітом про використання замовленої потужності; актами надання послуг за відповідні газові місяці. А також не заперечується самим відповідачем у справі.
Водночас, відсутність своєї вини у невиконанні договірних зобов'язань має довести саме Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (ч.2 ст. 614 ЦК України).
П. 13.5 Договору передбачено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено з урахуванням суми та строку прострочення сплати основної заборгованості відповідача нарахування 3% річних в сумі 14 620,35 грн, інфляційних втрат у розмірі 43 601,82 грн та пені в сумі 116 649,88 грн за неналежне виконання умов договору щодо своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
Згідно з проведеним судом перерахунком заявлених до стягнення основної заборгованості в загальній сумі 957 191,63 грн, нарахування 3% річних в загальній сумі 14 620,35 грн, пені в загальній сумі 116 649,88 грн та інфляційних втрат в загальній сумі 43 601,82 грн є правомірним та обґрунтованим.
Разом з тим, судом встановлено та зазначено вище, що у відзиві на позов відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних втрат на 90%.
Згідно з ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому неустойка, виходячи з приписів ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18, від 15.11.2023 у справі №921/489/22.
Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача про наявність підстав для зменшення пені на 90%, на думку суду, не відповідають засадам добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості.
Обґрунтованих заперечень (контррозрахунку) щодо заявлених до стягнення сум 3% та інфляційних нарахувань відповідач не надав.
Відтак, суд повністю задовольняє позовні вимоги.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вже зазначалось вище предметом судового розгляду у даній справі є вимога майнового характеру - стягнення заборгованості в загальній сумі 1 132 063,68 грн. Таким чином, до сплати підлягав судовий збір в сумі 16 980, 96 грн.
Позивач, згідно з платіжною інструкцією № 309967 від 22.11.2024, сплатив судовий збір в сумі 16 980 грн 96 коп.
Зарахування судового збору в розмірі 16 980, 96 грн згідно з вказаною вище платіжною інструкцією до Державного бюджету України судом перевірено перед постановленням 03.12.2024 ухвали про відкриття провадження у даній справі.
Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 16 980 грн 96 коп., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задоволити.
1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 21155959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490) 957 191 (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто одну) грн 63 коп. - боргу, 116 649 (сто шістнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 88 коп. - пені, 14 620 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять) грн 35 коп. - 3% річних, 43 601 (сорок три тисячі шістсот одну) грн 82 коп. - інфляційних нарахувань, 16 980 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 96 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 26.03.2025
Суддя І.П. Шумський