65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"25" березня 2025 р. Справа № 908/51/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» (вх. 2-411/25 від 24.03.2025) про забезпечення позову, у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280),
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 50170683,81 грн,
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення суми 50170683,81 грн, яка складається з: 48598553,96 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 1472129,85 грн - прострочена заборгованість по процентам, 100000,00 грн - заборгованість зі сплати штрафу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.01.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/51/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області (суддя Федько О.А.) від 06.01.2025 позовну заяву (вих. № 117/38750/2024 від 26.12.2024) з усіма додатками, заяву про забезпечення позову (вих. №117/39041/2024 від 30.12.2024) з додатками передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 справу № 908/51/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Разом з позовною заявою Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на право ОСОБА_1 на частки у розмірі:
- 75,2% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЮА" (код ЄДРПОУ: 45377414);
- 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОП ТРЕЙД ГРУП" (код ЄДРПОУ: 44556596);
- 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ СЕРВІС ГАЗ" (код ЄДРПОУ: 43957596);
- 83,95% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕП" (код ЄДРПОУ: 31817878).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 50170683,81 грн, що виникла в результаті неналежного виконання позичальником ТОВ «Ю-ГАЗ» та поручителем ОСОБА_1 , своїх зобов'язань за Додатковим договором № 431/2021/ООД-КБ-ГКД-НВКЛ6 від 12.04.2024 укладеного в рамках Генерального кредитного договору № 431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021 та Договором поруки № 431/2021/ООД- КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021.
Позивач у відповідності до умов Генерального кредитного договору та Додаткового договору до нього виконав свої зобов'язання та надав Позичальнику кредитні кошти. Проте зі сторони Позичальника порушувались умови Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів у встановлені Договором строки, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
АБ «УКРГАЗБАНК» рекомендованими листами направив на адреси позичальника та поручителя Лист-вимогу № 172/34937/2024 від 21.11.2024, якою вимагав виконати порушене зобов'язання та повністю повернути всю суму кредиту за Кредитним договором, сплатити проценти, а також сплатити штрафні санкції протягом 2 календарних днів від дати отримання даної вимоги. Проте, надіслані Листи-вимоги залишились без задоволення.
Згідно відкритих джерел української аналітичної онлайн-системи «YouControl» заявником виявлено, що за ОСОБА_1 обліковуються лише права на частку у статутному капіталі наступних товариств:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЮА" (65101, Одеська обл., м. Одеса, вул. Комарова Космонавта, буд. 10, ЄДРПОУ: 45377414) розмір права ОСОБА_1 на частку статутного капіталу товариства складає - 75,2%;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "СВОП ТРЕЙД ГРУП" (65026. Одеська обл., місто Одеса, вул. Приморська (Приморський р-н), будинок 18. ЄДРПОУ: 44556596) розмір права ОСОБА_1 на частку статутного капіталу товариства складає - 70%;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ СЕРВІС ГАЗ" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 19, ЄДРПОУ: 43957596) розмір права ОСОБА_1 на частку статутного капіталу товариства складає - 100%;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕП" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 19, ЄДРПОУ: 31817878) розмір права ОСОБА_1 на частку статутного капіталу товариства складає 83,95%. Іншого майна не виявлено.
Заявник зазначає, що вищезазначені права на частку у статутних капіталах товариств є єдиним майном відповідача, відповідно невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до відчуження прав ОСОБА_1 на частки у статутних капіталах зазначених товариств і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» про забезпечення позову, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, предметом позову по даній справі є вищезазначена вимога майнового характеру. Таким чином, у даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до господарського суду.
При цьому суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Наведена правова позиція викладена і у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Наразі суд зазначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення майнового позову у спорах, що виникають при виконанні правочинів у господарській діяльності та правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;
- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.
Суд зазначає, що право на частку є майновим правом і такий захід забезпечення позову як накладення арешту на частку відповідача у статутному капіталі товариства є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором поруки, а невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки він не зможе їх захистити в межах лише цього судового провадження, без нових звернень до суду, що потягне за собою додаткові витрати.
Суд вважає, що запропоновані заявником в цій заяві заходи забезпечення позову не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариств та не обмежують права відповідача на володіння та користування корпоративними правами.
Зазначений захід забезпечення позову є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача.
Отже, існує логічний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, тож такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити належне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
У даному випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки у разі відчуження відповідачем належних йому часток в статутному капіталі товариств, позивач не зможе захистити своє порушене право в межах цього судового провадження без інших звернень до суду з новими позовними заявами, що потягне за собою також додаткові витрати.
Між тим, у даному випадку застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, які не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, не перешкоджатиме господарській діяльності товариств, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що задля ефективного захисту порушених прав позивача, а також забезпечення можливості реального виконання судового рішення у даній справі, доцільним та необхідним буде вжиття заходу забезпечення позову про накладення арешту на частки у статутному капіталі зазначених заявником товариств.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача, у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.
Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» (вх. 2-411/25 від 24.03.2025) про забезпечення позову у справі № 908/51/25 задовольнити.
2. Накласти арешт на право ОСОБА_1 на частки у розмірі:
- 75,2% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТС ЮА" (код ЄДРПОУ: 45377414);
- 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОП ТРЕЙД ГРУП" (код ЄДРПОУ: 44556596);
- 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ СЕРВІС ГАЗ" (код ЄДРПОУ: 43957596);
- 83,95% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕП" (код ЄДРПОУ: 31817878).
3. Стягувачем за цією ухвалою є - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280).
4. Боржником за цією ухвалою є - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набрала законної сили 25 березня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 25.03.2025.
Суддя Нікітенко Сергій Валерійович