вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/141/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРМА ТРЕЙДИНГ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР»
про стягнення 94 033, 91 грн
Суддя В.М. Антонова
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРМА ТРЕЙДИНГ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР» (далі - відповідач) про стягнення 94 033, 91 грн, з яких: 70 408, 27 грн основний борг, 18 550, 41 грн інфляційні втрати та 5 075, 23 грн 3% річних.
Позовні обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №280422УЦ від 28.04.2022, в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії.
2. Стислий виклад позицій відповідача
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
21.01.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (сформована в системі «Електронний суд» 20.01.2025).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 29.01.2025, яка отримана останнім 30.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до п.1.2.15. ПРРЕЕ, договори, передбачені цими правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання.
28.04.2022 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №280422УЦ (далі - договір), відповідно до п.2.1. якого за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно із п.2.1. договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності.
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п.3.1. договору).
Згідно з додатком №1 до договору (заява - приєднання), початок постачання електричної енергії є 28.04.2022, а оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії є ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК».
Пунктом 3.3. договору встановлено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
У пункті 5.6. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем.
Відповідно до п.3. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) оплата електричної енергії здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника згідно реквізитів зазначених у договорі та/або розрахункових документах:
• 50 % з 15-по 20 число в місяці постачання;
• 50 % з 20-по 28 число в місяці постачання;
• Сума переплати/недоплати споживача, яка виникла в наслідок різниці між замовленим обсягом та фактично спожитою електричною енергією, визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або, за письмовою вимогою споживача, повертається на його поточний рахунок. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання відповідного рахунку;
• Розрахунковим періодом за цією комерційно пропозицією є календарний місяць.
Рахунок на попередню оплату заявленого обсягу електричної енергії виставляється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Оплата згідно п.3. цієї комерційної пропозиції. Рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію, що не оплачена споживачем, виставляється до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим та має бути оплачений споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем (п.4. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору)).
Згідно із п.8. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) постачальник до 12 числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та в цей же строк надає його споживачу засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану у заяві-приєднання до умов договору. Споживач зобов'язаний протягом двох робочих днів підписати акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та один примірник підписаного акта повернути постачальнику. У разі неповернення акта протягом 10 календарних днів акт вважається погодженим. Разом з актом купівлі-продажу електричної енергії постачальник передає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію, що не оплачена споживачем. Оплата рахунку за фактично спожиту електроенергію має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У пункті 10. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) сторони погодили, що у разі недотримання порядку та строків проведення розрахунків визначених цією комерційною пропозицією, в тому числі попередньої оплати та оплати додатково заявлених обсягів купівлі електричної енергії, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також сплатити 3% річних та суму інфляційних втрат відповідно до вимог ст.625 ЦК України. Зазначені суми сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунку, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.
У період з травня по листопад 2022 року позивачем передано, а відповідачем отримано електричної енергії в кількості 71,648 тис.кВт·год на загальну суму 374 592, 19 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі електричної енергії: №218 від 31.05.2022, №250 від 30.06.2022, №295 від 31.07.2022, №364 від 31.08.2022, № 419 від 30.09.2022, № 463 від 31.10.2022, №512 від 30.11.2022, які підписані електронними підписами з обох сторін без заперечень.
Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив спожиту електричну енергію в розмірі 304 183, 92 грн, а тому 22.07.2024 направив відповідачу вимогу про сплату боргу за вих. №б/н від 19.07.2024 про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 70 408, 27 грн, також нарахованих пені, 3% річних та інфляції протягом 7 днів з моменту отримання вказаної вимоги. Також до претензії додав рахунок на оплату пені, 3% річних та інфляції №960 від 19.07.2024.
Направлення вказаних документів підтверджується описом цінного листа та чеком поштового відділення №3601413248064.
Відповіді на вказану вище претензію матеріали справи не містять та вказані кошти відповідачем сплачені не були, відповідних доказів у встановленому законом порядку суду не надано.
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача 70 408, 27 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 18 550, 41 грн інфляційних втрат та 5 075, 23 грн 3% річних нарахованих за порушення виконання грошового зобов'язання останнього за договором про постачання електричної енергії споживачу №280422УЦ від 28.04.2022.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Пунктами 26, 68 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
За своєю правовою природою даний правочин є договором постачання електричної енергії споживачу.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії» (частина 1 статі 275 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12. ПРРЕЕ).
Відповідно до п.3. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) оплата електричної енергії здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника згідно реквізитів зазначених у договорі та/або розрахункових документах:
• 50% з 15-по 20 число в місяці постачання;
• 50% з 20-по 28 число в місяці постачання.
У період з травня по листопад 2022 року позивачем передано, а відповідачем отримано електричної енергії в кількості 71,648 тис.кВт·год на загальну суму 374 592, 19 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі електричної енергії: №218 від 31.05.2022, №250 від 30.06.2022, №295 від 31.07.2022, №364 від 31.08.2022, № 419 від 30.09.2022, № 463 від 31.10.2022, №512 від 30.11.2022, які підписані електронними підписами з обох сторін без заперечень.
Позивач зазначає, що відповідачем частково оплачено поставлену електричну енергію в сумі 304 183, 92 грн.
Враховуючи положення ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України згідно якого, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог.
Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.
За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за спожиту електричної енергії за період з травня по листопад 2022 року в розмірі 70 408, 27 грн (374 592, 19 грн - 304 183, 92 грн) доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 21.05.2022 по 30.11.2024 в сумі 5 075, 23 грн та 18 550, 41 грн інфляційних втрат за загальний період з травня 2022 року по листопад 2024 року.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок оплат та нарахувань, який є обґрунтованим та арифметично вірним, суд встановив, що відповідачем порушено строки оплати за спожиту електричну енергію за період з травня по листопад 2022 року, що передбачені в п.3. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору).
Так, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 21.05.2022 по 30.11.202024 в розмірі 5 075, 23 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 18 550, 41 грн за загальний період з травня 2022 року по листопад 2024 року, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки позивачем невірно визначено періоди нарахування інфляції, тому що при розрахунку не враховано, що якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Враховуючи зазначене, судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за загальний період з червня 2022 року по листопад 2024 року, обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем, а саме наступним чином:
Період нарахування заборгованостіСума боргу (грн)Оплата (грн)Дата оплатиПеріод нарахування інфляціїІнфляція (грн)
травень 2022 року43 939, 33
20 000,0015.06.2022
23 939,33 червень 2022 року742,12
10 000,0017.06.2022
13 939,33 липень 2022 року97,58
13 939,3318.07.2022
червень 2022 року36 947,96 липень 2022 року258,64
20 000,0029.07.2022
16 947, 96 серпень 2022 року186,43
20 000,0018.08.2022
липень 2022 року33 296,63 серпень 2022 року366,26
30 244, 59
10 000,0023.08.2022
20 244,5931.08.2022
серпень 2022 року 71 316, 31 вересень 2022 року1 355,01
20 000,0005.10.2022
20 000,0014.10.2022
31 316, 31 жовтень 2022 року 782,91
20 000,0018.10.2022
10 000,0020.10.2022
10 000,0025.10.2022
вересень 2022 року58 106,75 жовтень 2022 року1452,67
20 000,0028.10.2022
20 000,0031.10.2022
10 000,0002.11.2022
жовтень 2022 року67 730,23
20 000,0004.11.2022
10 000,0007.11.2022
10 000,0010.11.2022
10 000,0014.11.2022
17 153,29 листопад 2022 року120,07
10 000,0016.11.2022
7 153,29 грудень 2022 року - листопад 2024 року1 206,10
листопад 2022 року63 254,98 грудень 2022 року - листопад 2024 року10 665,24
Всього17 233,03
За розрахунком суду загальний розмір інфляційних втрат за загальний період з червня 2022 року по листопад 2024 року складає 17 233, 03 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 70 408, 27 грн основного боргу, 17 233, 03 грн інфляційних втрат та 5 075, 23 грн 3% річних.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРМА ТРЕЙДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР» про стягнення 94 033, 91 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР» (08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт. Макарів(з), вул. Димитрія Ростовського, буд. 20, ідентифікаційний код 24445557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРМА ТРЕЙДИНГ» (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 20А, ідентифікаційний код 43700106) 70 408 (сімдесят тисяч чотириста вісім) грн 27 коп. основного боргу, 17 233 (сімнадцять тисяч двісті тридцять три) грн 03 коп. інфляційних втрат, 5 075 (п'ять тисяч сімдесят п'ять) грн 23 коп. 3% річних та 2 388 (дві тисячі триста вісімдесят вісім) грн 46 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова