вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/207/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши справу
За позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «ТІБР»
про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном
Учасники судового процесу:
від позивача: Віценко Б.В.;
від відповідача: Нікіташ С.П.;
прокурор: Набок Ю.В.;
Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «ТІБР», в якій просить суд:
- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Київською обласною державною адміністрацією майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «ТІБР» водного об'єкту - ставу на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської області з розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду;
- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Київською обласною державною адміністрацією майном шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «ТІБР» повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації водний об'єкт - ставу на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської області з розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, використовує водний об'єкт та земельну ділянку під ним для здійснення рибогосподарської діяльності без отримання будь-яких документів, які надають право на використання водного об'єкту та земельної ділянки, розташованої під ним.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/207/25. Призначено підготовче засідання у справі на 12.02.2025. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а прокурору та позивачу - відповіді на відзив.
12.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач повідомив суд, що відповідачу не надходили матеріали позовної заяви з додатками від прокуратури, що унеможливлює виконання вимог ухвали суду про подання відзиву на позовну заяву. У зв'язку із цим відповідач просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.02.2025 у підготовче засідання з'явились представники сторін та прокурор та надали усні пояснення по справі. Суд протокольно задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовжив йому строк на подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 911/207/25 на 19.03.2025, про що занесено до протоколу судового засідання.
10.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також 10.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання вх. № суду 2235 від 10.03.2025 про зупинення розгляду справи та клопотання вх. № суду 2236 від 10.03.2025 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
13.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
19.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від прокуратури надійшли заперечення на клопотання (заяву) відповідача про залучення третіх осіб, а також заперечення на клопотання (заяву) відповідача про зупинення провадження у справі.
19.03.2025 у підготовче засідання з'явились представники сторін та прокурор та надали усні пояснення по справі.
У підготовчому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо клопотання про залучення третіх осіб, підтримав його та просив суд його задовольнити.
У свою чергу прокурор та представник позивача проти клопотання відповідача заперечили та вважали, що клопотання відповідача про залучення третіх осіб задоволенню не підлягає.
Суд у підготовчому засіданні, дослідивши клопотання відповідача про залучення третіх осіб та заперечення прокурора проти його задоволення, а також з огляду на предмет та підстави позовних вимог, дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
В обґрунтування підстав для залучення третіх осіб - Державне агентство меліорації та рибного господарства України та Тетіївську міську раду, відповідач у клопотанні зазначив, що ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» здійснює спеціальне використання водних біоресурсів у формі промислового рибальства у Теліжинецькому ставку на підставі Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів № 176 від 30.06.2023, який виданий на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації - ставку на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської, який погоджено Державним агентством меліорації та рибного господарства 15.08.2016 з терміном дії до 31.12.2025. Як зазначив відповідач, Режим рибогосподарської експлуатації являється сукупністю «технічних умов» та підставою для отримання Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів. У свою чергу, ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» має Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів № 176 від 30.06.2023 та здійснює рибогосподарську діяльність у формі промислового (прісноводного) рибальства. За ствердженням відповідача, зупинення рибогосподарської діяльності ТОВ «Рибне господарство «ТІБР», у разі задоволення позову, призведе до невиконання умов Режиму рибогосподарської експлуатації, що призведе до скасування Державним агентством меліорації та рибного господарства України Режиму і Дозволу. Отже, на думку відповідача, задоволення позовних вимог може вплинути на права та обов'язки Державного агентства меліорації та рибного господарства України, оскільки створить умови для скасування останнім Режиму рибогосподарської експлуатації Теліжинецього ставку та Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів. Стосовно залучення до участі у справі в якості третьої особи Тетіївську міську раду відповідач зазначив, що не погоджується із твердженням прокурора, що до повноважень Київської обласної адміністрації віднесено розпорядження Теліжинецьким ставком та землею під ним, а також не погоджується із твердженням прокурора стосовно того, що Теліжинецький ставок є водним об'єктом загальнодержавного значення. На думку відповідача, Теліжинецький ставок є штучно створеним водним об'єктом, який знаходиться та використовується в межах однієї Київської області, в адміністративних межах Тетіївської територіальної громади, тому в силу п. 1 ч. 2 ст. 5 ВК України Теліжинецький ставок є водним об'єктом місцевого значення. Отже, відповідач вважає, що розпорядження Теліжинецьким ставком та землями водного фонду під ним належать до компетенції Тетіївської міської ради. У зв'язку із цим відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи Тетіївську міську раду, оскільки, на думку відповідача, задоволення позовних вимог може вплинути на права та обов'язки Тетіївської міської ради, яка є розпорядником водного об'єкта - Теліжинецький ставок та земельної ділянки під ним.
Прокурор, заперечуючи проти залучення до участі третіх осіб, зазначив, що підставою для пред'явлення позову є факт використання ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» ставу на р. Роська в с. Теліжинці Тетіївського району Київської області без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст. 125, 126 ЗК України та ст. 51 ВК України. В той же час прокурор зауважив, що у даній справі не є предметом спору правомірність погодження Державним агентством меліорації та рибного господарства України відповідачу Режиму рибогосподарської експлуатації ставу, розташованого на р. Роська, у зв'язку із чим, на думку прокурора, рішення у справі не може вплинути на права та обов'язки Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Тетіївську міську раду прокурор зазначив, що доводи представника відповідача про те, що став в с. Теліжинці є водним об'єктом місцевого значення, а відтак, розпорядження ним та землями водного фонду під ним належать до компетенції Тетіївської міської ради, не ґрунтуються на вимогах законодавства у сфері водних відносин та спростовуються наданими до суду доказами. З урахуванням вказаного вище, на переконання прокурора, клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1057 від 06.10.2023 та постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 19.01.2024 найменування Державного агентства меліорації та рибного господарства України змінено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Відповідно до Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30.09.2015 із змінами і доповненнями, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
З огляду на наведене вище, беручи до уваги обставини справи та характер заявлених позовних вимог, а також враховуючи те, що відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує про правомірність користування водним об'єктом - ставом на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської області на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації - ставку на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської, який погоджено Державним агентством меліорації та рибного господарства 15.08.2016 з терміном дії до 31.12.2025, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Крім того, враховуючи те, що спірний водний об'єкт - став на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, знаходиться на території Тетіївської територіальної громади Київської області, суд вважає за необхідне залучити Тетіївську міську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
При цьому суд звертає увагу прокурора, що обставина віднесення спірного об'єкта - ставу на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, що знаходиться на території Тетіївської територіальної громади Київської області, до водного об'єкта загальнодержавного значення підлягає доведенню прокурором та позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене вище, господарський суд у підготовчому засіданні 19.03.2025 задовольнив клопотання ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» вх. № суду 2236 від 10.03.2025 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Крім того у підготовчому засіданні 19.03.2025 представник позивача надав усні пояснення щодо клопотання про зупинення провадження у справі, підтримав його та просив суд зупинити провадження у справі до перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справи щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/1168/23.
У свою чергу прокурор та представник позивача проти клопотання відповідача заперечили та вважали, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Суд в підготовчому засіданні, дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та заперечення прокурора проти його задоволення, а також з огляду на предмет та підстави позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, з огляду на наступне.
В обґрунтування підстав для зупинення провадження у справі відповідач посилається на те, що предметом позову у даній справі є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні Київською обласною державною адміністрацією майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності ТОВ «ТІБР» водного об'єкту - ставу на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської області з розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду та зобов'язання відповідача повернути державі в особі КОДА вказаний водний об'єкт з розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду. Водночас відповідач зазначив, що ухвалою Верховного суду від 22.05.2024 у справі № 922/1168/23 прийнято рішення про передачу вказаної справи на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі, у пункті 58 якої Верховним Судом вказано про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 05.01.2022 у справі № 908/2153/20. Відповідач звернув увагу, що у позовній заяві прокурор, обґрунтовуючи свої доводи, посилається на усталену судову практикою Верховного Суду, викладену у постанові від 06.10.2021 в справі № 914/1326/16 та постанові від 25.01.2022 у справі № 908/2153/20, тобто, як зазначив відповідач, усталена судова практика, на яку посилається прокурор у позові, є предметом перегляду в ході розгляду справи № 922/1168/23. Також, за доводами відповідача, справи № 922/1168/23 та № 911/207/25 виникли з подібних правовідносин, в ході здійснення рибогосподарської діяльності на підставі Режимів рибогосподарської експлуатації та Дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів. За вказаних обставин, на переконання відповідача, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/1168/23.
У свою чергу прокурор, заперечуючи проти зупинення провадження у даній справі, зазначив, що підставою передачі справи № 922/1168/23 на розгляд палати є встановлена законодавча заборона для суб'єктів рибного господарства на отримання права користування водосховищами комплексного призначення. Предметом розгляду справи № 922/1168/23 є законність використання водосховища комплексного призначення для цілей риборозведення, тоді як підставою для пред'явлення позову у справі № 911/207/25 є факт використання ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» ставу без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст. 125, 126 ЗК України та ст. 51 ВК України, у зв'язку із чим, на думку прокурора, висновок представника відповідача про те, що справи № 922/1168/23 та № 911/207/25 виникли з подібних правовідносин, є необґрунтованим та передчасним, а підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Отже, п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини» - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Як було зазначено вище, предметом даного позову є:
- усунення перешкод у користуванні та розпорядженні Київською обласною державною адміністрацією майном шляхом припинення використання для рибогосподарської діяльності ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» водного об'єкту - ставу на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської області з розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду;
- усунення перешкод у користуванні та розпорядженні Київською обласною державною адміністрацією майном шляхом зобов'язання ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» повернути державі в особі Київської обласної державної адміністрації водний об'єкт - ставу на р. Роська в с. Теліжинці, площею 50 га, на території Тетіївської територіальної громади Київської області з розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор послався на відсутність у відповідача документів, які надають йому право на користування водним об'єктом.
У справі № 922/1168/23, до розгляду якої відповідач просить зупинити провадження, розглядається позов Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі: 1) Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області; 2) Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіш-Торг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківської області про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення об'єкта водного фонду.
Ухвалою Верховного суду від 22.05.2024 справу № 922/1168/23 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд касаційної інстанції зазначив про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у справах № 923/213/18, № 914/1326/16 та № 908/2153/20, спеціальне використання водних біоресурсів фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому вимоги такого користування можуть визначатися режимом рибогосподарської експлуатації водного об'єкта. Отже, у разі встановлення Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, укладання окремого договору оренди такого водного об'єкта не є необхідним.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор у позові посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, в якій вказано, що використання водного об'єкта із земельною ділянкою водного фонду під ним може здійснюватися фізичними та юридичними особами на правах власності або ж на умовах користування. Крім того прокурор у позові наголосив на неможливості одноособового рибогосподарського використання водного об'єкта без укладення договору оренди земельної ділянки, що підтверджено усталеною практикою Верховного Суду у постановах від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 25.01.2022 у справі № 908/2153/20, від 19.07.2022 у справі № 906/170/20, від 29.08.2023 у справі № 911/1937/21.
Тобто прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах суду касаційної інстанції у справах, які є предметом розгляду палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/1168/23.
Як було зазначено судом вище, згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку відповідно до приписів п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Аналізуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов до висновку, що правовідносини у даній справі № 911/207/25 та у справі №922/1168/23 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними, оскільки виникли в ході здійснення рибогосподарської діяльності на підставі Режимів рибогосподарської експлуатації та Дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів.
Відтак, висновок судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/1168/23 в подібних правовідносинах має суттєве значення для вирішення спору в даній справі.
З урахуванням зазначеного вище, з метою формування єдиної судової практики у подібних правовідносинах, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає зупиненню до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/1168/23 у подібних правовідносинах.
За таких обставин, клопотання ТОВ «Рибне господарство «ТІБР» вх. № суду 2235 від 10.03.2025 про зупинення розгляду справи підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 50, 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «ТІБР» вх. № суду 2236 від 10.03.2025 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору задовольнити.
2. Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37472282) та Тетіївську міську раду (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5, код ЄДРПОУ 42096329).
3. Зобов'язати прокурора надіслати на адресу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37472282) та Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5, код ЄДРПОУ 42096329) позовну заяву з доданими до неї документами; докази направлення надати до суду.
4. Запропонувати третім особам у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову та відповідні докази; докази направлення пояснень з доданими до них документами на адреси всіх учасників справи.
5. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибне господарство «ТІБР» вх. № суду 2235 від 10.03.2025 про зупинення розгляду справи задовольнити.
6. Провадження у справі № 911/207/25 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/1168/23.
7. Зобов'язати учасників справи повідомити Господарський суд Київської області про результати розгляду справи № 922/1168/23.
8. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
9. Повідомити сторін, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, в редакції, що введено в дію з 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Невиконання зазначених вимог матиме процесуальні наслідки відповідно до ст. 42, 46, 162, 165, 170, 180 Господарського процесуального кодексу України.
10. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 26.03.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко