Справа № 366/497/25
Провадження № 3/366/485/25
Іменем УКРАЇНИ
12 березня 2025 року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
25.02.2025 до Іванківського районного суду Київської області надійшов протокол та матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В. Розгляд справи призначено на 26.02.2025 та відкладено на 12.03.2025, у зв'язку з неявкою, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції, а також шляхом надіслання SMS - повідомлення на особистий номер телефону, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, текст якого доставлено 25.02.2025 та 03.03.2025.
Суд зазначає, що уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Матеріали справи також містять заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, суддя розцінює неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності неповажною та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії 7333 № 21, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- роздруківка тесту на алкоголь, проведеного приладом № 83009007, тест № 00000611, згідно якого стан сп'яніння ОСОБА_1 - 4,291 ‰ (проміле);
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2025 згідно якого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду командиром військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця - помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ;
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2025 про уповноваження на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2025 № 66 про уповноваження проводити перевірку особового складу військової частини НОМЕР_1 на вміст алкоголю в крові медичним приладом.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії 7333 № 21, складеного заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу, майором ОСОБА_2 : 22.02.2025 близько 14 год. 20 хв. за місцем проживання особового складу військової частини НОМЕР_1 , під час виконання обов'язків військової служби, було виявлено солдата ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Факт алкогольного сп'яніння був зафіксований спеціальним технічним приладом «BrACAudit- V420U8300» № 83009007, за результатами тесту від 22.02.2025 о 14 год. 29 хв. вміст алкоголю в організмі солдата ОСОБА_1 становить 4,291‰. Таким чином, солдат ОСОБА_1 виконувала обов'язки військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абз. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення, вчиненого в умовах особливого періоду, є: по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 КУпАП.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Процедура огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачена ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 (далі-Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно з п. 5 Порядку огляд проводиться:уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а уразі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі,підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Відповідно до п. 8 Порядку військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 9 Порядку перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих держадміністрацій з урахуванням необхідності проведення такого огляду також і в районах ведення бойових дій.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного у закладі охорони здоров'я.
Згідно з п. 11 Порядку у разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
З аналізу наведеного вище слідує, що до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тоді, коли вона пройшла огляд на стан сп'яніння лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст. 266-1 КУпАП та який відсилає до іншого нормативно-правового акту, оскільки норма є бланкетною, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, якою затверджено Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.
Зі змісту ст. 266-1 КУпАП та Порядку випливає, що військовослужбовець має право відмовитися від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів чи не погодитися з його результатами і у такому випадку має бути оглянутий на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Єдиним належним та допустимим доказом перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп'яніння, у разі проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту, є акт огляду, в якому має бути зазначено про згоду військовослужбовця з результатами огляду, що підтверджується його підписом.
Однак до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу, який би свідчив про визнання ОСОБА_1 результатів його огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу, оскільки відсутній акт такого огляду та відсутні докази проведення такого огляду саме уповноваженою особою, наказом командира військової частини НОМЕР_1 .
Також суд зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 7333 № 21 при викладенні фактичних обставин справи зазначено, що ОСОБА_1 було виявлено в стані алкогольного сп'яніння та не зазначено з якими конкретно ознаками стану алкогольного сп'яніння, а відтак з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається обов'язку ОСОБА_1 проходити відповідний огляд, адже відповідно до ст. 266-1 КУпАП такому огляду підлягають лише ті військовослужбовці щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), m. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329 у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Датою складання протоколу серії 7333 № 21 зазначено 22.01.2025, в той час як подія вказана в ньому відбулася 22.02.2025.
Згідно з ст. 252 КУпАП суддя лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя має бути неупередженим і безстороннім, а тому не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У зв'язку із закриттям провадження у справі, судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
Керуючись ст. 40-1, 172-20, 245, 247, 266-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1.Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 07.06.2006 р.н.) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.172-20 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Віталій МОВЧАН